ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.09.2005 Справа N 4/3344-14/304
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Михайлюка М.В.,
Рибака В.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-
промислова компанія “Бумеранг” на постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 19.05.2005 року у справі №
4/3344-14/304 Господарського суду Львівської області за позовом
Відкритого акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів,
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова
компанія “Бумеранг”, м. Львів,
про стягнення 5 320 грн. 30 коп. ,
за участю представників:
ВАТ “Львівобленерго” –Коваля А.І. (дов. № 53-3883 від 27.12.2004
р.),
ТОВ “ТПК “Бумеранг” – Дубаса В.М. (дов. від 24.01.2005 р.),
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2004 року позивач –ВАТ “Львівобленерго” звернувся до
господарського суду з позовом до відповідача –ТОВ “ТПК
“Бумеранг” про стягнення 5 320 грн. 00 коп.
Вказував, що між ним та відповідачем 02.03.2000 р. був укладений
договір № 62816 на користування електричною енергією, відповідно
до умов якого він, позивач, зобов’язувався постачати
відповідачу, а останній зобов’язувався своєчасно і в повному
обсязі оплачувати електричну енергію.
Зазначав, що відповідачем за грудень 2003 р. було спожито 5 503
кВт/год електроенергії, яку він повинен сплатити потягом 5 діб з
моменту отримання рахунку. В зв’язку з несвоєчасною оплатою
рахунку відповідачем була перевищена договірна величина
споживання електричної енергії, в зв’язку з чим нарахована
п’ятикратна вартість спожитої електроенергії за грудень 2003 р.
на суму 5 320 грн. 00 коп.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 8.02.2005
року (суддя: Кітаєва С.Б.) позов задоволено.
Постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю
“Торгово-промислова компанія “Бумеранг” на користь Відкритого
акціонерного товариства “Львівобленерго” 5 320 грн.
донарахованого боргу за спожиту електроенергію, 51 грн. витрат
по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-
технічне забезпечення судового процесу.
Рішення в частині стягнення боргу п’ятикратної вартості величини
за електроенергію мотивовано тим, що відповідачем порушено умови
договору в частині своєчасної оплати поставленої енергії.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
19.05.2005 року (колегія суддів: Дух Я.В. –головуючий, Зданкевич
З.І., Краєвська М.В.) рішення Господарського суду Львівської
області від 08.02.2005 р. залишено без змін.
У касаційній скарзі ТОВ “ТПК “Бумеранг” просить скасувати
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
19.05.2005 р. та відмовити в позові, посилаючись на порушення
судом норм матеріального права, зокрема, ст. 26 Закону України
“Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши
правильність застосування судом апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права судова колегія Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково, а ухвалені у справі рішення –до
скасування з передачею справи на новий розгляд, з наступних
підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого
господарського суду не відповідають зазначеним вимогам, оскільки
не ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Так, судами встановлено, що спірні правовідносини виникли з
договору № 62816 від 02.03.2000 р. про користування електричною
енергією, предметом якого є умови і порядок поставки
електроенергії електропостачальною організацією і її споживання
споживачем.
(т.1 а.с. 12).
Відповідно до п. 2.1. договору енергопостачальна організація
зобов’язується поставляти електроенергію як різновид промислової
продукції споживачу, згідно з визначеними йому цим договором
умовами та величинами постачання електроенергії та потужності
(Додаток № 1) (а.с. 14).
Пунктом 7.1 договору передбачено, що оплату за заявлену
потужність споживач самостійно оплачує 1-го числа розрахункового
періоду. За спожиту електроенергію оплата проводиться споживачем
в наступні періоди: 100% оплата до 1–го числа розрахункового
періоду. Кінцевий розрахунок за спожиту електроенергію споживач
проводить до 1-го числа наступного розрахункового періоду.
Раз на місяць 20 числа згідно з додатком № 4 до договору
направляється представник споживача у відділ збуту за адресою:
м. Львів, вул. Шевченка 1, для подання звіту про використану
електроенергію за розрахунковий місяць, документів що
підтверджують оплату за розрахунковий період (п. 7.3. договору).
Порядок розрахунків за електроенергію та абоновану потужність
визначений в додатку № 6 від 06.12.2001 р. до договору № 62816.
