ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2005 Справа N 16/94
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Щотки С.О.
суддів: Мележик Н.І.(доповідач), Подоляк О.А.
розглянувши у Товариства з обмеженою відповідальністю
відкритому судовому “Торговий дім “Вассер”
засіданні касаційну
скаргу
на рішення господарського суду Донецької області від
05.05.2005 року
у справі № 16/94
господарського суду Донецької області
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю
“Торговий дім “Вассер”
до Товариства з обмеженою відповідальністю
“Холод-Дон”
про стягнення 1026 грн. 95 коп.
за участю представників:
позивача –Танасюк Л.В.
відповідача –не з’явився
В С Т А Н О В И В
У жовтні 2004 року товариство з обмеженою відповідальністю
“Торговий дім “Вассер” звернулося з позовом до товариства з
обмеженою відповідальністю “Холод-Дон” про стягнення
заборгованості за договором поставки та штрафних санкцій за
прострочення оплати в сумі 1026 грн. 95 коп. Позов
обґрунтовувався тим, що відповідач не здійснив проплату за
поставлену продукцію за договором, в зв’язку з чим у позивача
виникло право на стягнення вартості поставленого товару з
врахуванням індексу інфляції та 3% річних. за час прострочення.
Рішенням господарського суду м. Києва від 05.05.2005р. (суддя
В.В. Манжур) позов товариства з обмеженою відповідальністю
“Торговий дім “Вассер” залишено без задоволення в зв’язку в
звязку з недоведенням позивачем факту поставки товару.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області
товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Вассер”
звернулося з касацій ною скаргою на згадане рішення. У скарзі
ТОВ “Торговий дім “Вассер” просить рішення господарського суду
Донецької області по справі № 16/94 скасувати та прийняти нове
рішення.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що
місцевим судом не повно та неналежно досліджені докази по справі
та в зв’язку з чим допущено порушення норм процесуального права,
що призвело до прийняття судом незаконного судового рішення.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши
пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали
справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту
їх встановлення, дослідивши правильність застосування
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
01.03.2004 року між позивачем та відповідачем укладено договір
б/н на поставки товарів.
04.03.2004 року відповідно до видаткової накладної № РН 0000018
та довіреності на отримання цінностей ЯЗО № 183183 від
05.03.2004 року позивач на виконання вищевказаного договору
передав відповідачу мінеральну воду на суму 898 грн. 56 коп.
Зі змісту рішення господарського суду Донецької області
вбачається, що судом не прийнято, як докази поставки продукції,
видаткову накладну № РН 0000018 та довіреність на отримання
цінностей ЯЗО № 183183 від 05.03.2004 року. Вказані дії суд
обґрунтовує тим, що на накладній відсутня печатка
підприємства-отримувача, а підпис отримувача на накладній не
відповідає зразку відтиску підпису в дорученні.
Відповідно до ст. 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
обставини, які
відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними
засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами
доказування.
Статтею 41 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що для
роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського
спору і потребують спеціальних знань, господарський суд
призначає судову експертизу.
Відповідно до звичайної практики господарських відносин та норм
цивільного законодавства, що регулюють порядок поставки
продукції, документом, який підтверджує факт поставки продукції
можуть виступати видаткові накладні скріплені підписами сторін
та довіреності на отримання товарів за цими накладними.
Як видно з матеріалів справи, інших документів, які б
підтверджували факт поставки та отримання товару сторонами
складено не було.
Отже видаткова накладна № РН 0000018 та довіреність на отримання
цінностей ЯЗО № 183183 від 05.03.2004 року є єдиними засобами
доказування, які можуть підтвердити факт здійснення поставки
товарів позивачем відповідачу, а отже підлягають ретельному,
всебічному, повному вивченні та дослідженні.
Крім того колегія суддів прийшла до висновку, що суддя не має
необхідних спеціальних знань для встановлення належності
підпису, а отже висновок про невідповідність підпису не
відповідає дійсним обставинам справи.
В зв’язку з цим, при новому розгляду справи, судом повинно бути
враховане положення ст. 41 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, та
призначено судову експертизу на предмет належності підпису на
видатковій накладній № РН 0000018 та довіреності на отримання
цінностей ЯЗО № 183183 від 05.03.2004 року.
З огляду на положення ст.ст. 41, 42, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд першої не мав достатніх підстав вважати підписи такими, що
не відповідають один одному.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 108, 111-5, 111-7,
111-9 –111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Торговий дім “Вассер” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 05.05.2005
року по справі № 16/94 скасувати.
Справу № 16/94 направити до господарського суду Донецької
області на новий розгляд.
Головуючий, суддя С. Щотка
Судді: Н. Мележик
О. Подоляк