ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.09.2005 Справа N 07/165
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Яценко О.В. (доповідач у справі)
суддів : Бур’янової С.С.
Кравчука Г.А.
розглянувши касаційну Управління Пенсійного фонду України в
скаргу Золотоніському районі, м. Золотоноша,
Черкаської області
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 21.04.2005р.
у справі № 07/165 господарського суду Черкаської
області
за позовом Управління Пенсійного фонду України в
Золотоніському районі, м. Золотоноша,
Черкаської області
до Відкритого акціонерного товариства
“Золотоніський завод залізобетонних
виробів”, м. Золотоноша, Черкаської області
про стягнення 110 540,39 грн.
в судовому засіданні Кондратенко С.В. дор. № 1644105 від
взяли участь 31.08.2005р.
представники сторін Нешва Ю.В. дов.б/н від 06.09.2005р.
від позивача
від відповідача
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Черкаської області від 17.02.2005р.
у справі № 07/165 (суддя Дорошенко М.В.) позов Управління
Пенсійного фонду України в Золотоніському районі, м. Золотоноша,
Черкаської області до Відкритого акціонерного товариства
“Золотоніський завод залізобетонних виробів”, м. Золотоноша,
Черкаської області про стягнення 110 540,39 грн. задоволений
повністю. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства
“Золотоніський завод залізобетонних виробів”, м. Золотоноша,
Черкаської області на користь Відкритого акціонерного товариства
“Золотоніський завод залізобетонних виробів”, м. Золотоноша,
Черкаської області 110540,39грн. податкового боргу зі збору на
обов’язкове державне пенсійне страхування; в дохід державного
бюджету України 1105,40грн. державного мита; на користь
державного підприємства “Судовий інформаційний центр” 118грн.
витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з даним рішенням Відкрите акціонерне товариство
“Золотоніський завод залізобетонних виробів”, подало апеляційну
скаргу в якій просило скасувати рішення господарського суду
Черкаської області від 17.02.2005р. у справі № 07/165.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 21.04.2005р. у справі № 07/165 (судді: Сергейчук О.А.;
Андрейцева Г.М.; Зеленіна Н.І.) апеляційну скаргу Відкритого
акціонерного товариства “Золотоніський завод залізобетонних
виробів” на рішення господарського суду Черкаської області від
17.02.2005р. у справі № 07/165 задоволений повністю. Рішення
господарського суду Черкаської області від 17.02.2005р. у справі
№ 07/165 скасовано повністю. Прийнято нове рішення, яким у
задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в
Золотоніському районі, м. Золотоноша, Черкаської області до
Відкритого акціонерного товариства “Золотоніський завод
залізобетонних виробів” про стягнення 110540,39грн. відмовлено
повністю. Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в
Золотоніському районі, м. Золотоноша, Черкаської області на
користь Відкритого акціонерного товариства “Золотоніський завод
залізобетонних виробів” 552,70грн. державного мита за подання
апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даною постановою Управління Пенсійного фонду
України в Золотоніському районі, м. Золотоноша, Черкаської
області, подало до Вищого господарського суду України касаційну
скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 21.04.2005р.
по даній справі, як прийняту з порушенням норм матеріального та
процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді Яценко О.В.,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
судами попередніх інстанції норм процесуального та матеріального
права дійшла висновку, про відсутність правових підстав для
задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, що згідно із
матеріалів справи 17.12.2004р. Управління Пенсійного фонду
України в Золотоніському районі, м. Золотоноша, Черкаської
області заявив позов до ТОВ "Золотоніський завод залізобетонних
виробів" про стягнення 110 540,39 грн. податкового боргу зі
збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: 1)
98 629,82 грн. суми зобов'язання зі збору на обов'язкове
державне пенсійне страхування, обчисленої із суми фактичних
витрат відповідача на оплату праці його представників та із їх
сукупного оподатковуваного доходу за період з.01.2002р. по
грудень 2003р.; 2) 1750,96грн. суми зобов'язання зі збору на
обов'язкове державне пенсійне страхування, обчисленої із суми
витрат позивача на виплату і доставку пільгових пенсій,
призначених працівникам відповідача, відповідно до п. п. "б"-
"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" станом на
31.12.2003 р.; 3) 6 875,90грн. штрафу, застосованого позивачем
до відповідача у відповідності з вимогами п. п. 17.1.7 п. 17.1
ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків до бюджету та державних цільових фондів" від
21.12.2000 р. № 2181-111 ( 2181-14 ) (2181-14)
(далі по тексту - Закон №
2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
) за порушення граничних строків сплати
узгоджених сум зобов'язання зі збору на обов'язкове державне
пенсійне страхування, згідно рішень позивача від 02.03.2002 р. №
5 (а.с. 38), від 18.07.2003 р. № 80 (а.с. 39), від 29.08.2003 р.
