ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
08.09.2005                                        Справа N 26/455
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого               Чабана В.В.
суддів :                  Кузьменка М.В., Шульги О.Ф.
у відкритому судовому засіданні за участю представників 
АКБ “МТ-Банк” в особі     Нурканова А.С.
Київської філії
Підрозділу примусового    не з’явився
виконання рішень відділу
державної виконавчої
служби Київського
обласного управління
юстиції
ВАТ “Кожанське”           не з’явився
розглянувши касаційну     Підрозділу примусового виконання рішень
скаргу                    відділу державної виконавчої служби
                          Київського обласного управління юстиції
на постанову              Київського апеляційного господарського
                          суду від 17.05.2005р.
у справі                  № 26/455
господарського суду       м. Києва
за позовом                АКБ “МТ-Банк” в особі Київської філії
до                        Підрозділу примусового виконання рішень
                          відділу державної виконавчої служби
                          Київського обласного управління юстиції
третя особа               ВАТ “Кожанське”
 
про   звільнення заставленого майна з під арешту
 
Рішенням  господарського суду м. Києва (суддя Пінчук  В.І.)  від
16.03.2005 в позові відмовлено.
 
Київський апеляційний господарський суд (судді Коробенко Г.П.  ,
Андрієнко  В.В.,  Полянський  А.Г.)  переглянув  в  апеляційному
порядку  вказане  рішення і постановою  від  17.05.2005  рішення
скасовано   та  прийнято  нове  рішення,  яким  позов   частково
задоволено  –зобов’язано  Відділ  державної  виконавчої   служби
Київського  обласного управління юстиції виключити з акту  опису
та арешту майна від 08.09.2004р. АВ № 570003 транспортні засоби,
що  перебувають в заставі Акціонерного комерційного  банку  “МТ-
Банк” в особі Київської філії відповідно до договору застави від
17.06.2004 та від 19.07.2004.
 
Підрозділ   примусового  виконання  рішень   Відділу   державної
виконавчої  служби Київського обласного управління  юстиції,  не
погоджуючись  з  постановою апеляційного суду,  подав  касаційну
скаргу  в  якій  просить її скасувати та прийняти нове  рішення,
яким в позові відмовити.
 
На  думку скаржника, судом апеляційної інстанції порушено  норми
матеріального  та  процесуального  права,  що  і   призвело   до
прийняття помилкової постанови.
 
Перевіривши   матеріали   справи  та   заслухавши   представника
позивача, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Акціонерний  комерційний банк “МТ-Банк” в особі Київської  філії
звернувся  до господарського суду м. Києва з позовом до  Відділу
державної  виконавчої  служби  Київського  обласного  управління
юстиції  про  визнання  неправомірними дій  Відділу  примусового
виконання  рішення  ДВС Київського обласного РУЮ  та  виключення
транспортних засобів, що перебувають в заставі банку  відповідно
до  договорів застави від 17.06.2004 та 19.07.2004 з акту  опису
та арешту майна від 08.09.2004 року серії АВ № 570003.
 
Обґрунтовуючи  свої вимоги позивач стверджує, що  відповідно  до
договорів застави від 17.06.2004 та від 19.07.2004, він  прийняв
у  якості  застави  транспортні засоби ВАТ  “Кожанське”,  однак,
08.09.2004 майно, яке є предметом застави було описане  Відділом
державної  виконавчої  служби  Київського  обласного  управління
юстиції та на нього було накладено арешт на користь третіх осіб.
Так,  на  думку  позивача, оскільки на момент взяття  в  заставу
майна,  останнє через відсутність зареєстрованого обтяження,  як
того вимагає Закон України “Про забезпечення вимог кредиторів та
реєстрацію  обтяжень”  ( 1255-15 ) (1255-15)
         було  вільне  від  будь-якого
обтяження,  то відповідно банк наділений переважним  правом  для
задоволення своїх вимог з заставленого майна.
 
З  огляду на зазначене, позивач просить суд виключити майно, яке
згідно  договорів від 17.06.2004 та від 19.07.2004  перебуває  у
заставі банку з акту опису майна та зняти з нього арешт.
 
Приймаючи рішення у справі місцевий господарський суд виходив  з
того,  що  дії  Відділу державної виконавчої  служби  Київського
управління  юстиції  не суперечать вимогам Закону  України  “Про
виконавче   провадження”  ( 606-14  ) (606-14)
          і  на  цій  підставі   у
задоволенні позову відмовив.
 
Скасовуючи  вказане  рішення  суду першої  інстанції,  Київський
апеляційний  господарський  суд виходив  з  того,  що  згідно  з
вимогами  Закону України “Про забезпечення вимог  кредиторів  та
реєстрацію  обтяжень” ( 1255-15 ) (1255-15)
        , у разі відсутності реєстрації
обтяження,  таке  обтяження зберігає чинність у  відносинах  між
боржником та обтяжувачем, проте воно не є чинним у відносинах  з
третіми  особами. Тобто, за висновком суду, хоча банк і  взяв  в
заставу  оспорюване майно вже після накладення на нього  арешту,
але  завдяки  тому, що він зареєстрував цю заставу в  Державному
реєстрі  обтяжень,  він, відповідно, набув  переважне  право  на
звернення стягнення на це майно.
 
Однак,  переглянувши  матеріали справи  в  касаційному  порядку,
колегія   суддів  Вищого  господарського  суду  України   дійшла
висновку   про   скасування  рішення  місцевого   та   постанови
апеляційного господарських судів, виходячи з наступного.
 
Як  вбачається з матеріалів справи, спірне майно ВАТ “Кожанське”
описане  в рамках зведеного виконавчого провадження по виконанню
наказів  господарських судів Київської області №  213/11-02  від
16.05.2003,   №  154/12-01  від  10.01.2004,  №  292/19-03   від
25.01.2004,  №  293/19-03  від 25.01.2004  та  №  128/19-03  від
27.04.2004.  За таких обставин, приймаючи рішення у  цій  справі
стосовно  майна,  на  яке  звернено стягнення  для  забезпечення
виконання судових рішень, необхідно залучити до участі у  справі
осіб,  в інтересах яких прийняті рішення, об’єднані в це зведене
виконавче    провадження.   Тобто,   місцевий   та   апеляційний
господарські  суду  прийняли  рішення,  що  стосуються  прав   і
обов’язків осіб, які не були залучені до участі у справі.
 
Крім  того,  як  вбачається з матеріалів справи, опис  майна  та
накладення  на  нього  арешту  відбувалось  в  межах   зведеного
виконавчого   провадження,  однак  судами  як   першої   так   і
апеляційної інстанцій не досліджувалось та не з’ясовано, які дії
здійснено  виконавчими службами по виконанню  наказів  судів  до
відкриття цього зведеного провадження.
 
За  таких  обставин, рішення місцевого та постанова апеляційного
господарських судів підлягають скасуванню, а справа передачі  на
новий розгляд.
 
Під час нового судового розгляду справи судом необхідно прийняти
до  уваги зазначені вище зауваження, залучити до участі у справі
осіб,  права та інтереси яких може стосуватись рішення, належним
чином  встановити фактичні обставини справи і  дати  їм  правову
оцінку  та,  в залежності від встановленого, прийняти відповідне
рішення,  виклавши  його згідно до вимог діючого  процесуального
законодавства.
 
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,  п.  3  ст.
111-9,  ст.  ст.  111-10,  111-11 Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.  Касаційну  скаргу  Підрозділу примусового  виконання  рішень
відділу   державної   виконавчої  служби  Київського   обласного
управління юстиції задовольнити частково.
 
2.  Постанову  Київського апеляційного господарського  суду  від
17.05.2005р.  та  рішення  господарського  суду  м.  Києва   від
16.03.2005р. у справі № 26/455 скасувати, а справу  передати  до
господарського  суду м. Києва на новий розгляд в  іншому  складі
суддів.
 
Головуючий, суддя       В.Чабан
 
Судді                   М.Кузьменко
 
                        О.Шульга