ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.09.2005 Справа N 8/83
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
Рибака В.В.
розглянувши у Відкритого акціонерного товариства “ПіСіБі
відкритому судовому –Радіозавод”
засіданні касаційну
скаргу
на постанову від 25.05.2005 Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 8/83 господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Араміс”
до Відкритого акціонерного товариства “ПіСіБі
–Радіозавод”
Про стягнення 35496 грн.
за участю представників сторін:
позивача Мерзлікін О.І., Шевченко Б.Д.
відповідача не з’явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2005 у справі
№ 8/83 позов задоволений. Стягнуто з Відкритого акціонерного
товариства “ПіСіБі –Радіозавод” на користь Товариства з
обмеженою відповідальністю “Араміс” 35496 грн. –основного боргу,
354 грн. 96 коп. –витрат по сплаті держмита та 118 грн. –витрати
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивоване тим, що позивач виконав прийняті на себе за
договором № 53 зобов’язання, що підтверджується актами здачі-
приймання виконаних робіт.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
25.05.2005 р. вищезазначене рішення суду залишено без змін.
Не погоджуючись з даною постановою апеляційного суду ВАТ
““ПіСіБі –Радіозавод” звернулось до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати,
посилаючись на те, що вона прийнята з порушенням норм
матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги,
правильність застосування, норм матеріального та процесуального
права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями 25.03.2004
Товариство з обмеженою відповідальністю “Араміс” (виконавець) та
Відкрите акціонерне товариство “ПіСіБі –Радіозавод” (замовник)
уклали договір № 53, за яким замовник доручив, а виконавець
прийняв на себе обов’язок по модернізації станка для свердління
друкованих плат з заміною чотирьох шпинделів.
В пункті 2.1 вказаного договору сторонами визначена вартість
робіт, яка складає 53496 грн.
Оплата робіт по договору провадиться відповідно до календарного
плану шляхом переводу грошових коштів на рахунок виконавця (п.
2.2. договору № 53).
Відповідно до п. 3.1. договору виконавець проводить поставку
комплекту та виконання робіт згідно з календарним планом.
Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів прийшла до
висновку, що за своєю правовою природою договір № 53 від
25.03.2004, укладений між сторонами, є договором підряду.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
за
договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на
свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони
(замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити
виконану роботу.
Сторонами підписано акти виконаних робіт до договору № 53, від
30.04.2004 на суму 18000 грн., від 30.06.2004 на суму 18000 грн.
та 17496 грн. В актах зазначено, що роботи виконані повністю
відповідно до вимог замовника, замовник претензій не має.
Відповідач взяті на себе зобов’язання виконав частково.
13.04.2004 платіжним дорученням № 513 перерахував позивачу 18000
грн.
Сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 35496
грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов
договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться.
Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна
його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором
або законом (ст. 525 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
).
Позивачем була направлена на адресу відповідача вимога від
06.09.2004 № 1-юр про сплату 35496 грн. заборгованості.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
якщо
строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або
визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право
вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен
виконати такий обов’язок у семиденний строк від пред’явлення
вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із
договору або актів цивільного законодавства.
Відкрите акціонерне товариства “ПіСіБі –Радіозавод” грошові
кошти не сплатило та посилається в скарзі на те, що при
подальшій експлуатації верстата стали проявлятися дефекти в
системі числового програмного керування. Відповідач неодноразово
усно та в письмовій формі повідомляв позивача про вихід з ладу
шпинделів та звертався з проханням провести їх заміну на
шпинделі належної якості. Модернізація верстата “Мікронік-5”
була проведена фахівцями позивача з порушенням технологічних
норм, а також без погодження технічного рішення, тому така
модернізація підсумку і до повної зупинки зазначеного
свердлильного верстата.
Відповідачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено,
що вихід з ладу верстата “Мікронік-5” стався з вини позивача,
тому суд не прийняв до уваги зазначені доводи відповідача.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті обставини,
на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій правомірно
дійшли висновку про задоволення позовних вимог в частині
стягнення основного боргу в сумі 35496 грн.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що постанова Київського апеляційного
господарського суду є обґрунтованою і законною і підстав для її
скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
25.05.2005 р. у справі № 8/83 залишити без змін, а касаційну
скаргу – без задоволення.
Судді: М. Михайлюк
Н.Дунаєвська
В.Рибак