ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.09.2005 Справа N 16/438
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
Рибака В.В.
розглянувши у Лисичанської філії ТОВ “Луганське
відкритому судовому енергетичне об’єднання”
засіданні касаційну
скаргу
на постанову від 01.03.2005 Луганського апеляційного
господарського суду
у справі № 16/438 господарського суду Луганської
області
за позовом ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” в
особі Лисичанської філії
до Обласного комунального підприємства
“Компанія “Луганськвода”
Про стягнення 2106555,30 грн.
за участю представників сторін:
позивача Гребінюк В.М.
відповідача Лисиця А.В.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне
об'єднання" в особі Лисичанської філії звернулося до
господарського суду Луганської області з позовною заявою до
обласного комунального підприємства "Компанія "Луганськвода" про
стягнення 406482 грн. 00 коп. боргу, який утворився за
відповідачем при розрахунках за спожиту електроенергію за
договором від 01.01.04 № 80, 1692771 грн.45 коп. заборгованості
по оплаті п'ятикратної вартості перевищення договірної величини,
5074 грн. 39 коп. боргу за реактивну електроенергію, 1856 грн.
12 коп. пені, 371 грн. 23 коп. 3% річних.
Рішенням від 10.01.05 по справі № 16/438 господарський суд
Луганської області позов задовольнив частково, стягнув з
відповідача на користь позивача 406482 грн. 11 коп. за спожиту
активну електроенергію, борг за перетікання реактивної
електроенергії у сумі 5074 грн. 39 коп. , пеню у сумі 185 грн.
61 коп. 371 грн. 23 коп. річних, 332 грн. 52 коп. витрат по
державному миту та 23 грн. 08 коп. витрат на інформаційно -
технічне забезпечення судового процесу, в решті вимог в позові
відмовлено.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від
1.03.2005 вищевказане рішення суду скасовано, прийнято нове
рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з обласного
комунального підприємства "Компанія “Луганськвода” на користь
ТОВ “Луганське енергетичне об'єднання" в особі Лисичанської
філії борг у сумі 406482 грн. 11 коп. за спожиту активну
електроенергію та борг за перетікання реактивної електроенергії
у сумі 5074 грн. 39 коп. , пеню у сумі 185 грн. 61 коп. , 371
грн. 23 коп. річних, 333 грн. 93 коп. витрат по державному миту
та 23 грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
В решті вимог в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду
від 1.03.05 по справі № 16/438, товариство з обмеженою
відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання" в особі
Лисичанської філії звернулося до Луганського апеляційного
господарського суду з касаційною скаргою, у якій просить її
скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог
в повному обсязі.
В обґрунтування своїх касаційних вимог позивач вказує, що суд
порушив ст. 104 ч. 3 п. 2 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд дійшов помилкового висновку, що
постанова Кабінету Міністрів України від 22.09.99 № 1741 “Про
внесення змін до постанови КМУ від 24.03.99 № 441 фактично
звільняє житлово-комунальні підприємства та організації, до
числа яких належить відповідач від сплати п'ятикратної вартості
різниці між фактично спожитим обсягом електроенергії; що ця
постанова містить рекомендацію, суперечить ст. 26 Закону України
"Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
та ст. 4 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
; суд безпідставно застосував розпорядження Кабінету
Міністрів України від 24.07.2003 "Про розрахунки з погашення
заборгованості за енергоносії та послуг водопостачання та
водовідведення між підприємствами паливно-енергетичного
комплексу та підприємствами, що надають послуги з водопостачання
та водовідведення"; що відповідальність у вигляді економічної
санкції, у стягненні яких відмовив суд, встановлена законом за
порушення зобов'язання споживачами за електричну енергію в межах
договірних величин споживання.
Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги,
правильність застосування норм матеріального та процесуального
кодексу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановив та зазначив у своїй постанові господарський
апеляційний суд відносини між позивачем –товариством з обмеженою
відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" в особі його
структурного підрозділу - Лисичанської філії та відповідачем -
обласним комунальним підприємством "Компанія "Луганськвода" в
особі його структурного підрозділу - регіонального виробничого
управління по експлуатації Західної фільтрувальної станції
визначені укладеним між ними договором № 80 від 01.01.04, який
щорічно продовжується поки жодна із сторін не заявить про
припинення його дії або перегляд його умов.
Згідно п. 1 вказаного договору постачальник електричної енергії
(позивач) зобов'язується постачати електричну енергію споживачу
(відповідачу), а споживач своєчасно оплачувати її вартість та
здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками
до договору, що є його невід'ємними частинами.
Розрахунки за електричну енергію та інших платежів здійснюються
споживачем в порядку, передбаченому додатком „Порядок
розрахунків".
