ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.09.2005 Справа N 15-14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді Овечкіна В.Е.,
суддів Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
Ківерцівської районної ради Волинської області
на постанову від 11.04.05 Львівського апеляційного
господарського суду
у справі № 15-14 господарського суду Волинської області
за позовом Ківерцівської районної ради Волинської області
до Дочірнього підприємства “Рибгосп “Цумань” ВАТ
“Волиньрибгосп”
Про визнання недійсними державних актів на право постійного
користування землею
У справі взяли участь представники
позивача: не з’явилися
відповідача: не з’явилися
Ухвалою господарського суду Волинської області від 28.02.2005
відмовлено у прийнятті позовної заяви Ківерцівській районній
раді Волинської області (суддя П. Р.Слободян).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
11.04.05 ухвалу місцевого суду від 28.0.05 залишено без змін
(колегія суддів у складі:. Г.І. Мельник, Д.Ф.Новосад,
Н.А.Галушко).
Судові рішення мотивовані тим, що позовна заява про визнання
недійсними державних актів на право постійного користування
землями не підлягає розгляду господарськими судами, оскільки
такі акти не є актами в розумінні ст. 12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ківерцівська районна рада Волинської області в поданій
касаційній скарзі просить скасувати прийняті у справі ухвалу та
постанову, прийняти нове рішення, яким передати справу на новий
розгляд до суду першої інстанції. Скарга мотивована тим, що
судові акти прийняті з неправильним застосуванням норм
матеріального права та вважає, що державні акти на право
постійного користування землями є актом державного органу,
підпадає під визначення ч. 1 ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а
тому спір підвідомчий господарському суду. Окрім цього, скаржник
посилається на те, що висновки попередніх судових інстанцій про
те, що земельні ділянки, розташовані на території Цуманської
селищної та Дубищенської сільської рад були передані у
користування відповідачу на підставі рішень виконавчого комітету
Волинської обласної ради депутатів трудящих від 24.11.1961 і від
14.09.1964 не відповідають вимогам чинного законодавства тому,
що ці земельні ділянки надавалися для потреб рибгоспу “Несвіч”,
а не Дочірньому підприємству “Рибгосп “Цумань” ВАТ “Волиньриба”.
Рибгосп “Несвіч” не отримував державних актів на право
постійного користування землями, а ДП “Рибгосп “Цумань”ВАТ
“Волиньрибгосп” не має ніякого відношення до рибгоспу “Несвіч”.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарський суд має право визнати акт державного чи іншого
органу недійсним з підстав невідповідності його вимогам чинного
законодавства або визначений законом компетенції органу, який
видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є
також порушення у зв’язку з його прийняттям прав та охоронюваних
законом інтересів підприємства-позивача у справі.
Суди попередніх інстанцій встановили наступне.
Позивач звернувся з позовною заявою про визнання недійсними
державних актів на право постійного користування землями,
розташованими на території Дубищенської сільської та Цуманської
селищної рад.
Відповідно до п. 1 ст. 16 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
юридичні особи набувають права власності та права на
користування земельними ділянками із земель державної або
комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або
органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Згідно до ст. 126 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
право
власності та право постійного користування на земельну ділянку
виникає після одержання її власником або користувачем документа,
що посвідчує право власності чи право постійного користування
земельною ділянкою та його державної реєстрації.
Попередні судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що
державний акт на право постійного користування земельними
ділянками є документом, який посвідчує право набувача на
використання земельної ділянки.
Відповідно до п. 1 ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарським
судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні,
зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших
підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з
підстав, зазначених у законодавстві, крім: - спорів, що
виникають про погодженні стандартів та технічних умов; - спорів
про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на
послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до
законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; -
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України,
міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших
органів.
Таким чином, наведеною нормою встановлено виключний перелік
категорій спорів, які не підвідомчі господарським судам.
Актом є рішення про оформлення права власності... на підставі
якого видано свідоцтво.
Що стосується помилок виконкому при оформленні державних актів
на право постійного користування землями, то він може виправити
їх в установленому законом порядку.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Ківерцівської районної ради Волинської області
залишити без задоволення, постанову від 11.04.05 Львівського
апеляційного господарського суду та ухвалу господарського суду
Волинської області від 28.02.05 по справі № 15-14 –без змін.
Головуючий, суддя В.Овечкін
С у д д і: Є. Чернов
В.Цвігун