ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.09.2005 Справа N 8/24-03
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у
справі),
Панової І.Ю.
Бур’янової С.С.
розглянувши матеріали Рівненської ОДПІ
касаційної скарги
на ухвалу від 10.03.2005 р. господарського суду
Рівненської області
у справі № 8/24 господарського суду Рівненської
області
за заявою УПФ України в м. Рівне
до ДП “Укрбурштин” ДАК “Українські поліметали”
Про банкрутство
арбітражний керуючий Піщухін М.К.
за участю представника сторони:
від Рівненської ОДПІ –Омельченко А.В., довір.;
В С Т А Н О В И В:
У провадженні господарського суду Рівненської області
знаходиться Справа N 8/24 про банкрутство ДП “Укрбурштин”
ДАК “Українські поліметали”.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 10.03.2005
р. (суддя Бригінець Л.М.) зупинено податкову заставу,
зобов’язано Рівненську ОДПІ, Сарненську МДПІ та Дубровицьку МДПІ
звільнити з податкової застави майно та активи боржника.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Рівненська ОДПІ звернулася
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в
якій просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської
області від 10.03.2005 р.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом норм процесуального
права, а саме п. 7 ст. 65 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у зв’язку з
неповідомлення Рівненської ОДПІ про час та місце розгляду
справи.
Також, на думку заявника скарги, судом першої інстанції невірно
застосовано підп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Заслухавши пояснення представника сторони, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 7.8. ст. 7 Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-III
( 2181-14 ) (2181-14)
(далі – Закон від 21.12.2000р. № 2181-III
( 2181-14 ) (2181-14)
) з моменту прийняття ухвали судом про порушення
провадження у справі про банкрутство платника податків порядок
сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу
такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до
суду, визначається згідно з нормами Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
(далі –Закон ( 2343-12 ) (2343-12)
), без
застосування норм Закону від 21.12.2000р. № 2181-III
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Разом з тим, Закон від 21.12.2000р. № 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачає також обов’язкове ухвалення судом в межах провадження
у справі про банкрутство акта про звільнення з податкової
застави та зупинення адміністративного арешту майнових активів
платників податків (пп. “з” пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 та пп. “е” п.
9.5 ст. 9 Закону від 21.12.2000р. № 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
).
У зв’язку з тим, що активи боржника у процедурі банкрутства (в
даному випадку на стадії санації) повинні бути вільними від будь-
яких обмежень, господарський суд має винести окреме судове
рішення про звільнення активів боржника з податкової застави
відповідно до чинного законодавства.
Разом з тим, відповідно до п. 8.3 ст. 8 Закону від 21.12.2000р.
№ 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
на податковому органі лежить обов’язок
реєстрації податкової застави у відповідному державному реєстрі
застав.
Також, згідно з підп. 8.6.5 п. 8.6 ст. 8 вказаного закону
( 2181-14 ) (2181-14)
для своєчасного узгодження операцій з активами
платника податків керівник податкового органу призначає з числа
службових осіб такого податкового органу податкового керуючого.
Таким чином, винесення ухвали про звільнення активів боржника з
податкової застави безпосередньо стосується прав та обов’язків
відповідного органу державної податкової служби.
Колегія суддів зазначає, що прийняття судових рішень у справі
про банкрутство, пов’язаних з вирішенням питань щодо прав,
законних інтересів та обов’язків учасників справи, має
відбуватися за участю осіб, права та обов’язки яких зачіпаються.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала винесена
за відсутності представників сторін.
Відповідно до ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
порушення норм
процесуального права є в будь-якому випадку підставою для
скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу
розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не
повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.
У зв’язку з чим, ухвала господарського суду Рівненської області
від 10.03.2005 р. підлягає скасуванню, а справа –направленню до
розгляду до суду першої інстанції.
З урахуванням наведеного та керуючись положеннями Закону України
“Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №
2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
та ст. ст. 1, 11, 12, 18 Закону України
“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, ст. ст. 67, 111-5, 111-7, 111-9 –111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Рівненської ОДПІ задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 10.03.2005
р. у справі № 8/24 скасувати.
3. Справу № 8/24 передати до розгляду до господарського суду
Рівненської області.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді С.С. Бур’янова
І.Ю. Панова