ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.09.2005 Справа N 8/77-05-1983
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційні скарги Товариства з обмеженою
відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” та
Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Атлас” на
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
14.06.2005р.
у справі № 8/77-05-1983 господарського суду Одеської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма
„Атлас”
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс”
в особі Філії „Інфоксводоканал”
про стягнення 101 862,88грн.
та за
зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
„Інфокс”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Атлас”
про визнання недійсним договору
за участю представників:
ТОВ „Фірма „Атлас” –Оксюта В.В.;
ТОВ „Інфокс” - не з’явилися
В С Т А Н О В И Л А :
Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Атлас”
звернулося до господарського суду Одеської області з позовом та
просила суд стягнути з відповідача –Товариства з обмеженою
відповідальністю „Інфокс” в особі філії ”Інфоксводоканал”
101 862,88грн., у т.ч. 88 572грн. основної заборгованості,
7 205,16грн. збитків від інфляції, 885,72грн. в рахунок трьох
процентів річних, 5200грн. збитків у вигляді витрат на оплату
юридичних послуг.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що
відповідач в установлений договором строк не виконав взятих на
себе зобов’язань з оплати виконаних робіт з обладнання
водомірних вузлів водозабезпечення за договором № 9 від
10.02.2004р. (т.1 а.с.4-5).
Заявою, що надійшла до суду 22.04.2005р., ТОВ „Фірма „Атлас”
збільшило та уточнило заявлені ним вимоги та просить стягнути з
відповідача 104 756,16грн., у т.ч. 88 572грн. основної
заборгованості, 9 465,48грн. збитків від інфляції, 1 518,68грн.
в рахунок трьох процентів річних, 5 200грн. збитків у вигляді
понесених витрат на оплату юридичних послуг (т.2 а.с. 253-257).
Відповідач у справі – ТОВ „Інфокс” у відзиві на позов заявлені
вимоги відхилило, вказуючи на те, що:
- не укладав відповідного договору з позивачем;
- договір № 9 від 10.02.2004р., укладений позивачем з філією
„Інфоксводоканал” ТОВ „Інфокс”, є недійсним, оскільки філія не є
юридичною особою, і у подальшому зазначений договір ТОВ „Інфокс”
не схвалений;
- роботи виконані з порушенням встановленого строку, мають
недоліки, у зв’язку з чим акти прийому таких робіт не
затверджені;
- роботи розпочаті ТОВ „Фірма „Атлас” до отримання авансу, що є
порушенням умов договору (т.2 а.с.242-244).
До прийняття рішення по суті заявлених вимог, відповідачем
подано зустрічний позов для спільного розгляду з первісним. У
поданому позові ТОВ „Інфокс” просить визнати недійсним договір №
9 від 10.02.2004р., який укладений філією „Інфоксводоканал” ТОВ
„Інфокс” та ТОВ „Фірма „Атлас”.
В обґрунтування заявлених вимог, відповідач стверджує, що
спірний договір:
- укладений від імені філії „Інфоксводоканал” ТОВ „Інфокс”, яка
не має відповідної правоздатності, т.я. не є юридичною особою;
- у подальшому не схвалений юридичною особою –ТОВ „Інфокс” (т.2
а.с.218-220).
Вимоги зустрічного позову відхилені ТОВ „Фірма „Атлас” з тих
підстав, що:
- строк виконання робіт не порушено, враховуючи невиконання
відповідачем зобов’язання з оплати авансу;
- відповідачем не надано доказів неякісного виконання робіт, які
прийняті без зауважень;
- спірний договір укладений директором філії „Інфоксводоканал”
ТОВ „Інфокс” від імені ТОВ „Інфокс” з урахуванням наданих йому
повноважень відповідно до довіреності від 19.012004р., на яку є
посилання у договорі (т.2 а.с.253-257).
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.05.2005р.
зустрічний позов задоволено, а у задоволенні первісного
–відмовлено. Відповідно до рішення суду визнано недійсним
договір від 10.02.2004р. № 9, укладений між філією
„Інфоксводоканал” ТОВ „Інфокс” та ТОВ „Фірма „Атлас” (т.2
а.с.168-269).
Задовольняючи вимоги зустрічного позову, суд виходив з того, що
спірний договір є недійсним, оскільки укладений директором філії
„Інфоксводоканал” від імені філії, яка не є юридичною особою і у
подальшому не схвалений ТОВ „Інфокс”.
