ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2005 Справа N 7/356
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Михайлюка М.В.,
Бенедисюка І.М.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Відкритого акціонерного товариства “ДніпроАзот” на
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 26.05.2005 року у справі № 7/356 Господарського суду
Дніпропетровської області за позовом Відкритого акціонерного
товариства “ДніпроАзот”, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської
області, до Відділу державної виконавчої служби Баглійського
районного управління юстиції м. Дніпродзержинська,
Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, Відділення
Державного казначейства у м. Дніпродзержинську, м.
Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, третя особа:
Дніпропетровське обласне управління юстиції, м. Дніпропетровськ,
про стягнення 3 805 грн. 00 коп. ,
за участю представників:
ВАТ “ДніпроАзот” –Дрижини Т.Г. (дов. № 5/016юр від 16.06.2004
р.),
ВДВС Дніпродзержинського міського управління юстиції
–Поплавського А.В. (дор. № 02-06/12829 від 01.06.2005 р.),
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2004 року позивач ВАТ “ДніпроАзот” звернувся до
господарського суду з позовом до відповідача ВДВС Баглійського
Районного управління юстиції м. Дніпродзержинська про стягнення
3 805 грн.
Вказував, що з 18.07.2002 р. на виконанні відповідача
знаходиться наказ Господарського суду Дніпропетровської області
№ 11/194 від 31.05.2002 р. про стягнення з Приватного
підприємства “Ескада” на користь ВАТ “ДніпроАзот” 3 636 грн.
штрафу, 51 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,
всього 3 805 грн.
Посилаючись на невиконання відповідачем вказаного наказу та
втрату можливості його виконання, в зв’язку з відміною державної
реєстрації ПП “Ескада”, просив задовольнити його вимоги та
стягнути збитки в розмірі 3 805 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від
16.03.2005 року (суддя Коваль Л.А.) в позові відмовлено, з
підстав відсутності причинного зв’язку між діями ВДВС
Баглійського Районного управління юстиції м. Дніпродзержинська
та шкодою, спричиненою позивачу.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 26.05.2005 року (судді: Белінська О.В. –головуючий,
Павловський П. П. , Логвиненко А.О.) рішення місцевого суду
залишено без змін.
У касаційній скарзі ВАТ “ДніпроАзот” просить скасувати постанову
суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм
матеріального та процесуального права, зокрема ст. 86 Закону
України “про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
, ст. 440 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
,
Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та
на підставі встановлених в ній фактичних обставин справи,
проаналізувавши правильність застосування апеляційним
господарським судом норм матеріального і процесуального права,
суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до Роз’яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у п. п. 1, 6 постанови від 29.12.1976 № 11 “Про
судове рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли
суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу з нормами матеріального
права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за
їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні
відносини, або виходячи із загальних засад законодавства
України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими у судовому засіданні.
Рішення місцевого суду та постанова суду апеляційної інстанції
не відповідають зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтуються на
всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності.
Так, судами встановлено, 18.07.2002 р. державним виконавцем
Відділу державної виконавчої служби Баглійського районного
управління юстиції м. Дніпродзержинська винесено постанову про
відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу
Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 11/194
від 31.05.2002 р.
06.09.2002 р. в межах зведеного виконавчого провадження ВДВС
Баглійського Районного управління юстиції м. Дніпродзержинська
винесено постанову про арешт майна ПП “Ексада” та оголошення
заборони на його відчуження на суму 14 597 грн. 10 коп.
(а.с. 14).
13.09.2002 р. Дніпродзержинська філія КБ “ПриватБанк” повідомила
ВДВС Баглійського Районного управління юстиції м.
Дніпродзержинська про накладення арешту на розрахунковий рахунок
2600428769001 ПП “Ескада” по постанові від 06.09.2002 прийнята
до виконання.
03.10.2002 р. постановою ВДВС Баглійського Районного управління
юстиції м. Дніпродзержинська знято арешт з разрахункового
рахунку ПП “Ескада”, в зв’язку з надходження нових виконавчих
документів про стягнення з останнього заборгованості.
03.10.2002 р. постановою ВДВС Баглійського Районного управління
юстиції м. Дніпродзержинська накладено арешт на все майно
боржника на зальну суму 28 473 грн. 85 коп.
(а.с. 15).
29.11.2002 р. скасована державна реєстрація ПП “Ескада”.
Відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону України “Про виконавче
провадження” ( 606-14 ) (606-14)
, збитки, заподіяні державним виконавцем
громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого
провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому
законом.
Спеціальний порядок відшкодування збитків, заподіяних державним
виконавцем при здійсненні виконавчого провадження відсутній,
загальні підстави притягнення до відповідальності за заподіяння
шкоди внаслідок цивільного правопорушення визначені ст. 440 ЦК
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(чинній прийняття рішення судом першої
інстанції)та ст. 1166 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(чинній на момент
виникнення правовідносин)
Згідно ст. 440 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
та ст. 1166 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а
також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню
особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком
випадків, передбачених законодавством.
Як вбачається з положень вказаних норм норми, підставою для
настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди
є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода;
протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний
зв’язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента
складу правопорушення виключає настання відповідальності,
передбаченої ст. 440 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
та ст. 1166 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
В силу ст. 453 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
та ст. 1192 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
передбачено два способи відшкодування заподіяної
шкоди: відшкодування шкоди в натурі; повне відшкодування
заподіяних збитків.
Звертаючись з позовом до суду ВАТ “ДніпроАзот” посилався на
заподіяння йому відповідачем у справі - ВДВС Баглійського
Районного управління юстиції м. Дніпродзержинська шкоди,
внаслідок нездійснення відповідачем комплексу заходів щодо
виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у
справі № 11/194 від 31.05.2002 р.
При цьому, позивач просив відшкодувати заподіяні йому такою
бездіяльністю збитки, розмір яких визначений ним рівним сумі,
яка не стягнута з боржника ПП “Ескада” в процесі виконання
рішення суду –3 805 грн.
На підтвердження своїх доводів ВАТ “ДніпроАзот” посилався на
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 23.10.2003 р. у справі № 11/194, якою бездіяльність відділу
Державної виконавчої служби визнана неправомірною, з підстав
неприйняття належних заходів по виявленню рахунків Приватного
підприємства “Ескада” в інших установах банків, нездійснення
будь-яких заходів по виконанню рішення суду за період з
03.10.2002 р. по 17.06.2003 р.
Залишаючи без змін рішення місцевого суду, суд апеляційної
інстанції зазначив, що відповідачем здійснювався комплекс
необхідних дій щодо виконання зазначеного рішення. Проте, такі
висновки суди зробили без будь-якої оцінки постанови
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
23.10.2003 р. у справі № 11/194.
Вказані обставини не були взяті до уваги ні судом першої
інстанції ні апеляційним господарським судом, в той час як це
має суттєве значення для розгляду справи та прийняття законного
та обгрунтованого рішення.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи
в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того
чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази, ухвала та постанова
у даній справі підлягають скасуванню, а справа –направленню на
новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “ДніпроАзот”
задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
16.03.2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 26.05.2005 року у справі № 7/356
скасувати.
Справу передати на новий розгляд до Господарського суду
Дніпропетровської області.
Судді: Михайлюк М. В.
Бенедисюк І.М.
Дунаєвська Н.Г.