ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.09.2005 Справа N 06/3115
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у
справі),
Бур’янової С.С.
Панової І.Ю.
розглянувши матеріали ТОВ “Фірма “Пілігрім”
касаційної скарги
на постанову від 14.12.2004 р. Київського міжобласного
та рішення апеляційного господарського суду
від 21.10.2004 р. господарського суду
Черкаської області
у справі № 06/3115 господарського суду Черкаської
області
за позовом ТОВ “Фірма “Пілігрім”
до ВАТ “Смілянський машинобудівний
завод”
Про стягнення 108 355,18 грн.
за участю представників сторін:
від позивача –Жук С.В., довір.;
від відповідача –Прилуцький В.Н., довір.
В С Т А Н О В И В:
ТОВ “Фірма “Пілігрім” звернулося до суду з позовною заявою до
ВАТ “Смілянський машинобудівний завод” про стягнення 108 355,18
грн.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 21.10.2004
р. (суддя Анісімов І.А.) у позові відмовлено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 14.12.2004 р. (судді: Міщенко П. К. –головуючий,
Мостова Г.І., Мамонтова О.М.) апеляційну скаргу ТОВ “Фірма
“Пілігрім” залишено без задоволення, а рішення господарського
суду Черкаської області від 21.10.2004 р. –без змін.
Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, ТОВ “Фірма
“Пілігрім” звернулося до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
14.12.2004 р. і рішення господарського суду Черкаської області
від 21.10.2004 р. та прийняти нове рішення про стягнення з
відповідача на користь позивача борг в сумі 105 199,20 грн. та
річні в сумі 3 155,98 грн.
Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судом першої
та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального
права, а саме ст. 23 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
, ст. 210 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст.
610 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 33 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з
наступного.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, між сторонами у
справі укладено договір № 1/130-2-02 від 31.07.2002 р., згідно з
п. 1.1 якого позивач прийняв на себе зобов’язання щодо поставки
4 вузлів вакуум-апарата Ж4-ПВА на загальну суму 219 998,40 грн.,
а відповідач прийняв на себе зобов’язання з їх оплати.
Відповідно до п. 3.2 вказаного договору оплата здійснюється
протягом 180 днів з дати відвантаження продукції.
Судами також встановлено, що позивач за накладною № 69 від
05.11.2002 р. передав відповідачу тільки 2 вузли вакуум-апарата
Ж4-ПВА на загальну суму 109 999,20 грн.
Посилаючись на ст. 210 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, яка
передбачала, що боржник звільняється від відповідальності за
невиконання або неналежне виконання зобов'язання, коли
невиконання або неналежне виконання зобов'язання обумовлено
умислом або необережністю кредитора, суд першої інстанції дійшов
висновку про необґрунтованість заявлених вимог, оскільки
позивачем було недопоставлено відповідачу 2 вузли вакуум-апарата
Ж4-ПВА.
З таким висновком суду погодився суд апеляційної інстанції.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позов про стягнення
заборгованості заявлено ліквідатором ТОВ “Фірма “Пілігрім” на
підставі постанови господарського суду Черкаської області від
21.05.2004 р. про визнання ТОВ “Фірма “Пілігрім” банкрутом та
відкриття ліквідаційної процедури, яка додана до позовної заяви
та міститься в матеріалах справи.
Отже, позивач –ТОВ “Фірма “Пілігрім” знаходиться в процедурі
банкрутства та відносно нього відкрита ліквідаційна процедура.
Стаття 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
визначає
наслідки визнання боржника банкрутом.
Частиною першою вказаної статті передбачено, що з дня прийняття
господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і
відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність
банкрута завершується закінченням технологічного циклу з
виготовлення продукції у разі можливості її продажу.
Таким чином, при прийнятті судових рішень попередніми судовими
інстанціями не було враховано те, що в силу визнання позивача
банкрутом його підприємницька діяльність припинена, у зв’язку з
чим він позбавлений можливості виконати зобов’язання за
договором повністю та допоставити 2 вузли вакуум-апарата Ж4-ПВА.
За таких обставин справи оскаржувані у справі судові рішення не
можна визнати законними та обґрунтованими, тому вони підлягають
скасуванню.
Враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, згідно яких
останній не вправі встановлювати обставини справи та додатково
досліджувати докази, зокрема, щодо здійснення оплати поставленої
продукції на яку посилається відповідач, справа підлягає
направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене,
з’ясувати факт оплати відповідачем продукції та вирішити спір
відповідно до вимог чинного законодавства.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 23 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ТОВ “Фірма “Пілігрім” задовольнити частково.
2. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 14.12.2004 р. та рішення господарського суду Черкаської
області від 21.10.2004 р. у справі № 06/3115 скасувати.
3. Справу № 06/3115 передати на новий розгляд до господарського
суду Черкаської області.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді С.С. Бур’янова
І.Ю. Панова