ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
14.09.2005                                        Справа N 13/139
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                  Полякова Б.М.–головуючого
                  Бур’янової С.С. (доповідач)
                  Яценко О.В.
розглянувши       Управління   Пенсійного  фонду  України   в  м.
касаційну скаргу  Бердянську Запорізького області
на рішення        господарського  суду  Запорізької  області  від
                  19.04.2005 р.
у справі          № 13/139 господарського суду Запорізької
                  області
за позовом        ВАТ “Бердянська трикотажна фабрика”
до                Управління   Пенсійного  фонду  України   в  м.
                  Бердянську Запорізького області
 
про   перегляд рішення за нововиявленими обставинами
 
За участю представників сторін
від позивача не з’явилися,  від відповідача Тиховод Н.Я. дор.
від 09.03.05р. № 1035/07-01
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  господарського суду Запорізької області від 06.04.2004
року  у  справі  №  13/139  за позовом  відкритого  акціонерного
товариства   „Бердянська  трикотажна  фабрика”   до   Управління
Пенсійного фонду України в м. Бердянську у позові відмовлено.
 
Рішенням  господарського суду Запорізької області від 19.04.2005
року  за  результатами  перегляду за нововиявленими  обставинами
вищезазначене рішення було скасовано, позовні вимоги  відкритого
акціонерного   товариства   „Бердянська   трикотажна    фабрика”
задоволено.
 
Не  погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції
від    19.04.2005   року,   відповідач   звернувся   до   Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
рішення  господарського суду Запорізької області від  19.04.2005
року  у  справі  № 13/139 скасувати та залишити в  силі  рішення
господарського  суду  Запорізької області від  06.04.2004  року,
посилаючись на не вірне застосування судом першої інстанції  при
перегляді    рішення   за   нововиявленими   обставинами    норм
процесуального  права,  а  саме ст.ст.  4,  112,  п.  3  ст.  84
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
У  відзиві на касаційну скаргу, позивач заперечує проти  доводів
викладених  в  ній, вважає їх безпідставними  і  такими,  що  не
відповідають  нормам  діючого  законодавства,  і  тому   просить
касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення
суду першої інстанції без змін.
 
Перевіривши  юридичну  оцінку  обставин  справи  та  повноту  їх
встановлення,  проаналізувавши правильність  застосування  судом
норм  матеріального  та  процесуального  права,  колегія  суддів
Вищого  господарського суду України вважає, що касаційна  скарга
підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
 
Як  видно  з  матеріалів справи, 06.04.2004  року  господарським
судом   Запорізької  області  було  прийняте  рішення,  яким   у
задоволенні  позовних  вимог відкритого акціонерного  товариства
„Бердянська  трикотажна фабрика” про визнання недійсним  рішення
Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську  №  149  від
31.12.2003  року про застосування стягнень сум штрафних  санкцій
за  порушення  граничних строків сплати узгодженого  податкового
зобов'язання  відмовлено.  Узгодженим  податковим  зобов'язанням
була  сума  недоїмки  128289,46 грн.,  на  яку  09.11.2001  року
відповідачем  було оформлено податкове повідомлення  №  45,  яке
було  визнане недійсним на підставі рішення господарського  суду
Запорізької  області від 04.10.2004 року у  справ  №  24/257  за
позовом    відкритого   акціонерного   товариства    „Бердянська
трикотажна фабрика” до Управління Пенсійного фонду України в  м.
Бердянську.
 
Судова  колегія  погоджується з висновками  господарського  суду
першої інстанції про те, що податкове зобов'язання про стягнення
128289,46  грн.  є  неузгодженим, а тому  Управління  Пенсійного
фонду  України  в  м. Бердянську не мало підстав  для  прийняття
рішення № 149 від 31.12.2003 року про застосування стягнень  сум
штрафних   санкцій   за  порушення  граничних   строків   сплати
узгодженого податкового зобов'язання.
 
Господарський   суд   першої   інстанції   підставно   зазначив,
переглядаючи   рішення   за   нововиявленими   обставинами,   що
нововиявленими обставинами у даному випадку є те,  що  податкове
повідомлення  №  45 від 09.11.2001 року є недійсним,  а  це  має
істотне  значення  для оцінки, чи є дійсним  рішення  Управління
Пенсійного  фонду України в м. Бердянську № 149  від  31.12.2003
року. Ця обставина не була відома під час прийняття рішення  від
06.04.2004  року,  тому  вона  обґрунтовано  визнана  судом   як
нововиявлена.
 
За  таких  обставин, судова колегія суддів Вищого господарського
суду  України дійшла до висновку, що рішення господарського суду
Запорізької  області  від 19.04.2005  року  у  справі  №  13/139
підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга без задоволення.
 
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 3 ч. 1  ст.
111-9,    ст.   111-11  Господарського  процесуального   кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, –
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
1.  Касаційну  скаргу Управління Пенсійного фонду України  в  м.
Бердянську Запорізького області залишити без задоволення.
 
2.   Рішення   господарського  суду  Запорізької   області   від
19.04.2005 р. залишити без змін.
 
Головуючий    Б.М. Поляков
 
Судді         С.С. Бур’янова
 
              О.В. Яценко