ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.09.2005 Справа N 30/96-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій
В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу закритого акціонерного товариства “Валенте” на рішення від
14.04.2005 року господарського суду Харківської області у справі
№ 30/96-05 за позовом закритого акціонерного товариства “Валенте”
до товариства з обмеженою відповідальністю “Саманта-Схід” та
комунального підприємства “Харківське міське бюро технічної
інвентаризації”
про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме
майно
та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю
“Саманта-Схід” до закритого акціонерного товариства “Валенте”,
третя особа - комунальне підприємство “Харківське міське бюро
технічної інвентаризації”,
про визнання державної реєстрації права власності на нерухоме
майно дійсною,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 14.04.2005 року господарського суду Харківської
області (судді Ю.Светлічний, Т. Інте, Л.Ковальчук) первісний та
зустрічний позови залишені без задоволення.
Закрите акціонерне товариство “Валенте” просить рішення
скасувати з підстав неправильного застосування господарським
судом частини 2 статті 517, статті 1077 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, статей 43, 80 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та припинити провадження у справі.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
До господарського суду подано позов про зобов’язання
комунального підприємства “Харківське міське бюро технічної
інвентаризації” скасувати державну реєстрацію права власності
товариства з обмеженою відповідальністю “Саманта-Схід” на
будівлю літ. “Х-5” (гуртожиток) загальною площею 2 470, 1 м2, на
вул. Фісановича буд. 9 в реєстрі права власності на нерухоме
майно та поновити в реєстрі запис про право власності закритого
акціонерного товариства “Валенте” на зазначену будівлю.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Саманта-Схід” подало до
суду зустрічний позов про визнання дійсною проведену 3.08.2004
року комунальним підприємством “Харківське міське бюро технічної
інвентаризації” реєстрацію права власності на цю ж будівлю за
товариством з обмеженою відповідальністю “Саманта-Схід”.
Господарським судом встановлено, що 8.06.2004 року між
акціонерно-комерційним банком “Золоті ворота” та громадянином Ю.
Кривичем був укладений договір № 511 про надання кредиту у
розмірі 276 000 грн. З метою забезпечення вказаного договору
8.06.2004 року закрите акціонерне товариство “Валенте”
(іпотекодавець) та акціонерно-комерційний банк “Золоті ворота”
(іпотекодержавець) уклали договір іпотеки.
На підставі договору від 2.07.2004 року акціонерно-комерційний
банк “Золоті ворота” відступив товариству з обмеженою
відповідальністю “Саманта-Схід” право вимоги за договором від
8.06.2004 року № 511. Одночасно акціонерно-комерційний банк
“Золоті ворота” відступив на користь товариства з обмеженою
відповідальністю “Саманта-Схід” свої права за договором іпотеки.
З матеріалів справи вбачається, що зборами учасників товариства
з обмеженою відповідальністю “Саманта-Схід” прийнято рішення
(протокол від 2.08.2004 року № 5) про придбання у власність
будівлі в рахунок погашення боргу за кредитним договором і
3.08.2004 року комунальне підприємство “Харківське міське бюро
технічної інвентаризації” зареєструвало право власності на
спірну будівлю за товариством з обмеженою відповідальністю
“Саманта-Схід”.
Статтею 33 Закону України “Про іпотеку” ( 898-15 ) (898-15)
передбачено,
що у разі невиконання або неналежного виконання боржником
основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої
вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на
предмет іпотеки. Відповідно до статті 37 вказаного Закону
( 898-15 ) (898-15)
договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який
передбачає передачу права власності на предмет іпотеки в рахунок
виконання основного зобов’язання, є правовою підставою для
реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно,
що є предметом іпотеки.
В даному випадку сторони за договором іпотеки визначили, що у
випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги
іпотекодержателя про усунення порушення зобов’язань за договором
іпотеки та/або кредитним договором у встановлений строк така
вимога задовольняється за рахунок майна, що є предметом
договору, а отже свідчить про перехід права власності на майно
до останнього. Наявність будь-яких інших документів, крім
договору та письмового рішення іпотекодержателя про придання
майна для цілей реєстрації права власності на майно не
вимагається.
Відповідно до частини другої статті 37 Закону України “Про
іпотеку” ( 898-15 ) (898-15)
рішення про реєстрацію права власності
іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може
бути оскаржене іпотекодавцем в суді, якщо він доведе, що основне
зобов’язання і умови іпотечного договору не були порушені.
Проте докази виконання боржником - Ю. Кривичем або
іпотекодавецем - закритим акціонерним товариством “Валенте”
зобов’язань за договором про надання кредиту в матеріалах справи
відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що боржник визнав заборгованість
перед товариством з обмеженою відповідальністю “Саманта-Схід”,
що підтверджується актом від 26.07.2004 року звірки розрахунків
і листом від 21.07.2004 року закритого акціонерного товариства
“Валенте”.
За таких обставин господарський суд дійшов правомірного висновку
про те, що відповідно до статті 33 Закону України “Про іпотеку”
( 898-15 ) (898-15)
у товариства з обмеженою відповідальністю “Саманта-
Схід” були правові підстави для задоволення вимог шляхом
звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки боржник своїх
зобов’язань за кредитним договором не виконав і грошові кошти у
встановлений строк кредитору не повернув.
Господарський суд також дійшов обґрунтованого висновку про
правомірність набуття товариством з обмеженою відповідальністю
“Саманта-Схід” права власності на будівлю, що є предметом
іпотеки, і відповідність реєстрації права власності на неї
вимогам закону, оскільки згідно приписів статті 24 Закону
України “Про іпотеку” ( 898-15 ) (898-15)
боржник та іпотекодавець були
своєчасно повідомлені про відступлення права вимоги та про
відступлення прав іпотекодержателя за вищевказаними договорами,
що підтверджується належними доказами.
Твердження скаржника про порушення господарським судом вимог
статті 1077 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
були предметом
дослідження господарським судом і їм дана належна юридична
оцінка.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов правомірного
висновку про відсутність підстав для задоволення позову
закритого акціонерного товариства “Валенте” про скасування
державної реєстрації права власності на будівлю.
Крім того, господарський суд також дійшов правомірного висновку
про відмову в зустрічному позові, оскільки на момент звернення
до суду державна реєстрація права власності, визнати дійсною яку
просить товариство з обмеженою відповідальністю “Саманта-Схід”,
скасована не була.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення від 14.04.2005 року господарського суду Харківської
області у справі № 30/96-05 залишити без змін, а касаційну
скаргу закритого акціонерного товариства “Валенте” без
задоволення.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій