ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2005                                  Справа N 19/201-8/199

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді    Плахотнюк С.О.,

суддів:              Панченко Н.П. ,

                     Плюшка І.А.,

розглянувши          ВАТ по газопостачанню та газифікації

матеріали касаційної “Полтавагаз”

скарги

на постанову         від 09.02.2005 Київського міжобласного

                     апеляційного господарського суду

у справі             № 19/201-8/199

за позовом           ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”

до                   ВАТ по газопостачанню та газифікації

                     “Полтавагаз”

Про   стягнення заборгованості,

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача –Єнік Є.В.,

- відповідача –Воронянська С.І., Баранова В.І.,

                       В С Т А Н О В И В :

Рішенням від 18.11.2004 господарського суду Полтавської  області

у  справі  № 19/201-8/199 позовні вимоги задоволено.  З  ВАТ  по

газопостачанню  та газифікації “Полтавагаз” на користь  ДК  “Газ

України”   НАК  “Нафтогаз  України”  стягнуто  5377963,63   грн.

основного  боргу, 372816,57 грн. пені, 91804,33 грн. інфляційних

збитків,  391553,97  грн.  3  % річних,  а  також  1700,00  грн.

державного  мита  та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

Постановою  від 09.02.2005 Київського міжобласного  апеляційного

господарського  суду  у  справі  №  19/201-8/199   рішення   від

18.11.2004 господарського суду Полтавської області у цій  справі

залишено без змін

Не   погоджуючись   з   постановою  від  09.02.2005   Київського

міжобласного апеляційного господарського суду у справі № 19/201-

8/199,  ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” подало до Вищого

господарського  суду України касаційну скаргу,  у  якій  просить

скасувати  зазначену постанову апеляційного господарського  суду

та прийняти нове рішення.

Заслухавши   доповідача,   представників   сторін,   перевіривши

правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими

судами   норм  матеріального  та  процесуального  права,  судова

колегія  Вищого господарського суду України дійшла висновку,  що

касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами  першої та апеляційної інстанцій встановлено, що  між  ДК

“Торговий  дім “Газ України”, правонаступником якої є позивач  -

ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” та відповідачем - ВАТ по

газопостачанню та газифікації “Полтавагаз” було укладено договір

на   постачання  природного  газу  від  25.12.00  №  10/16-1416,

відповідно до п. 5.1. якого оплата за газ здійснюється  виключно

грошовими  коштами шляхом 100% поточної оплати  протягом  місяця

поставки.   Остаточний  розрахунок  за  фактично  спожитий   газ

здійснюється до 10 числа, наступного за звітним місяця.

На   підставі   даного  Договору  позивач  поставив  відповідачу

протягом  січня-грудня 2001 року природний газ на загальну  суму

9098304,43 грн.

Відповідач взяті на себе зобов’язання щодо оплати природно  газу

виконав частково. У зв’язку з чим на момент звернення з позовною

заявою  за  ним  утворилася  заборгованість  на  загальну   суму

5377963,63 грн.

Згідно  зі  ст.ст.  161, 162 ЦК УРСР ( 1540-06  ) (1540-06)
        ,  зобов’язання

повинні  виконуватися  належним чином  і  в  установлений  строк

відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а  при

відсутності  таких  вказівок –відповідно до вимог,  що  звичайно

ставляться   до   таких  зобов’язань.  Одностороння  відмова   від

виконання  зобов’язання і одностороння зміна  умов  договору  не

допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно  до  ст.  214  ЦК  УРСР ( 1540-06  ) (1540-06)
          боржник,  який

прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора

зобов’язаний  сплатити  суму боргу з  урахуванням  встановленого

індексу  інфляції за весь час прострочення, а також три проценти

річних  з  простроченої  суми, якщо  законом  або  договором  не

встановлений інший розмір процентів.

Отже,  господарські суди першої та апеляційної інстанцій  дійшли

вмотивованого висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення

з  відповідача  5377963,63 грн. основного боргу, 372816,57  грн.

пені,  91804,33 грн. інфляційних збитків та 391553,97 грн.  3  %

річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким  чином, колегія суддів Вищого господарського суду  України

дійшла  висновку про те, що постанова від 29.10.2004  Київського

міжобласного апеляційного господарського суду у справі № 03/1893

прийнята  з  дотриманням  норм матеріального  та  процесуального

права,  а  тому  підстави  для  зміни  чи  скасування  вказаного

судового рішення відсутні.

Керуючись    ст.ст.    111-5,   111-7,     111-9-111-12      ГПК

України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В :

Касаційну   скаргу   ВАТ   по  газопостачанню   та   газифікації

“Полтавагаз” на постанову від 09.02.2005 Київського міжобласного

апеляційного   господарського  суду  у  справі  №   19/201-8/199

залишити без задоволення.

Постанову  від  09.02.2005 Київського міжобласного  апеляційного

господарського суду у справі № 19/201-8/199 залишити без змін.

Головуючий суддя   С.Плахотнюк

Судді:             Н.Панченко

                   І.Плюшко