ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.09.2005 Справа N 111-2/3б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Удовиченка О.С., –головуючого
Панової І.Ю.,
Яценко О.В.
розглянувши матеріали ВАТ “Полтавагаз”
касаційної скарги
на ухвалу господарського суду Полтавської області від
29.03.2005
та постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 01.06.2005
у справі № 111-2/3б
господарського суду Полтавської області
за заявою “Укрнафтогазбанк”
до ВАТ “Ліщинівка”
Про визнання банкрутом
ліквідатор арбітражний керуючий Коренєв І.Г.
за участю представників:
кредитора: Баранова В.І.
Михайленко Л.С.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.03.2005
року у справі № 111-2/3б затверджено звіт
ліквідатора та ліквідаційний баланс ВАТ «Ліщинівка», ліквідовано
ВАТ «Ліщинівка», провадження у справі припинено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 01.06.2005 року у справі № 111-2/3б ( Колегія суддів :
Яковлев М.Л., Рудченко С.Г., Федоров М.О.) апеляційна скарга ВАТ
по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз»на ухвалу
господарського суду Полтавської області від 29.03.2005 року
залишена без задоволення ухвала господарського суду залишена без
змін.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції,
кредитор ВАТ «Полтавагаз»звернувся з касаційною скаргою, згідно
якої просить постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду скасувати справу передати на розгляд до
господарського суду Полтавської області, посилаючись на те, що
господарський суд не повідомив кредитора ВАТ «Полтавагаз», який
звернувся до господарського суду з клопотанням про зупинення
провадження у справі про банкрутство у порядку ст. 79 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, про час та місце засідання суду, на якому
був затверджений звіт ліквідатора та припинено провадження у
справі про банкрутство та відмовлено кредитору в задоволенні
клопотання про зупинення провадження у справі.
Господарський суд не надав оцінки наявності на даний час
кримінальної справи відносно ВАТ «Лищінивка»у провадженні
Управління внутрішніх справ Полтавської області за ознаками
злочину передбаченого ч. 2 ст. 364 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
України яка
пов’язана зі справою про банкрутство боржника.
Суд позбавив кредитора ВАТ «Полтавагаз»- сторону по справі права
приймати участь засіданні суду та надавати свої пояснення.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши
у касаційному порядку ухвалу господарського суду та постанову
суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних
обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
У Х В А Л А господарського суду та постанова суду апеляційної
інстанції мотивовани тим, що при проведенні процедур банкрутства
інтереси всіх кредиторів у справі представляють збори кредиторів
або обраний ними комітет кредиторів.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 01.06.2005 року встановлено, що згідно протоколу
судового засідання від 29.03.2005 року при винесенні
оскаржуваної ухвали в залі судового засідання був присутній
представник від кредиторів Клименко О.М.( ВАТ «Лебединський
насіннєвий завод»), який є представником комітету кредиторів, а
також арбітражний керуючий, присутність інших кредиторів була не
обов’язкова.
В ухвалі господарського суду Полтавської області від 29.03.2005
року встановлено, що ВАТ «Полтавагаз»направило суду клопотання
за № 14/896 від 28.03.2005 року про зупинення провадження у
даній справі до вирішення кримінальної справи № 04236104.
Відповідно до вимог ст.ст. 4-3,22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують
свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Господарський суд створює сторонам та іншим особам які беруть
участь у справі необхідні умови для встановлення фактичних
обставин справи і правильного застосування законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції в ухвалі
від 29.03.2005 року, без виклику в судово засідання, в порушення
вимог ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у відсутності представника
кредитора –ВАТ « Полтавагаз»дійшов висновку про відсутність
підстав для зупинення провадження у справі про банкрутство та
щодо задоволення клопотання ВАТ «Полтавагаз». В резолютивної
частині ухвали від 29.03.2005 року в порушення вимог ст. 86 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
взагалі відсутні висновки про відмову в
задоволенні клопотання ВАТ «Полтавагаз».
Відповідно до вимог ст104 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
порушення норм
процесуального права є в будь-якому випадку підставою для
скасування рішення місцевого господарського суду. Якщо справу
розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із
сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 106 апеляційні скарги на ухвали
місцевого господарського суду розглядаються в порядку
передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення
місцевого господарського суду.
Кредитор - ВАТ «Полтавагаз» звернувся до Київського міжобласного
господарського суду та просив скасувати ухвалу господарського
суду від 29.03.2005 року про затвердження звіту ліквідатора та
ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі.
Виходячи з вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної
скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення
місцевого господарського суду в повному обсязі.
В постанові Київського апеляційного господарського суду не
надана оцінка висновкам господарського суду Полтавської області
які містяться в ухвалі від 29.03.2005 року, про те, що
непогашені вимоги кредиторів на загальну суму 28086455,44 грн.
відповідно до вимог ч. 6 ст. 31 Закону України «Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»
( 2343-12 ) (2343-12)
вважаються погашеними а також про те, що сформовану
ліквідаційну масу реалізовано в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи встановлено в ухвалі
господарського суду, по результатам інвентаризації було
проведено списання майна, яке неможливо використовувати за його
призначенням, але господарським судом не надана оцінка тому
факту що ст. 25,26 Закону України «Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»
( 2343-12 ) (2343-12)
не містять повноважень ліквідатора щодо списання
майна, яке належить банкруту на праві власності або повного
господарського відання та включено до ліквідаційної маси.
Крім того, відповідно до вимог ч. 5 ст. 26 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту в спільному
майні, з метою задоволення вимог кредиторів в установленому
порядку порушує питання про виділення цієї частки.
Як вбачається з матеріалів справи, акту перевірки фінансово-
господарської діяльності у період проведення ліквідації ВАТ
«Ліщинівка»,внески підприємства - банкрута у статутні фонди
інших юридичних осіб на загальну суму 4153141,78 були списані з
балансу ВАТ «Ліщинівка», судом першої інстанції не надана оцінка
діям ліквідатора щодо порушення питання про виділення цієї
частки та включенню її до ліквідаційної маси банкрута.
На підставі викладеного, Колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс
підприємства банкрута були затверджені судом першої інстанції
передчасно, без з’ясування вказаних обставин.
Враховуючи викладене, ухвалу господарського суду та постанову
суду апеляційної інстанції належить скасувати,справу передати на
розгляд до господарського суду Полтавської області.
Керуючись статтями 111-7, 111-9 –111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “Полтавагаз” задовольнити.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 29.03.2005р.
та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 01.06.2005 у справі № 111-2/3б - скасувати.
Справу передати на розгляд до господарського суду Полтавської
області.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді І.Ю. Панова
О.В. Яценко