№ 124 (а.с. 40), від 01.10.2003 р. № 138 (а.с 41) та від
10.11.2003 р. № 150 (а.с. 42); 4) 3 283,71 грн. нарахованої УПФУ
відповідачу пені за порушення граничних строків сплати
узгоджених сум зобов'язання зі збору на обов'язкове державне
пенсійне страхування, відповідно до ст. 16 Закону № 2181
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Судом попередньої інстанції вірно зазначено, що з 01.01.2004р.
набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-ІV ( 1058-15 ) (1058-15)
.
Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058
( 1058-15 ) (1058-15)
страхові внески не включаються до складу податків,
інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.
На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції, що саме з
01.01.2004р. органам Пенсійного фонду надано право самостійно
звертатися до суду чи господарського суду з позовом про
стягнення недоїмки по страхових внесках, є обґрунтованим і
відповідає положенням чинного законодавства.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, що поряд з цим,
позивач просив стягнути з відповідача суми саме податкового
боргу, за 2002р., 2003р., коли на спірні правовідносини
поширювалася дія Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків до бюджету та державних цільових
фондів" № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Відповідно до п. п. 2.1.2 п. 2.1 ст. 2 Закону № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
контролюючими органами є органи Пенсійного фонду України -
стосовно збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п. п. 2.2.1 п. 2.2 ст. 2 Закону № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
контролюючі органи мають право здійснювати перевірки
своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише
стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які
віднесені до їх компетенції цим пунктом.
Відповідно до п. 1.16 ст. 1 Закону № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
орган
стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи із
забезпечення погашення податкового боргу у межах компетенції,
встановленої законами.
Відповідно до п. п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення
податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні
виконавці у межах їх компетенції.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування від 09.07.2003р. № 1058-ІV
( 1058-15 ) (1058-15)
, який набрав чинності з 01.01.2004р. страхові внески
–кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на
обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із
законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до
цього Закону.
Отже, відповідно до вимог Закону України “Про
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування від
09.07.2003р. № 1058-ІV ( 1058-15 ) (1058-15)
, а саме п. 15 до приведення
законодавства України у відповідність із цим Законом ( 1058-15 ) (1058-15)
закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в
частині, що не суперечинь цьому Закону.
Таким чином, Закону України № 1058 ( 1058-15 ) (1058-15)
передбачено право
органу Пенсійного фонду на звернення до суду чи господарського
суду з позовом про стягнення-недоїмки, за період 2002р.-2003 р.
Відповідно до вимог ст. 106 Закону України “Про
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” ( 1058-15 ) (1058-15)
територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки,
визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають
страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом
десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки
страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми
фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком
суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує
її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому
правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із
органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в
судовому порядку. Про оскарження вимоги територіального органу
Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції
Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник
зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний
орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня
звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.
Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про
сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника,
яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду
протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих
страхувальником документів, що свідчать про неправильність
обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.
У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з
територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у
строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про
узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату
недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму
недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої
вимоги.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального
органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти
робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі
суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,
включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом
Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а
також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив
узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після
отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду
звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про
сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої
служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має
право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про
стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з
позовом про стягнення недоїмки до господарського суду
передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів
не застосовуються.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах
апеляційної скарги міститься засвідчена копія постанови Відділу
Державної виконавчої служби Золотоніського міського управління
юстиції "Про скасування арешту коштів боржника" від
19.11.2004р., відповідно до якої "встановлено повне фактичне
виконання всіх вимог Пенсійного фонду" та засвідчена копія
вимоги Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському
районі про сплату боргу від 10.01.2005р., відповідно до якої
"станом на 01.01.2005р. заборгованість зі сплати страхових
внесків, штрафів та пені Відкритого акціонерного товариства
"Золотоніський завод залізобетонних виробів" становить 3
737,47грн.".
Статтею 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено, що кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень.
Судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що позивачем
не доведено застосування штрафних (фінансових) санкцій зі збору
на обов'язкове державне пенсійне страхування за період з 2002 -
2003 р.р., так і наявність податкового боргу ТОВ "Золотоніський
завод залізобетонних виробів" зі збору на обов'язкове державне
пенсійне страхування за період з.01.2002 р. по грудень 2003 р. у
розмірі 110 540, 39 грн. на час подання позову до господарського
суду Черкаської області.
Отже, суд апеляційної інстанції у повному обсязі з’ясував
матеріали справи та вірно застосував чинне законодавство.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла до висновку, що Київським міжобласним
апеляційним господарським судом вірно застосовані норми
матеріального та процесуального права і тому підстав для
скасування постанови Київського міжобласного апеляційного
господарського суду у даній справі не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9
- 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
Золотоніському районі, м. Золотоноша, Черкаської області на
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 21.04.2005р. у справі № 07/165 залишити без
задоволення.
2.Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 21.04.2005р. у справі № 07/165 залишити без змін.
Головуючий О.В. Яценко
Судді С.С. Бур’янова
Г.А. Кравчук