ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.09.2005 Справа N 248/18-04
Виший господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. –головуючого у засіданні
(доповідач),
Панченко Н.П. , Плахотнюк С.О.
розглянувши Закритого акціонерного товариства “Віпол”
касаційну скаргу
на ухвалу Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 14.03.2005р.
зі справи № 248/18-04
за позовом Закритого акціонерного товариства “Віпол”
до Національного університету харчових технологій
третя особа Фонд державного майна України
Про Заборону вчинення дій, які можуть порушити право власності
за участю представників:
- позивача –Шупіка О.А. (дов. від 16.02.2005р. № 01/02-34),
Сагдієвої Г.О. (дов. від 21.01.2005р. № 01/02-8);
- відповідача –не з'явився
В С Т А Н О В И В:
Закрите акціонерне товариство “Віпол” (надалі –“Позивач”)
звернулось до господарського суду Київської області з позовом
про заборону вчинення Національним університетом харчових
технологій (надалі –“Відповідач”) дій, які можуть порушити право
власності.
Під час розгляду справи № 248/18-04 Відповідач звернувся до
господарського суду Київської області з зустрічним позовом про
зобов'язання Позивача усунути порушення права Відповідача на
користування земельною ділянкою, яка належить Відповідачу на
праві постійного користування.
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.12.2004р. у
справі № 248/18-04 Відповідачу повернуто позовну заяву з
доданими до неї документами та державне мито в розмірі 85,00
грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.01.2004р. у
справі № 248/18-04 не прийнято до розгляду доповнення до позову,
як таке, що подане з порушенням вимог ст. ст. 22, 58
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(надалі –“ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
”), розгляд справи відкладено
на 01.02.2005р. та зобов'язано Позивача зазначити, які саме
перешкоди чинить Відповідач у користуванні майном, надати
докази, що підтверджують вчинення перешкод, тощо.
Не погоджуючись з зазначеними ухвалами господарського суду
Київської області, Позивач звернувся до Київського міжобласного
апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій
просив скасувати ухвали господарського суду Київської області
від 23.12.2004р. та від 18.01.2005р. у справі № 248/18-04 та
направити справу до господарського суду першої інстанції для
розгляду по суті.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 14.03.2005р. у справі № 248/18-04 Позивачу відмовлено у
прийнятті апеляційної скарги на ухвали господарського суду
Київської області від 23.12.2004р. та від 18.01.2005р. у справі
№ 248/18-04.
Не погоджуючись з винесеною Київським міжобласним апеляційним
господарським судом ухвалою у справі № 248/18-04, Позивач
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 14.03.2005р. у справі №
248/18-04 та направити справу для розгляду до Київського
міжобласного апеляційного господарського суду.
В обґрунтування касаційної скарги Позивач посилається на
порушення та неправильне застосування Київським міжобласним
апеляційним господарським судом ст. ст. 63, 81, 86, 97, 106 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм процесуального права у вирішенні
даного спору, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ухвали
місцевого господарського суду можуть бути оскаржені до
апеляційного господарського суду у порядку та випадках,
передбачених цим Кодексом та Законом України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Під час судового розгляду, судами попередніх інстанцій
встановлено, що фактично Позивачем подано апеляційну скаргу, в
якій оскаржується дві ухвали місцевого суду, а саме: ухвала від
23.12.2004р. про повернення зустрічної позовної заяви та ухвала
від 18.01.2005р. про відкладення розгляду справи.
Отже, колегія суддів вважає, що Київський міжобласний
господарський суд дійшов правильного висновку, що оскарженню в
апеляційному порядку підлягають лише ті ухвали, можливість
оскарження яких передбачена в нормах діючого ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, а відтак, апеляційна скарга Позивача не може бути
прийнята до апеляційного провадження, оскільки одна з
оскаржуваних ухвал відповідно до положень ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
не підлягає апеляційному оскарженню.
При цьому, колегія суддів вважає такими що не заслуговують на
увагу твердження Позивача, що до під час розгляду ухвала про
відкладення розгляду справи є за своєю суттю ухвалою про відмову
у прийнятті позову (ст. 63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) з огляду на
наступне.
Статтею 63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено випадки
повернення суддею позовної заяви і доданих до неї документів без
розгляду, а також можливість оскарження ухвали про повернення
позовної заяви.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, в провадженні
господарського суду Київської області вже знаходиться
Справа N 248/18-04, розгляд якої оскаржуваною ухвалою
господарського суду Київської області від 18.01.2005р.
відкладено на 01.02.2005р.
Щодо неприйняття судом поданих доповнень до позову, то, як
вбачається з ухвали господарського суду Київської області від
18.01.2004р. у справі № 248/18-04, вони дійсно не прийняті до
розгляду через те, що дані доповнення не поєднані з заявленим
позовом ні підставами виникнення, ні поданими доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суддя має
право об'єднати кілька позовних заяв або справ, у яких беруть
участь ті ж самі сторони, в одну справу лише за умови їх
однорідності.
Отже, під час розгляду доповнення Позивача до позову
господарський суд Київської області правомірно застосував
положення ст. 58, а не 63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
За таких обставин колегія суддів вважає, що Київським
міжобласним апеляційним господарським судом обґрунтовано
відмовлено Позивачу у прийнятті апеляційної скарги на ухвали
господарського суду Київської області від 23.12.2004р. та від
18.01.2005р. у справі № 248/18-04.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 111-
9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Віпол”
залишити без задоволення.
2. Ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 14.03.2005р. у справі № 248/18-04 залишити без змін.
Головуючий суддя: І. Плюшко
Суддя: Н. Панченко
Суддя: С. Плахотнюк