Відповідно до п. 9 додатку „Порядок розрахунків" до
вищевказаного договору кінцевий розрахунок за спожиту у
розрахунковому періоді активну електроенергію оплату за
недовраховану електроенергію, за перевищення договірних величин
споживання електричної енергії та потужності, надання послуг з
компенсації перетікання реактивної електричної енергії, сум на
відшкодування збитків, пені, порушення термінів розрахунків та
інше споживач здійснює на підставі, наданих постачальником
електричної енергії рахунків у 10-ти денний термін з дня
отримання.
Звіт, який є у матеріалах справи, свідчить про те, скільки було
спожито електроенергії (активної, реактивної) відповідачем у
серпні 2004 року (а. с. 21).
Споживач (відповідач по справі) порушив вимоги Порядку
розрахунку стосовно зобов'язань своєчасних платежів у повному
обсязі. Позивач направив відповідачу відповідні рахунки № №
1008, 1009 від 01.09.04 про сплату використаної активної
електроенергії та за послуги компенсації перетікання реактивної
електроенергії (завірені ксерокопії рахунків додаються до
матеріалів справи, які не були оплачені у повному обсязі у
встановлений договором строк.
Таким чином, заборгованість відповідача за спожиту активну
електроенергію складає 406482 грн. 11 коп. , за перетікання
реактивної електроенергії –5074 грн., що також підтверджено
актами звірення розрахунків, які підписані сторонами без
зауважень (а. с. 56, 73).
Вимога позивача про стягнення 3% річних у сумі 371 грн. 23 коп.
є обґрунтованою та такою, що відповідає фактичним обставинам
справи та ст. 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, яка
передбачає, що боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з
урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3 % річних
простроченої суми.
Крім того, позивачем у відповідності з чинним законодавством та
умовами укладеного договору (п. п. 4.4.1 договору) нарахована
пеня у сумі 1856 грн. 12 коп. на сплату якої позивач направив
відповідні рахунки відповідачу № № 1010, 1011 21.09.04 (а. с. 30-
31).
Враховуючи всі обставини, які визначені у відзивах на позовну
заяву № 147 04.11.04 (а. с. 51) та № 16/3176 від 24.12.04 (а. с.
78), споживач просить суд зменшити
розмір пені. За результатами розгляду суд на підставі п. 3 ст.
83 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
зменшує розмір пені до 185 грн. 61
коп. , що не суперечить законодавству.
За підсумками розрахункового періоду договірна величина
споживання електроенергії коригується постачальником
електроенергії до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий
період величини спожитої електричної енергії .
У серпні 2004 року відповідач спожив 4456188 кВт/г.
електроенергії на суму 831482 грн. 11 коп. , на цю суму
позивачем було виставлено останньому рахунок № 1008 від
01.09.04, який не був сплачений у встановлений договором
десятиденний строк у повному обсязі.
До встановленого строку відповідачем була оплачена спожита у
серпні 2004 р. електроенергія частково у сумі 425000 грн. за
2277599 кВт/г.
Отже, договірна величина споживання електроенергії згідно
коригування за серпень 2004 рік склала 2277599 кВт/г., про що
позивач повідомив відповідача повідомленням про коригування
договірних (граничних) величин від 15.09.04 № 21 (а. с. 26)
згідно умов договору.
Таким чином, судом задовольняються повністю позовні вимоги
стосовно боргу за активну спожиту електроенергію у сумі 406482
грн. 11 коп. , боргу за реактивну електроенергію у сумі 5074
грн. 39 коп. , 371 грн. 23 коп. 3 % річних, та зменшується
розмір пені до 185 грн. 61 коп. , що не оскаржується позивачем.
У задоволенні позовної вимоги в частині стягнення суми 1692771
грн. 45 коп. за перевищення договірної величини споживання
електроенергії відмовляється з наступних підстав.
Підпункт 4.4.2 договору № 80 від 01.01.04 передбачає, що за
перевищення договірних величин споживання електричної енергії та
потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 договору,
споживач сплачує постачальнику електричної енергії п'ятикратну
вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною.
П'ятикратна вартість електроенергії нарахована згідно з п. п.
4.4.2 договору у сумі 1692771 грн. 45 коп. , на оплату якої
позивач 16.09.04 направив рахунок № 1100 (а. с. 28), який
відповідачем не оплачений.
Правова природа п'ятикратної вартості перевищення договірної
величини споживання електричної енергії визначена ст. 27 Закону
України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, якою передбачено,
що споживання електроенергії понад встановлені договірні
величини є правопорушенням в електроенергетиці.
Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
,
п. 13 Порядку постачання електричної енергії, п. 7.26 Правил
користування електричною енергією встановлено, що у випадку
перевищення договірної величини споживання електричної енергії
споживач зобов'язаний оплатити п'ятикратну вартість різниці між
фактично спожитої та договірної величини.
