ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
13.09.2005                                         Справа N 32/99
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги  О.Ф. - головуючого, Козир Т.П. , Чабана В.В., за  участю
представників   сторін:  позивача  -  Фоменка  А.В.   дов.   від
13.06.2005  року  № 104, відповідача –Корнілова  О.О.  дов.  від
8.02.2005 року № 304,
розглянувши    касаційну   скаргу   товариства    з    обмеженою
відповідальністю  “Енерго-Миг” на  постанову  Дніпропетровського
апеляційного  господарського суду від 26.04.2005 року  у  справі
господарського   суду  Дніпропетровської  області   за   позовом
Акціонерного комерційного банку “ТАС-Комерцбанк” до товариства з
обмеженою відповідальністю “Енерго-Миг”
 
про   стягнення боргу,
 
                       В С Т А Н О В И В :
 
У  лютому  2005 року АКБ “Тас-Комерцбанк” звернувся  до  суду  з
позовом до ТОВ “Енерго-Миг” про стягнення заборгованості в  сумі
15700703,14 грн.
 
Ухвалою   господарського  суду  Дніпропетровської  області   від
9.02.2005  року  забезпечено позов шляхом накладення  арешту  на
грошові  кошти  відповідача на суму заявлених  вимог  в  розмірі
15700703, 14 грн., які знаходяться на 90 банківських рахунках.
 
Позивач  з  ухвалою  суду  не  погодився  та  оскаржив   її   до
Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
 
Постановою  Дніпропетровського апеляційного господарського  суду
від  26.04.2005 року апеляційну скаргу ТОВ “Енерго-Миг” залишено
без  задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської
області від 9.02.2005 року - без змін.
 
В  касаційній  скарзі ТОВ “Енерго-Миг” просить скасувати  ухвалу
господарського суду Дніпропетровської області від 9.02.2005 року
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 26.04.2005 року.
 
Зазначає,   що   судом  апеляційної  інстанції  порушено   норми
процесуального   права,  а  саме  ст.ст.  4-3,  33  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Вважає,  що  суд  повинен був витребувати у позивача  докази  на
обгрунтування клопотання.
 
На  думку  заявника, Дніпропетровський апеляційний господарський
суд   не  створив  сторонам  необхідні  умови  для  встановлення
фактичних    обставин   справи   і   правильного    застосування
законодавства.
 
Вивчивши  матеріали  справи,  вислухавши  представників  сторін,
обговоривши  доводи касаційної скарги, суд вважає, що  касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Згідно  ст.  66  ГПК  України ( 1798-12 ) (1798-12)
         господарський  суд  за
заявою  сторони...  має  право  вжити  заходів  до  забезпечення
позову.  Забезпечення  позову допускається  в  будь-якій  стадії
процесу,  якщо невжиття таких заходів може утруднити чи  зробити
неможливим виконання рішення господарського суду.
 
Таким чином, забезпечення позову є правом суду.
 
Задовольняючи клопотання про забезпечення позову в даній справі,
господарський  суд погодився з доводами позивача,  наведеними  в
клопотанні,   виконав  вимоги  ст.ст.   66,  67   ГПК    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Суд апеляційної інстанції перевірив доводи заявника і оцінив  їх
відповідно до вимог процесуального закону.
 
Посилання  заявника на  порушення   ст.ст.   33,  43  і  77  ГПК
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
         свого підтвердження не знайшли,  оскільки
оскарженими рішеннями суду спір по суті не вирішувався.
 
Оскільки   матеріалами  справи  доводи  касаційної   скарги   не
підтверджуються,   підстави   для  скасування   постанови   суду
апеляційної інстанції відсутні.
 
Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9,  111-13  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
Касаційну   скаргу   залишити  без  задоволення,   а   постанову
Дніпропетровського   апеляційного   господарського   суду    від
26.04.2005  року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської
області від 9.02.2005 року –без зміни.
 
Головуючий    О.Шульга
 
Судді         Т. Козир
 
              В. Чабан