У задоволенні первісного позову судом відмовлено, враховуючи
недійсність договору, виконання зобов’язань за ким є предметом
вимог такого позову.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
14.06.2005р. рішення господарського суду Одеської області від
10.05.2005р. скасовано, первісний позов задоволено частково, а у
зустрічному –відмовлено. Відповідно до постанови суду з ТОВ
„Інфокс” на користь ТОВ „Фірма „Атлас” стягнуто 88 572грн.
основної заборгованості, 9 465,48грн. збитків від інфляції,
1 518,68грн. в рахунок трьох процентів річних; в решті вимог
первісного позову –відмовлено (т.2 а.с.293-298).
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині визнання
недійсним спірного договору, суд апеляційної інстанції виходив з
того, що він укладений від імені ТОВ „Інфокс” директором філії
на підставі довіреності від 19.01.2004р.
Вимоги первісного позову частково задоволені судом апеляційної
інстанції з тих підстав, що позивачем виконані роботи,
передбачені договором, між тим, відповідач взяті на себе
зобов’язання щодо їх оплати не виконав, допустивши
заборгованість у сумі 88 572грн.
Первісний позов в частині стягнення 5 200грн. збитків у вигляді
витрат, понесених у зв’язку з оплатою юридичних послуг, визнаний
судом апеляційної інстанції необґрунтованим, оскільки:
- зазначені витрати не мають обов’язкового характеру;
- відсутній причинний зв’язок;
- не надано доказів того, щ СПД Оксюта В.В., який надавав такі
послуги, є адвокатом.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, ТОВ „Інфокс”
в особі філії „Інфоксводоканал” звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою та просить її
скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду Одеської
області від 10.05.2005р.
Скаржник вважає, що при прийнятті оскаржуваного судового акта
допущені порушення норм матеріального права, а саме: ст.ст.
95,96,203,215 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 207 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
.
ТОВ “Фірма “Атлас”, вважаючи вимоги скаржника безпідставними, у
відзиві просить у задоволенні касаційної скарги ТОВ “Інфікс” в
особі філії “Інфоксводоканал” відмовити.
ТОВ „Фірма „Атлас„ також звернулося з касаційною скаргою та
просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від
14.06.2005р. в частині відмови у стягнення 5 200грн. збитків
змінити, прийнявши нове рішення щодо задоволення позову в цій
частині. При цьому, скаржник посилається на порушення судом
апеляційної інстанції ст.ст. 8,129 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст.ст. 6,8 Закону України „Про судоустрій”,
ст.ст. 22,216,217,224,225 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, ст.ст. 8,16 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
.
До розгляду поданих касаційних скарг по суті заявлених у них
вимог, ТОВ “Фірма “Атлас” подано клопотання про технічну
фіксацію судового процесу.
Подане клопотання відхилено колегією суддів з огляду на таке.
Згідно ст. .44 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судовий процес
фіксується технічними засобами та відображається у протоколі
судового засідання у порядку, встановленому ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідно до ст. 811 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд
може здійснювати стенографічний, а також аудіо- чи відеозапис
судового засідання.
Отже, здійснення відео- чи аудіозапису судового засідання є
правом суду і може бути реалізоване за наявністю відповідних
технічних можливостей.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить
касаційну скаргу ТОВ “Фірма “Атлас” такою, що не підлягає
задоволенню, а касаційну скаргу ТОВ “Інфокс” в особі філії
“Інфоксводоканал” - частковому задоволенню з наступних підстав.
В силу ст. 239 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, правочин, вчинений
представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та
обов'язки особи, яку він представляє.
За змістом ст. 244 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, представництво може
здійснюватись на підставі довіреності, якою є письмовий
документ, що видається однією особою іншій особі для
представництва перед третіми особами.
Як встановлено під час розгляду даної справи та перегляді
прийнятого рішення в апеляційному порядку судами, спірний
договір № 9 підписаний директором Філії “Інфоксводоканал” та ТОВ
“Фірма “Атлас” 10.02.2004р. При цьому, у договорі зазначено, що
директор філії уклав його від імені філії на підставі Положення
про філію та довіреності від 19.01.2004р.
Апеляційною інстанцією встановлено, що відповідно до п. 3.5
Положення, затвердженого рішенням загальних зборів учасників ТОВ
“Інфокс” (протокол № 01-12 від 22.12.2003р.) (т.2 а.с.229-235),
філія здійснює діяльність від імені товариства на підставі
довіреності. П. 3.5 Положення визначено, що директор філії діє
від імені товариства в межах повноважень, що визначаються
Положенням та виданою йому довіреністю.