З наведеного вбачається, що обов'язок сплати даної санкції
споживачем електричної енергії виникає безпосередньо в силу
закону при наявності факту правопорушення в електроенергетиці, а
також договору, якщо умовами договору передбачене коригування
договірних величин до рівня фактично сплаченої у даному випадку
періоді електроенергії та стягнення п'ятикратної вартості
різниці між фактично спожитої та договірної величини.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.1999 р. № 1741
"Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від
24.03.1999р. № 441" ( 1741-99-п ) (1741-99-п)
рекомендовано
енергопостачальним організаціям не застосовувати до організацій,
що надають житлово-комунальні послуги населенню, в т.ч. послуги
з водопостачання та водовідведення, стягнення п'ятикратної
вартості понад встановленої величини і потужності, передбачене
частинами п'ятою і шостою ст. 26 Закону України "Про
електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
у разі перевищення ними
встановлених граничних величин споживання електричної енергії та
потужності.
Відповідно до ст. 41 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
громадяни України для задоволення своїх потреб можуть
користуватись об'єктами права державної та комунальної власності
згідно з законом.
Відповідач є обласним комунальним підприємством, згідно своєї
Статутної діяльності надає послуги з водозабезпечення та
водовідведення громадянам (населенню) Луганської області, а
також підприємствам, установам та організаціям, в т. ч.
діяльність яких фінансується з державного бюджету.
Електроенергія, яка отримана від позивача регіональним
виробничим управлінням по експлуатації Західної фільтрувальної
станції, використана цим управлінням для виробництва та подачі
води споживачам, більшість з яких -населення.
Згідно поданих відповідачем документів 71,3 відсотки
реалізованої води прямо та через водоканали та
теплозабезпечувальні організації надійшли до населення.
Загальновідомий факт, що населення не в повному обсязі сплачує
отримані послуги з водозабезпечення та водовідведення, звільнене
від сплати пені за прострочення оплати житлово-комунальних
послуг. Також Законом України “Про реструктуризацію
заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні
послуги, спожиті газ та електроенергію” ( 554-15 ) (554-15)
, статтею 1
якого передбачено, що заборгованість з квартирної плати (плати
за утримання житла) та плати за комунальні послуги (водо -,
тепло -, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергія,
вивезення побутового сміття та рідких нечистот) (далі –житлово -
комунальні послуги) наймачів жилих приміщень та власників жилих
будинків квартир (далі - громадяни), яка склалася на дату
набрання чинності цим Законом.07.2003 року) перед надавачами
житлово - комунальних послуг реструктуризується на термін до 60
місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату
реструктуризації.
Відповідач є нерентабельним підприємством, отримує державну
дотацію у зв'язку з тим, що собівартість води значно вище, ніж
її відпускна ціна. Вартість фактично спожитої електроенергії
обґрунтовано враховується при формуванні ціни (тарифу) на воду,
стягнення ж економічної санкції (п'ятикратної вартості різниці
фактично спожитою та договірною величиною) суттєво погіршить
фінансовий стан відповідача, збільшить його збитки, що
відобразиться на якості надаваємих споживачам, в т.ч. населенню,
послуг з водозабезпечення та водовідведення, порушить їх
гарантовані права на отримання цих послуг.
Крім того, з метою погашення заборгованості, яку має обласне
комунальне підприємство „Компанія "Луганськвода" перед
енергопостачальними організаціями щодо виконання зобов'язання по
сплаті отриманої електроенергії, були проведені взаємні
розрахунки між підприємствами вугільної промисловості
енергопостачальними компаніями, водопостачальними підприємствами
щомісяця плануються проведення заліків по погашенню
заборгованості та захисту щодо зменшення заборгованості
відповідача перед енергопостачальними організаціями. Обмежити
споживання електричної енергії з метою зменшення суми вартості
електроенергії та збільшення договірної величини при її
коригуванні, відповідач не міг з причин неможливості зупинити
або обмежити свою діяльність по виробництву та подачі води
населенню із - за можливості створення соціальної напруги.
З зазначених підстав, вимога позову в частині стягнення
заявленої суми перевищення договірних величин споживання
електричної енергії Луганським апеляційним господарським судом
не задоволена.
Враховуючи вищенаведене та те, що згідно з вимогами ст. 111-7
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти їх, а також, що постанова не протирічить вимогам ст.
83 п. 3 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно якої суд у виняткових випадках вправі
зменшити розмір штрафу, пені, тому колегія суддів дійшла
висновку, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою і
тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від
01.03.2005 р. у справі № 16/438 залишити без змін, а касаційну
скаргу –без задоволення.
Судді: М. Михайлюк
Н.Дунаєвська
В.Рибак