ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2005 Справа N 4/2335-21/255
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
Бенедисюка І.М.
розглянувши у відкритому Дочірньої компанії “Укргазвидобування”
судовому засіданні НАК “Нафтогаз України” в особі філії
касаційну скаргу газопромислового управління
“Львівгазвидобування”
на постанову від 05.04.2005 Львівського апеляційного
господарського суду
у справі № 4/2335-21/255 господарського суду
Львівської області
за позовом Дочірньої компанії “Укргазвидобування”
НАК “Нафтогаз України” в особі філії
газопромислового управління
“Львівгазвидобування”
до Дочірнього підприємства “Львівський
облавтодор” ВАТ ДАК “Автомобільні
дороги України”
Про стягнення 10222,01 грн.
за участю представників сторін:
позивача не з’явились
відповідача не з’явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Львівської області від 20.01.2005 у
справі № 4/2335-21/255 (суддя Масловська Л.З.) відмовлено у
позові Дочірній компанії “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз
України” в особі філії газопромислове управління
“Львівгазвидобування”, м. Львів до Дочірнього підприємства
“Львівський Облавтодор” ВАТ Державна акціонерна компанія
“Автомобільні дороги України”, м. Львів про стягнення 10222,01
грн. заборгованості.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
05.04.2005 вищевказане рішення господарського суду залишено без
змін.
Не погоджуючись з прийнятою постановою позивачем подано
касаційну скаргу, в якій скаржник просить постанову суду
скасувати, як таку, що прийнята при неповному з’ясуванні всіх
обставин, що мають значення для справи та неправильному
застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги та
правильність застосування норм матеріального та процесуального
права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з
наступного.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями та зазначено
апеляційним господарським судом, Дочірня компанія
“Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” в особі філії
газопромислове управління “Львівгазвидобування” стверджує, що
між сторонами існували господарські відносини, а саме, “Шляхова
експлуатаційна дільниця 897” отримала від позивача через
представника п. Марищука Ярослава Васильовича 5420 тон (6529
літрів) дизпалива на загальну суму 10222,01 грн., що
підтверджується накладною від 15.05.2000 № 626 та довіреністю
серії ЯВН № 446644 від 11.05.2000, виданою Львівським обласним
об’єднанням державних підприємств по будівництву, ремонту та
утриманню автомобільних доріг.
Судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що дані
твердження позивача є необґрунтованими.
Довіреність № 446644 серія ЯВН від 11.05.2000 була видана
Марищуку Ярославу Васильовичу та скріплена печаткою Львівського
об’єднання державних дорожніх підприємств, а не “ШЕД-897”.
Твердження скаржника про те, що оскільки в графі “підприємство
–одержувач” зазначено “ШЕД-897” – тому вказана довіреність
підтверджує отримання дизпалива саме “ШЕД-897” є помилковими.
Що стосується накладної № 626 від 15.05.2000, то у вказаній
накладній в графі “через кого” вказано прізвище –Марищук Я.В.,
проте, в графі “прийняв” стоїть підпис невідомої особи.
Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного
господарського суду дійшла висновку, що вказані документи
Vдовіреність та накладна не можуть слугувати належними доказами
відвантаження продукції через представника Марищук Я.В. на “ШЕД-
897”.
Крім того, в судовому засіданні представником позивача було
підтверджено, що Марищук Я.В. не був працівником ні “ШЕД-897” ні
Львівського об’єднання державних дорожніх підприємств.
Таким чином, Львівський апеляційний господарський суд дійшов
висновку, що первинні документи, на які покликається позивач як
на підставу своїх вимог не лише істотно не відповідають вимогам,
котрі ставляться до первинних документів згідно зі статтею 9
Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”
від 16.07.1999 № 996-14 ( 996-14 ) (996-14)
, але і не підтверджують факт
проведення будь-якої господарської операції між ШЕД-897 та
позивачем.
Слід зазначити, що ухвалою господарського суду Львівської
області від 24.06.2003 у справі № 4/1376-24/127 за позовом ДК
“Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в особі філії
газопромислове управління “Львівгазвидобування” до “Шляхової
експлуатаційної дільниці № 897” про стягнення 10222,00 грн.
(а.с. 15) було здійснено заміну відповідача –“Шляхову
експлуатаційну дільницю - № 897” було замінено правонаступником
–Дочірнім підприємством “Львівський облавтодор”. Крім того,
вказаною ухвалою встановлено, що у відповідності до довідки
Львівського обласного управління статистики від 17.06.2003 за №
931/20 –“ШЕД - № 897” перереєстроване у Пустомитівське дорожньо-
експлуатаційне підприємство (ДЕП). Проте, згідно з листом філії
“Пустомитівська ДЕД” від 24.06.2003 № 1-3/77 Пустомитівське ДЕД
реорганізоване і створено філію Пустомитівська ДЕД ДП
“Львівський облавтодор”.
Львівським апеляційним господарським судом не прийняті до уваги
твердження позивача, що наявність заборгованості філії
“Пустомитівська ДЕД” перед позивачем підтверджено актом звірки
взаємних розрахунків, оскільки як вбачається з самого акта
звірки розрахунків (за період з 01.01.1999 по 31.03.2003) зі
сторони філії Пустомитівська ДЕД акт підписаний невідомою
особою. Тому вказаний акт звірки не може бути належним доказом
існування заборгованості у відповідача перед позивачем.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла висновку, що апеляційним господарським судом
було повно та всебічно з’ясовано всі обставини, що мають
значення для справи, правильно застосовано норми матеріального і
процесуального права, тому відсутні правові підстави для
задоволення касаційної скарги.
Щодо доводів касаційної скарги, то вони спростовуються
вищенаведеними обставинами, а крім того касаційна інстанція
відповідно до вимог ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Керуючись ст.ст. 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
05.04.2005р. у справі № 4/2335-21/255 залишити без змін, а
касаційну скаргу –без задоволення.
Судді: М.Михайлюк
Н.Дунаєвська
І.Бенедисюк