ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2005 Справа N 13/27
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Михайлюка М.В.,
Бенедисюка І.М.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Колективного підприємства “Галант” на постанову
Луганського апеляційного господарського суду від 2.06.2005 року
у справі № 13/27 Господарського суду Луганської області за
позовом Прокурора м. Стаханова Луганської області в інтересах
держави в особі Фонду комунального майна м. Стаханова
Стаханівської міської Ради, м. Стаханов, Луганської області, до
Колективного підприємства “Галант”, м. Стаханов, Луганської
області,
про стягнення 7 304 грн. 02 коп. ,
та за зустрічним позовом Колективного підприємства “Галант”, м.
Стаханов, Луганської області, до Фонду комунального майна м.
Стаханова Стаханівської міської Ради, м. Стаханов, Луганської
області,
про визнання недійсним договору оренди та стягнення збитків,
за участю прокурора Сахно Н.В. (посв. № 99 від 20.05.2004 р.),
представників:
Фонду комунального майна Стаханівської міської Ради –Смірнової
Г.О. (дов. № 761 від 13.09.2005 р.),
КП “Галант” –Яковської Г.І. (директор), Недовєсова С.В. (дов.
від 12.08.2005 р.),
В С Т А Н О В И В:
У січні 2005 року прокурор м. Стаханова Луганської області
пред”явив у господарському суді позов в інтересах держави в
особі Фонду комунального майна м. Стаханова Стаханівської
міської Ради до Колективного підприємства “Галант” про стягнення
7 304 грн. 02 коп. заборгованості за договором № 42/01 від
31.05.2001 р. оренди нежитлового приміщення площею 214,5 кв.м. в
будинку № 38 по вул. Б.Хмельницького в м. Стаханов, укладеного
між відповідачем –орендарем та орендодавцем - Фондом
комунального майна м. Стаханова Стаханівської міської Ради, дію
якого продовжено до 31.12.2006 року.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов”язання
щодо сплати орендної плати, ставка якої змінено відповідно до
умов договору на підставі рішення Стаханівської міської Ради №
485/11 від 26.12.2003 р. та невиконання вимоги про погашення
боргу, позивач просив задовольнити його вимоги.
В лютому 2005 року відповідач КП “Галант”, заперечуючи проти
позову, пред”явив зустрічний позов до Фонду комунального майна
м. Стаханова Стаханівської міської Ради про визнання договору
оренди № 42/01 від 31.05.2001 р. недійсним, як укладений під
впливом омани з боку відповідача за зустрічним позовом щодо
наявності у нього права комунальної власності на предмет оренди
на час укладання договору. Посилаючись на зазначені обставини та
на набуття ним права колективної власності на спірне приміщення
згідно договору купівлі – продажу від 23.04.2004 р., позивач за
зустрічним позовом просив визнати договір недійсним та
відшкодувати збитки в сумі 9 931 грн. 16 коп. , що становлять
подвійний розмір неправомірно сплаченої ним орендної плати в
сумі 4 965 грн. 58 коп.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 10.03.2005
року (суддя Яресько Б.В.) первісний позов задоволено.
Постановлено стягнути з відповідача КП “Галант” на користь Фонду
комунального майна м. Стаханов Луганської області 7 304 грн. 02
коп. заборгованості по сплаті орендної плати. В означеній
частині рішення мотивоване неналежним виконанням відповідачем
умов договору оренди щодо сплати орендної плати не пізніше 5 –го
числі наступного за обліковим місяця та порушенням вимог ст. 19
Закону України “Про оренду державного та комунального
майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено за безпідставністю.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від
2.06.2005 року (колегія суддів у складі: Семендяєвої І.В.-
головуючий, Медуниці О.Є., Єжової С.С.) рішення залишено без
змін.
У касаційній скарзі відповідач ПП “Галант”, посилаючись на
порушення судами вимог норм матеріального та процесуального
права, зокрема ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Закону України
“Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
, Закону України “Про оренду
державного та комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
, просить скасувати
рішення та постанову у даній справі, задовольнити його зустрічні
позовні вимоги та відмовити у задоволенні первісного позову
прокурора.
Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права судова колегія Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого суду
відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на
всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності.