П. 2 додаткової угоди встановлено, що споживач одержує рахунки у
Електропостачальної організації в день надання ним письмового
звіту в терміни, обумовлені п. 4.1. договору за електроенергію,
абоновану потужність, пеню, підвищену плату за перевищення
обсягів споживання електроенергії. Оплата рахунків
Електропостачальної організації проводиться на протязі 5 діб
після надання рахунків (п. 3 додаткової угоди № 6)
(а.с. 16).
Обсяг постачання електроенергії та потужності на кожен місяць
2003 року визначено у додатку № 1 до договору, відповідно до
якого кількість електроенергії на грудень 2003 року встановлено
на рівні 8,0 тис. кВт/год.
З матеріалів справи вбачається, що ВАТ “Львівобленерго” не
узгоджувало з відповідачем граничні величини споживання
електроенергії на грудень 2003 р., а направило тільки рахунки за
відпущену електроенергію.
За приписом п. 6.1 Правил користування електричною енергією,
затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р. ( z0417-96 ) (z0417-96)
із змінами та доповненнями, договір про постачання електричної
енергії є основним документом, який регламентує відносини між
постачальником електричної енергії та регульованим тарифом і
споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та
обов'язків сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
споживачі, крім населення, у випадку споживання
електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий
період сплачують енергопостачальникам п’ятикратну вартість
різниці фактично спожитої договірної величини. В статті 27
Закону ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
зазначено, що санкції передбачені ст. 26
застосовуються в порядку встановленому Кабінетом Міністрів
України.
У даному випадку відповідним нормативно-правовим документом є
Порядок постачання електроенергії споживачам (далі - Порядок),
затверджений постановою Кабінету Міністрів України від
24.03.1999 року № 441 в редакції Постанови Кабінету Міністрів
України від 09.04.2002 року № 475 ( 475-2002-п ) (475-2002-п)
.
Відповідно до п. 11 Порядку ( 475-2002-п ) (475-2002-п)
граничні величини
споживання електричної енергії та потужності доводяться до
споживачів як договірні величини у терміни обумовлені договором
між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем.
Повідомлення про ці величини є невід’ємною частиною договору.
П. 13 Порядку ( 475-2002-п ) (475-2002-п)
передбачено, що споживачі у разі
перевищення встановлених як договірні граничних величин
споживання електроенергії та потужності несуть відповідальність,
зокрема, згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України "Про
електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, тобто у вигляді сплати
енергопостачальникові п'ятикратної вартості різниці спожитої і
договірної величини.
Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами та
вбачається з матеріалів справи, що рахунок за відпущену в грудні
2003 року електроенергію від 19.12.2003 р. (а. с. 20, 21)
відповідач оплатив 29.12.2003 р. (а. с. 28), однак у зв'язку з
прострочкою оплати ВАТ “Львівобленерго” скоригувало величину
спожитої електроенергії до рівня фактично сплаченої і на
підставі проведеного коригування договірної величини спожитої
ТОВ “ТПК “Бумеранг” підвищено плату за понадлімітне споживання
електроенергії.
Згідно рахунку позивача у грудні 2003 р. відповідач спожив 5 503
кВт/год., плата за яку надійшла відповідно 29.12.2003 р.,
відповідно до п. 4 додатку № 6 від 0601.2001 р. до договору №
62816 ВАТ “Львівобленерго” за кожен день прострочення оплати
рахунків Енергопостачальної компанії за актину та реактивну
енергію нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки
НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня.
ВАТ “Львівобленерго” фактично намагається застосувати до
відповідача іншу ніж пеня санкцію за несвоєчасну оплату спожитої
електроенергію.
За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок
судів попередніх інстанцій, щодо задоволення позову ВАТ
“Львівобленерго” про стягнення з ТОВ “ТПК “Бумеранг” боргу за
понаддоговірне споживання електричної енергії у грудні 2003
року, тому ухвалені в даній справі судові рішення не можна
визнати законними і обґрунтованими, і тому вони підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Під час нового розгляду суду необхідно врахувати викладене і
вирішити спір відповідно до вимог закону.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9-
111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Торгово-промислова компанія “Бумеранг” задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
19.05.2005 року та рішення Господарського суду Львівської
області від 08.02.2005 у справі № 4/3344-14/204 скасувати.
Справу № 4/3344-14/204 передати на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Судді: Михайлюк М. В.
Рибак В.В.
Дунаєвська Н.Г.