ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.09.2005 Справа N 6/243-8/134(7/308-39/298)
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у
справі),
Бур’янової С.С.,
Панової І.Ю.
розглянувши Керуючого санацією ВАТ “Новороздільський
матеріали касаційної завод складних мінеральних добрив” Поповича
скарги В.М.
на постанову від 26.01.2005 р. Львівського апеляційного
та ухвалу господарського суду
від 31.08-28.09.2004 р. господарського суду
Львівської області
у справі № 7/308-39/298(6/243-8/134) господарського
суду Львівської області
за заявою Українсько - Андоррського спільного
підприємства “АМП” АТ
до ВАТ “Новороздільський завод складних
мінеральних добрив”
про банкрутство
кредитор ЗАТ “Укрфосфати”
арбітражний керуючий Попович В.М.
за участю представників сторін:
від боржника –Зейкан Я.П. , довір.;
від кредитора –Абрамович А.П. , довір.
В С Т А Н О В И В:
У провадженні господарського суду Львівської області знаходиться
Справа N 7/308-39/298(6/243-8/134) про банкрутство ВАТ
“Новороздільський завод складних мінеральних добрив”.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 31.08-
28.09.2004 р. (суддя Гутьєва В.В.) визнано грошові вимоги
кредитора ЗАТ “Укрфосфати” до боржника в частині основного боргу
в сумі 1 487 700,28 грн. Провадження у справі в частині визнання
вимог ЗАТ “Укрфосфати” на суму 3 126 533,69 грн. припинено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
26.01.2005 р. (судді: Юркевич М.В. –головуючий, Городечна М.І.,
Марко Р.І.) в задоволені апеляційної скарги ВАТ
“Новороздільський завод складних мінеральних добрив” відмовлено,
ухвалу господарського суду Львівської області від 31.08-
28.09.2004 р. залишено без змін.
Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, керуючий
санацією ВАТ “Новороздільський завод складних мінеральних
добрив” Попович В.М. звернувся до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
26.01.2005 р. та ухвалу господарського суду Львівської області
від 31.08-28.09.2004 р., визнати ЗАТ “Укрфосфати” конкурсним
кредитором на суму вимог за договором купівлі-продажу від
27.11.2001 р. у сумі 55 700,36 грн.
Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права,
зокрема, неврахуванням вимог ст.ст. 432, 433 Цивільного кодексу
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, та незастосуванням ст. 35 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог суду
кредитор –ЗАТ “Укрфосфати” уточнив вимоги заяви з грошовими
вимогами до боржника та просив визнати суму, перераховану
боржнику платіжними дорученнями, у розмірі 1 431 999,92 грн. та
суму переданих боржнику за договором купівлі-продажу від
27.11.2001 р. і неоплачених товарно-матеріальних цінностей у
розмірі 55 700,36 грн. Тобто, кредитором заявлено вимоги на
загальну суму 1 487 700,28 грн.
Визнаючи вимоги кредитора в цій сумі, суди виходили з того, що
згідно умов договору про сумісну діяльність від 09.11.2001 р.
ЗАТ “Укрфосфати” перерахувало боржнику грошові кошти в сумі
1 432 000,00 грн. та згодом вийшло з числа членів об’єднання
сумісної діяльності, однак боржник отримані кошти на вимогу
кредитора не повернув.
Разом з тим, суди встановили, що грошові вимоги кредитора
виникли також на підставі договору купівлі-продажу від
27.11.2001 р., згідно якого кредитор передав боржнику товар на
суму 55 700,36 грн. та останній не оплатив його вартість.
Отже, грошові вимоги ЗАТ “Укрфосфати” до боржника обґрунтовані
та правомірно визнані судом.
Доводи касаційної скарги щодо неврахування судами рішення суду
про визнання недійсною угоди про фінансову допомогу від
23.11.2001 р. не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги,
оскільки грошові вимоги кредитора ґрунтуються на інших
договорах.
Крім того, колегія суддів зазначає, що в такому випадку рішення
суду про визнання договору недійсним може бути підставою для
перегляду ухвали про визнання грошових вимог за нововиявленними
обставинами в порядку ст.ст. 112-114 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Посилання заявника касаційної скарги на те, що в результаті
спільної діяльності виникла заборгованість боржника перед
бюджетом, зменшилось майно підприємства та боржнику завдані
збитки, визнаються колегією суддів необґрунтованими, оскільки
зустрічні вимоги боржника до кредитора не можуть бути предметом
розгляду у справі про банкрутство та підлягають вирішенню в
окремому позовному провадженні.
Здійснення заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості
перед боржником Законом віднесено до обов’язків керуючого
санацією (ч. 6 ст. 17).
Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують висновків
суду про визнання грошових вимог кредитора до боржника.
За таких обставин оскаржувані судові рішення підлягають
залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам
матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 14, 17 Закону України
“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу керуючого санацією ВАТ “Новороздільський
завод складних мінеральних добрив” Поповича В.М. залишити без
задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
26.01.2005 р. та ухвалу господарського суду Львівської області
від 31.08-28.09.2004 р. у справі № 7/308-39/298(6/243-8/134)
залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді С.С. Бур’янова
І.Ю. Панова