Так, судами встановлено, що спірні правовідносини виникли з
укладеного між сторонами договору № 42/01 від 31.05.2001 року
оренди, відповідно до умов якого орендодавець - Фонд
комунального майна м. Стаханова Стаханівської міської Ради
передав належне йому відповідно до рішення Виконавчого комітету
Стаханівської міської Ради № 121 від 17.03.1992 р. “”Про
уточнення складу об”єктів, які входять у комунально власність за
територіальною громадою у особі Стаханівського міськвиконкому”
на праві комунальної власності нежитлове приміщення площею 214,5
кв.м. в будинку № 38 по вул. Б.Хмельницького в м. Стаханов
відповідачеві –орендареві на строк до 31.12.2006 р., а останній
відповідно до п. 3.2 договору зобов’язався сплачувати орендну
плату не пізніше 5 –го числі наступного за обліковим місяця у
встановленому договором розмірі, який може бути переглянуто на
вимогу сторін, проте з.02.2002 року по квітень 2004 року не
сплачував орендні платежі в порядку та розмірах, визначених
договором та не погасив на вимогу орендодавця зоборгованість в
сумі 7 304 грн. 02 коп.
23.04.2004 р. договір оренди № 42/01 від 31.05.2001 року
припинив свою дію, відповідно до ст. 26 Закону України “Про
оренду державного та комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
, у зв”язку
з укладенням між сторонами договору купівлі-продажу нежитлового
приміщення площею 214,5 кв.м. в будинку № 38 по вул.
Б.Хмельницького в м. Стаханов та набуття відповідачем права
власності на це приміщення.
Задовольняючи вимоги позивача, місцевий господарський суд повно
та всебічно дослідили всі суттєві обставини даної справи
правильно встановив, і виходив з того, що внаслідок неналежного
виконання відповідачем умов договору оренди, останній
зобов”язаний сплатити заборгованість по орендній платі в сумі 7
304 грн. 02 коп.
Дані висновки суду відповідають матеріалам справи, вимогам
закону та умовам договору оренди.
Відповідно до ст. 18 Закону України “Про оренду державного та
комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
орендар зобов’язаний вносити
орендну плату своєчасно та в повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ПП “Галант” про
визнання договору недійсним, суд правильно виходив з того, що
позивачем за вказаним позовом не надано доказів щодо умисного
введення його в оману відповідачем за зустрічним позовом щодо
обставин, які мають істотне значення, а саме: щодо наявності у
орендодавця права розпорядження майном на час укладання спірного
договору.
Твердження про наявність обставин, що могли перешкоджати
правочину, спростовані встановленими судом обставинами, зокрема
рішенням Господарського суду Луганської області від 17.10.2002
р. у справі № 5/210 пн (15/230 пн), яким встановлено належність
нежитлового приміщення площею 214,5 кв.м. в будинку № 38 по вул.
Б.Хмельницького в м. Стаханов до комунальної власності з 1992
року та відмовлено у задоволенні позову Колективного
підприємства “Галант” у задоволенні позову про визнання права
власності на спірне нежитлове приміщення на підставі договору
купівлі-продажу від 22.12.1995 р., укладеного з Фондом
комунального майна м. Стаханов та свідоцтва про власність від
13.02.1996 р. № 48.
Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману
передбачені ст. 230 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, що правильно
застосовані судом до врегулювання спірних правовідносин.
Отже, висновки суду щодо відсутності підстав до покладення на
відповідача за зустрічним позовом зобов”язання відшкодувати
позивачеві за цим позовом збитки у подвійному розмірі, слід
вважати правильними.
З заведеними висновками правильно погодився суд апеляційної
інстанції, розглядаючи справу в апеляційному провадженні, та
підставно залишив рішення місцевого суду без змін.
Твердження касаційної скарги про відсутність у прокурора
повноважень на звернення до суду з зазначеним позовом не
відповідають вимогам ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та ст. 361
Закону України “Про прокуратуру” ( 1789-12 ) (1789-12)
, згідно якої
представництво прокуратурою інтересів держави полягає у
здійсненні прокурорами процесуальних дій, спрямованих на захист
інтересів держави у випадках, передбачених законом та
помилковість висновків суду щодо повноважень прокурора
грунтуються на неправильному тлумаченні норм права, не
відповідають встановленим судами обставинам і тому їх належить
залишити поза увагою. З зазначених підстав слід вважати
необгрунтованими і посилання на неправильне застосування судами
вимог норм матеріального права.
Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань
позивача надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить
вимогам ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, і тому до уваги не
беруться.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за
правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком
процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи
та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Колективного підприємства “Галант” залишити без
задоволення.
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від
2.06.2005 року у справі № 13/27 залишити без змін.
Судді: Михайлюк М. В.
Бенедисюк І.М.
Дунаєвська Н.Г.