ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.09.2005 Справа N 2-23/14842-2004
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Яценко О.В. (доповідач у справі)
суддів : Бур’янової С.С.
Кравчука Г.А.
розглянувши касаційну Кримського республіканського відділення
скаргу Фонду соціального захисту інвалідів, м.
Сімферополь, Автономна Республіка Крим
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 29.03.2005р.
у справі № 2-23/14842-2004 господарського суду
Автономної Республіки Крим
за позовом Кримського республіканського відділення
Фонду соціального захисту інвалідів, м.
Сімферополь, Автономна Республіка Крим
до Відкритого акціонерного товариства
“Полівтор”, м. Красноперекопськ,
Автономна Республіка Крим
про стягнення 4096,88 грн.
в судовому засіданні взяли
участь представники сторін Савченко С.В. дов. б/н від
від відповідача 02.11.2004р.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
07.12.2004р. у справі № 2-23/14842-2004 (суддя Іщенко Г.М.)
позов Кримського республіканського відділення Фонду соціального
захисту інвалідів, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим до
Відкритого акціонерного товариства “Полівтор”, м.
Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим про стягнення
4096,88 грн. задоволений. Стягнуто з Відкритого акціонерного
товариства “Полівтор” на користь Кримського республіканського
відділення Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції
за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення
працевлаштування інвалідів у 2003році в сумі 4096,88грн.
Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Полівтор” в дохід
державного бюджету України державне мито у сумі 51,00грн.
Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Полівтор” на
користь ДП Судовий інформаційний центр” витрати на інформаційно-
технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.
Не погодившись з даним рішенням Відкрите акціонерне товариство
“Полівтор”, подало апеляційну скаргу в якій просило скасувати
рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
07.12.2004р. у справі № 2-23/14842-2004.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 29.03.2005р. у справі № 2-23/14842-2004 (судді: Заплава
Л.М.; Видашенок Т.С.; Лисенко В.А.) апеляційну скаргу Відкритого
акціонерного товариства “Полівтор” задоволено. Рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.12.2004р.
у справі № 2-23/14842-2004 скасовано. В позові відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановою Кримське республіканське
відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Сімферополь,
подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в
якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 29.03.2005р. по даній справі, як
прийняту з порушенням норм матеріального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді Яценко О.В.,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
судами попередніх інстанції норм процесуального та матеріального
права дійшла висновку, про відсутність правових підстав для
задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що відповідно до статті
19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в
Україні” ( 875-12 ) (875-12)
від 05.07.2001р., відповідач був
зобов'язаний створити для працевлаштування інвалідів 4% робочих
місця від загальної чисельності.
Судом попередньої інстанції зазначено, що згідно із матеріалів
справи, Кримським республіканським відділенням фонду соціального
захисту інвалідів було направлено до ВАТ «Полівтор»претензію від
13.05.04. № 711 щодо сплати штрафних санкції за кожне робоче
місце не зайняте інвалідом в розмірі 4096,88 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на дану претензію
було надано відповідь з вих. № 59/07 від 04.06.2004р. про її
відхилення та прохання перерахувати штрафні санкції, в зв’язку з
тим, що з 29.07.2003р. на підприємстві працювало вже три
інваліди. Отже, суд попередньої інстанції дійшов до вірного
висновку, що штрафні санкції до підприємства за 12 місяців 2003
року застосовувані необґрунтовано.
Кількість працюючих інвалідів підтверджується формою державної
статистичної звітності № 10-ПІ поштова - річна "Звіт про
зайнятість інвалідів", затвердженою наказом Держкомстату України
від 10.01.2002р. N 49 ( v0049202-02 ) (v0049202-02)
(далі –Форма
( v0049202-02 ) (v0049202-02)
), яку підприємства не пізніше 1.02.після
звітного періоду подають до регіонального відділення Фонду
соціального захисту інвалідів України звіт про зайнятість та
працевлаштування інвалідів.
Інваліди (із числа штатних працівників, яким за висновком медико-
санітарних експертних комісій встановлена інвалідність)
включаються до середньооблікової чисельності штатних працівників
облікового складу в цілому по підприємству і додатково
обліковується у рядку 02 Форми.
ВАТ “Полівтор” подало до Кримського республіканського відділення
фонду соціального захисту інвалідів державну статистичну
звітність, в якій відображено працюючих інвалідів - штатних
працівників, зайнятих на підприємстві у 2003 р. та їх список.
Середньооблікова чисельність інвалідів (код рядка 02), вказаної
в звіті, становить три особи.
Висновок суду апеляційної інстанції, що ВАТ “Полівтор”
забезпечив умови для працевлаштування трьох інвалідів, при цьому
виконавши встановлений законом норматив робочих місць для
працевлаштування інвалідів, і тому не може нести
відповідальність у вигляді штрафу, є обгрунтованим і відповідає
положенням закону.
Отже, висновок суду апеляційної інстанції, що судом першої
інстанції не вірно зроблений висновок, що відповідач не виконав
встановлений законом норматив робочих місць для працевлаштування
інвалідів, а також не забезпечив умови для можливості
працевлаштування інвалідів, є вірним.
Частиною першою статті 18 названого Закону ( 875-12 ) (875-12)
передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами
Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту
населення України, місцевими радами, громадськими організаціями
інвалідів (далі - органи працевлаштування інвалідів).
Відповідальність за незабезпечення зазначених нормативів
відповідно до частини другої статті 19 цього Закону ( 875-12 ) (875-12)
покладається на керівників підприємств. А в разі, коли кількість
працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, то
відповідальність покладається на підприємства у вигляді щорічної
сплати штрафних санкцій, сума яких визначається у розмірі
середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне
робоче місце, не зайняте інвалідом (частина перша статті 20
вказаного Закону ( 875-12 ) (875-12)
).
Аналіз зазначених положень Закону ( 875-12 ) (875-12)
про захист
інвалідів дає підстави для висновку про те, що обов'язок
підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не
супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати
інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається
на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій
статті 18 цього Закону ( 875-12 ) (875-12)
. Це підтверджується і змістом
абзацу другого пункту третього Положення про Фонд соціального
захисту інвалідів (затверджений постановою Кабінету Міністрів
України № 1434 від 20.09.2002 року), згідно з яким завданням
Фонду є здійснення контролю за додержанням підприємствами
нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування
інвалідів, а також підпункту третього пункту четвертого та
підпункту третього пункту п'ятого цього Положення, якими Фонду
надано право здійснювати контроль за своєчасним перерахуванням
підприємствами штрафних санкцій за недодержання ними нормативів
робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та
здійснювати перевірки підприємств щодо додержання ними
нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування
інвалідів.
Таким чином, суд апеляційної інстанції правомірно врахував, що
відповідальність за порушення цього Закону настає, якщо
підприємство не створило робочі місця для працевлаштування
інвалідів взагалі.
Отже, суд апеляційної інстанції у повному обсязі з’ясував
матеріали справи та вірно застосував чинне законодавство.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла до висновку, що Севастопольським апеляційним
господарським судом вірно застосовані норми матеріального та
процесуального права і тому підстав для скасування постанови
Севастопольського апеляційного господарського суду у даній
справі не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9
- 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду
соціального захисту інвалідів, м. Сімферополь, Автономна
Республіка Крим на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 29.03.2005р. у справі № 2-23/14842-2004
залишити без задоволення.
2.Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 29.03.2005р. у справі № 2-23/14842-2004 залишити без змін.
Головуючий О.В. Яценко
Судді С.С. Бур’янова
Г.А. Кравчук