ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.09.2005 Справа N 37/536-42/407
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій
В.М., за участю представників сторін В. Грищука (дов. від
15.04.05), В. Яценка (дов. від 17.11.04), О. Бежевеця (дов. від
2.02.05), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу комунального підприємства по утриманню житлового
господарства Солом’янського району м. Києва на постанову від
12.04.2005 року Київського апеляційного господарського суду у
справі № 37/536-42/407 за позовом акціонерної енергопостачальної
компанії “Київенерго” до відкритого акціонерного товариства
“Редукторний завод” та комунального підприємства по утриманню
житлового господарства Солом’янського району м. Києва
про стягнення 457 624 грн. 85 коп. ,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 25.01.2005 року господарського суду м. Києва (суддя
П. Паламар) в позові відмовлено з підстав недоведеності.
Постановою від 12.04.2005 року Київського апеляційного
господарського суду рішення скасовано та позов задоволено
частково: стягнуто з комунального підприємства по утриманню
житлового господарства Солом’янського району м. Києва суму
основного боргу - 258 001, 81 грн. та судові витрати; в іншій
частині в позові відмовлено.
Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства
Солом’янського району м. Києва просить постанову скасувати з
підстав неправильного застосування господарським судом статті
129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, статей 35, 43 і 84
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
ухвалити нове рішення.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
До господарського суду подано позов про стягнення грошових сум з
підстав невиконання зобов’язання і господарськими судами
встановлено, що 1.05.2001 року між позивачем та відкритим
акціонерним товариством “Редукторний завод” було укладено
договір за № 8764002, відповідно до умов якого позивач
зобов’язався поставляти теплову енергію у вигляді гарячої води в
будинки на вулиці Індустріальній, 25, Виборзькій, 41, 31/37-а,
41/23, вул. Борщагівській, 150 і 152 в м. Києві, які належать
відкритому акціонерному товариству “Редукторний завод”, а
відповідач зобов’язався своєчасно сплачувати її вартість на
умовах договору.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення від
1.07.1999 року Київської міської ради № 335/436 “Про прийняття
до комунальної власності територіальної громади м. Києва
відомчих житлових будинків та об'єктів теплопостачання”
( ra0335023-99 ) (ra0335023-99)
, розпорядження від 7.08.2000 року Київської
міської державної адміністрації № 1366 “Про прийняття до
комунальної власності територіальної громади міста Києва
відомчого житлового фонду, службового житла, зовнішніх
інженерних мереж відкритого акціонерного товариства “Редукторний
завод”, розпорядження від 19.12.2000 року Жовтневої районної
державної адміністрації міста Києва № 1780 “Про прийняття до
комунальної власності Жовтневого району відомчих жилих будинків
відкритого акціонерного товариства “Редукторний завод” було,
серед інших, передано до комунальної власності територіальної
громади м. Києва відомчі будинки на вул. Індустріальній, 25,
Виборзькій, 41, 31/37-а, 41/23,, вул. Борщагівській, 150 і 152.
На виконання розпорядження від 19.12.2000 року Жовтневої
районної державної адміністрації міста Києва № 1780 “Про
прийняття до комунальної власності Жовтневого району відомчих
жилих будинків відкритого акціонерного товариства “Редукторний
завод” було видано наказ від 17.09.2001 року № 138 Жовтневої
районної державної адміністрації міста Києва “Про прийняття на
баланс комунального підприємства по утриманню житла відомчих
жилих будинків відкритого акціонерного товариства “Редукторний
завод”, проте фактична передача спірних будинків відбулась
10.08.2001 року, що підтверджується актами приймання-передачі
відомчих житлових будинків у комунальну власність (а.с.121-133,
т.1).
При цьому, слід зазначити, що станом на 1.10.2001 року
заборгованість по оплаті за спожиту за спірним договором теплову
енергію відкритого акціонерного товариства “Редукторний завод”
була відсутня, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків
від 8.10.2001 року і сторонами не заперечується.
Апеляційним господарським судом обґрунтовано не прийнято до
уваги твердження комунального підприємства по утриманню
житлового господарства Солом’янського району м. Києва про те, що
рішення Київської міської ради та розпорядження Київської
міської державної адміністрації, якими було вирішено передати до
комунальної власності територіальної громади міста Києва
відомчий житловий фонд відкритого акціонерного товариства
“Редукторний завод”, не були виконані до 2003 року, а їх
передача до комунальної власності відбулась лише у листопаді
2003 року, оскільки повторна передача будинків за актами та
прийняття комунальним підприємством по утриманню житлового
господарства Солом’янського району м. Києва наказу № 78 від
25.02.2003 року “Про прийняття на баланс комунального
підприємства по утриманню житлового господарства Солом’янського
району м. Києва відомчих будинків відкритого акціонерного
товариства “Редукторний завод”, не спростовують факту прийняття
зазначених будинків у вересні 2001 року комунальним
підприємством по утриманню житлового господарства Жовтневого
району м. Києва (правонаступником якого є комунальне
підприємство по утриманню житлового господарства Солом’янського
району м. Києва).
Оскільки в спірний період позивач поставляв теплову енергію в
будинки, які належали до комунальної власності територіальної
громади м. Києва, а не відкритому акціонерному товариству
“Редукторний завод”, господарський суд апеляційної інстанції
дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних
вимог до відкритого акціонерного товариства “Редукторний завод”
і про задоволення позовну до комунального підприємства по
утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва
в частині стягнення основного боргу, оскільки, матеріалами
справи доведено факт постачання позивачем у вищезазначені
будинки теплової енергії в обсягах, зазначених в позовній заяві,
та наявність основного боргу в сумі 258 001 грн. 81 коп.
При цьому апеляційним господарським судом обґрунтовано
відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення індексу
інфляції та річних, оскільки утворення заборгованості пов’язана
з комунальними платежами і відповідно до прикінцевих положень
Закону України “Про внесення зміни до статті 214 Цивільного
кодексу Української РСР” ( 1136-14 ) (1136-14)
цей Закон ( 1136-14 ) (1136-14)
не
поширюється на правовідносини, що виникають з прострочення
виконання грошового зобов’язання, пов’язаного з оплатою
населенням комунальних послуг.
Господарський суд апеляційної інстанції також обґрунтовано
відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені,
так як договірні відносини між позивачем та комунальним
підприємством по утриманню житлового господарства Солом’янського
району м. Києва у спірний період були відсутні.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-
9, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Постанову від 12.04.2005 року Київського апеляційного
господарського суду у справі № 37/356-42/407 залишити без змін,
а касаційну скаргу комунального підприємства по утриманню
житлового господарства Солом’янського району м. Києва без
задоволення.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій