ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
13.09.2005                                      Справа N 20-2/044
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді  Овечкіна В.Е.,
суддів             Чернова Є.В.,
                   Цвігун В.Л.,
розглянув касаційне подання
                   Прокурора м. Севастополя в інт.держави в особі
                   Державного управління екології та природних
                   ресурсів у м. Севастополі
на постанову       від 29.03.05 Севастопольського апеляційного
                   господарського суду
у справі           № 20-2/044 господарського суду м. Севастополя
за позовом         Прокурора м. Севастополя в інт.держави в  особі
                   Державного  управління  екології  та  природних
                   ресурсів у м. Севастополі
до                 Кооперативу “Тополь”
3-тя особа:        СПД Тендерес А.В.
 
Про   стягнення шкоди в сумі 4131,07 грн.
 
У справі взяли участь представники сторін:
від  Генеральної прокуратури України –Громадський С.О.  прокурор
відділу посв.№ 76
від позивача: не з’явилися
від відповідача: не з’явилися
від 3-ої особи: не з’явилися
 
Рішенням  господарського  суду м.  Севастополя  від  23.11.04  у
задоволенні позовних вимог прокурора м. Севастополя в  інтересах
держави  в  особі  Державного управління екології  та  природних
ресурсів у м. Севастополі відмовлено (суддя Шевчук Н.Г.).
 
Постановою  Севастопольського апеляційного  господарського  суду
від  29.03.05  рішення суду першої інстанції залишено  без  змін
(колегія  суддів  у складі: Видашенко Т.С.- головуючого,  суддів
Заплави Л.М., Лисенко В.А.).
 
Судові  рішення  обґрунтовані тим, що відносно  землекористувача
земельної  ділянки Кооперативу “Тополь” акт перевірки дотримання
вимог   природоохоронного   законодавства   не   складався,   що
встановлено  рішенням  господарського суду  м.  Севастополя  від
26.02-  15.03.04 у справі № 20-9/019, тому вимоги позивачів  про
стягнення  з кооперативу “Тополь” шкоди в розмірі 4131,07  грн.,
заподіяного     порушенням    природоохоронного    законодавства
безпідставні.
 
В  поданому касаційному поданні Перший заступник прокурора міста
Севастополя  просить  скасувати рішення та постанову  попередніх
інстанцій,   прийняти   нове  рішення,   яким   позовні   вимоги
задовольнити.  Скаржник  посилається  на  невірне   застосування
судами  норм  матеріального  права,  зокрема,  ст.ст.  96,   211
Земельного  кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
        , ст. 68  Закону  України
“Про  охорону навколишнього природного середовища” ( 1264-12  ) (1264-12)
        ,
ст.ст. 35,56 Закону України “Про охорону земель” ( 962-15 ) (962-15)
        , ст.
42,43  Закону України “Про відходи” ( 187/98-ВР ) (187/98-ВР)
        ,  ст.  440  ЦК
України  ( 435-15 ) (435-15)
        , ст. 32,35,43 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        .  На
думку  скаржника,  висновок суду, що  підставою  для  відмови  у
задоволенні   позовних  вимог  прокурора  є  те,   що   відносно
кооперативу “Тополь” не складався акт перевірки дотримання вимог
природоохоронного законодавства є безпідставним.
 
Ознайомившись  з  матеріалами та обставинами справи  на  предмет
надання  їм попередніми судовими інстанціями належної  юридичної
оцінки   та  повноти  встановлення  обставин,  дотримання   норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  колегія  суддів
дійшла  висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню  з
наступних підстав.
 
Відповідно  ст.  111-7  Господарського  процесуального   кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        , переглядаючи у касаційному порядку  судові
рішення,  касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин   справи   перевіряє  застосування  судами   попередніх
інстанцій  норм матеріального та процесуального права. Касаційна
інстанція  не  має  права встановлювати або  вважати  доведеними
обставини,  що  не  були  встановлені у  рішенні  або  постанові
господарського  суду  чи відхилені ним, вирішувати  питання  про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
 
Попередні судові інстанції встановили наступне.
 
08.10.03 Державним управлінням екології та природних ресурсів  у
м. Севастополі було проведено позапланову перевірку. На підставі
результатів  перевірки  складено  акт  від  08.10.03,  в   якому
зазначено,  що  перевірялося підприємство “ПП Тендерес  А.В.”  В
акті  перевірки  зазначено,  що на  території  автостоянки,  яка
використовується  СПД  Тендересом  А.В.  мало   місце   розлиття
нафтопродуктів.
 
В  п.  1.2  акту  зазначено,  що цю земельну  ділянку  надано  в
тимчасове   користування   строком  до  01.01.2023   кооперативу
“Тополь”.  Даний  факт  підтверджується  договором  оренди   від
06.12.02, укладеним на підставі рішення Севастопольської міської
ради № 171 від 13.09.02, відповідно якого Севастопольська міська
рада  (орендодавець), передає, а кооператив  “Тополь”  (орендар)
приймає  у тимчасове володіння та користування земельну  ділянку
для обслуговування відкритої автостоянки (а.с.8-9).
 
Згідно   ст.   96  Земельного  Кодексу  України  ( 2768-14   ) (2768-14)
        
землекористувачі  зобов’язані забезпечувати використання  земель
за  цільовим призначенням, додержуватися вимог законодавства про
охорону довкілля.
 
Відповідно  до  ст.  35  Закону   України  “Про  охорону земель”
( 962-15  ) (962-15)
         власники та землекористувачі земельних ділянок  при
здійсненні  господарської  діяльності зобов’язані  дотримуватися
вимог  законодавства,  своєчасно інформувати  відповідні  органи
виконавчої  влади та органи місцевого самоврядування  про  стан,
деградацію   та  забруднення  земельних  ділянок,   забезпеченню
захисту   від   ерозії,  виснаження,  забруднення,   засмічення,
засолення     осолонцювання,    підкислення,     перезволоження,
підтоплення.
 
Статтями  56, 58 Закону України “Про охорону земель” ( 962-15  ) (962-15)
        
передбачена  відповідальність  за  порушення  законодавства  про
охорону  навколишнього  природного  середовища,  порушення  прав
громадян    на   екологічно   небезпечне   навколишнє   природне
середовище.
 
Відповідно  до  ч.  2  ст. 35 ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          факти,
встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї
справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів,  в  яких
беруть участь ті самі сторони.
 
Колегія  суддів  погоджується  з висновками  попередніх  судових
інстанції   про   те,  що  оскільки  відносно   землекористувача
земельної  ділянки Кооперативу “Тополь” акт перевірки дотримання
вимог   природоохоронного   законодавства   не   складався,   що
встановлено  рішенням  господарського суду  м.  Севастополя  від
26.02-15.03.04  у  справі № 20-9/019, то  вимоги  позивачів  про
стягнення  з Кооперативу “Тополь” шкоди в розмірі 4131,07  грн.,
заподіяної     порушенням    природоохоронного    законодавства,
безпідставні.
 
Таким  чином, касаційна інстанція дійшла висновку,  що  прийняті
попередніми судовими інстанціями судові рішення обґрунтовані  та
підстави для їх скасування відсутні.
 
Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційне подання Прокурора м. Севастополя в інт.держави в особі
Державного  управління  екології  та  природних  ресурсів  у  м.
Севастополі  залишити без задоволення, а постанову від  29.03.05
Севастопольського апеляційного господарського  суду  та  рішення
господарського суду м. Севастополя від 23.11.04 у справі  №  20-
2/044 - без змін.
 
Головуючий    В. Овечкін
 
Судді:        Є.Чернов
 
              В.Цвігун