Відповідно до довіреності від 19.01.2004р., на яку є посилання у
тексті договору, директор Філії “Інфоксводоканал” Карєв В.В.
наділений юридичною особою –ТОВ “Інфокс” повноваженнями щодо
укладення господарських договорів з юридичними та фізичними
особами в межах сум, що не перевищують 2 000 000грн., крім
договорів по всіх видах добровільного страхування та купівлі-
продажу нерухомого майна.
Отже, помилкове посилання у договорі на укладення договору
директором від імені Філії, а не від юридичною особи, за
наявності відповідних повноважень, не є підставою для визнання
договору недійсним, що обгрунтовано визначено судом апеляційною
інстанцією
За таких обставин, Одеський апеляційний господарський суд
обгрунтовано, з урахуванням вищенаведених норм матеріального
права, відмовив у задоволенні зустрічного позову щодо визнання
вищевказаного договору недійсним.
Таким чином, в силу факту укладення договору № 9 від
10.02.2004р. відповідач –ТОВ “Інфокс” набув відповідних прав та
обов’язків, визначених ним.
Відповідно до умов договору, ТОВ “Фірма “Атлас” взяло на себе
зобов’язання за замовленням відповідача –ТОВ “Інфокс” в особі
філії “Інфоксводоканал” виконати роботи щодо встановлення
водомірних вузлів холодного водопостачання на умовах, визначених
договором; а відповідач – оплатити виконані роботи.
За своєю правовою природою укладений сторонами договір є
договором підряду.
Так, згідно ст. 837 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, за договором підряду
одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати
певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник
зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Одним із обов’язків замовника, що виникає в силу факту укладення
договору підряду, відповідно до ст. 853 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, є
обов’язок прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до
договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у
роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно
заявити про них підрядникові. При цьому, якщо замовник не
зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися
на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній
роботі.
За змістом ч. 3 зазначеної норми, якщо після прийняття роботи
замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші
недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі
її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були
умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно
повідомити про це підрядника.
Відхиляючи заявлені позивачем вимоги, відповідач у відзиві на
позов посилається також на виконання робіт за договором
неякісно.
Зазначеним доводам ТОВ “Інфокс” судами обох інстанції не надано
належної уваги. Так, судами не з’ясовані: чи має місце факт
виконання робіт з недоліками; які це недоліки (явні чи
приховані), якщо вони мають місце; чи повідомив відповідач про
них ТОВ “Фірма “Атлас” і коли.
Разом з тим, встановлення зазначених обставин має суттєве
значення для вирішення спору у даній справі з таких підстав. В
силу ст. 857 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, робота, виконана
підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі
їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться
до роботи відповідного характеру. Виконана робота має
відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам,
що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. При
цьому, результат роботи в межах розумного строку має бути
придатним для використання відповідно до договору підряду або
для звичайного використання роботи такого характеру.
Підрядник, який виконав роботу з недоліками несе
відповідальність, визначену ст. 858 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Так, відповідно до вказаної норми, якщо робота виконана
підрядником з відступами від умов договору підряду, які
погіршили роботу, або з іншими недоліками, що роблять її
непридатною для використання відповідно до договору або для
звичайного використання роботи такого характеру, замовник має
право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм
вибором вимагати від підрядника: пропорційного зменшення ціни
роботи; безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний
строк; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо
право замовника усувати їх встановлено договором.
Крім того, ч. 3 ст. 858 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачає право
замовника, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або
інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути
усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний
строк, право відмовитися від договору та вимагати відшкодування
збитків.
Отже, у разі встановлення судами факту виконання робіт з
недоліками, судам також необхідно з’ясувати: чи є ці недоліки
істотними; чи впливають вони на можливість використання
виконаної роботи; чи можливо їх усунути.
Неповне з’ясування обставин справи є порушенням вимог ст.ст. 47,
38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Вказані порушення не можуть бути усунуті судом касаційної
інстанції, оскільки, в силу ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна
інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи
перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції
норм матеріального і процесуального права. При цьому, касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи наведене, прийняті судові рішення підлягають
скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої
інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1. У задоволенні касаційної скарги Товариства з обмеженою
відповідальністю “Фірма “Атлас” відмовити.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” задовольнити частково.
3. Рішення господарського суду Одеської області від 10.05.2005р.
та постанову Одеського апеляційного господарського суду від
14.06.2005р. у справі № 8/77-05-1983 скасувати.
4. Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Одеської області.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.