ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.09.2005 Справа N 37/416-04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф.- головуючий, Козир Т.П. , Рибака В.В. розглянув касаційну
скаргу ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі Харківського
обласного управління на рішення господарського суду Харківської
області від 05.04.2005 р., постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 25.05.2005 р. у справі № 37/416-04 за
позовом ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі
Харківського обласного управління до Державного підприємства
“Завод ім. В.О. Малишева”
про стягнення 5 384 354,61 грн.
за участю представників позивача – Яковенка В.М., відповідача
–Куделка І.М.
Рішенням господарського суду Харківської області від 05.04.2005
р. у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
25.05.2005 р. рішення господарського суду Харківської області
від 05.04.2005 р. залишено без змін.
У касаційній скарзі ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі
Харківського обласного управління просить скасувати рішення
господарського суду Харківської області від 05.04.2005 р.,
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
25.05.2005 р., посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням
норм чинного законодавства, та звернути стягнення на заставлене
майно згідно договору застави товарів в обороті від 10.04.2003
р., договору застави майнових прав № 60/2 від 27.02.2004 р.,
стягнути з Державного підприємства “Завод ім. В.О. Малишева” за
рахунок заставленого майна 5 384 354,61 грн. на користь ВАТ
“Державний ощадний банк України” в особі Харківського обласного
управління.
У відзиві на касаційну скаргу Державне підприємство “Завод ім.
В.О. Малишева” просить рішення господарського суду Харківської
області від 05.04.2005 р., постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 25.05.2005 р. залишити без змін, а
скаргу –без задоволення.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив наступне.
У грудні 2004 р. ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі
Харківського обласного управління звернулося до господарського
суду з позовом про стягнення з Державного підприємства “Завод
ім. В.О. Малишева” за рахунок заставленого по договору застави
товарів в обороті від 10.04.2003 р. майна 5 384 354,61 грн.
основного боргу за кредитним договором № 60 від 09.04.2003 р.,
відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.
Місцевий та апеляційний суди повно, всебічно дослідили надані
сторонами докази, належно їх оцінили і дійшли обґрунтованого
висновку про відмову в позові.
Судами встановлено, що між сторонами було укладено кредитний
договір № 60 від 09.04.2003 р., за умовами якого ВАТ “Державний
ощадний банк України” в особі Харківського обласного управління
надав Державному підприємству “Завод ім. В.О. Малишева” кредит у
сумі 5 000 000 грн. на умовах щомісячної сплати відсотків за
користування кредитом у розмірі 18 % річних з остаточнім
терміном повернення не пізніше 25.12.2003 р. Додатковими угодами
до спірного договору встановлено відсотки за користування
кредитом у розмірі 22% річних з 01.01.2004 р. та остаточний
термін повернення кредиту - 30.06.2004 р.
Вирішуючи питання про відмову в задоволенні позовних вимог суди
першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що чинною
ухвалою господарського суду Харківської області від 16.08.2004
р. у справі № Б-19/63-04 порушено справу про банкрутство
Державного підприємства “Завод ім. В.О. Малишева” та введено
мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
мораторій на задоволення вимог кредиторів –це
зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань
щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін
виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення
заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань
та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових
платежів), застосованих до прийняття рішення про введення
мораторію.
Суди вірно зазначили, що оскільки дія мораторію поширюється на
зобов’язання, термін виконання яких настав до дня введення
мораторію, остаточний термін повернення відповідачем кредиту за
договором № 60 від 09.04.2003 р. минув станом на 30.06.2004 р.,
договір застави товарів в обороті укладено 10.04.2003 р., то дія
мораторію, введеного ухвалою господарського суду Харківської
області від 16.08.2004 р. у справі № Б-19/63-04 поширюється на
спірні правовідносини, що є підставою для відмови в позові.
Окрім того, Законом України “Про введення мораторію на примусову
реалізацію майна” ( 2864-14 ) (2864-14)
встановлено мораторій на
застосування примусової реалізації майна державних підприємств
та господарських товариств, у статутних фондах яких частка
Держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення
визначеного законами України механізму примусової реалізації
майна. Матеріалами справи доведено, що відповідач є повністю
державним підприємством.
Доводи позивача в касаційній скарзі про неправильне застосування
судами положень Законів України “Про введення мораторію на
примусову реалізацію майна” ( 2864-14 ) (2864-14)
та “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
щодо дії мораторію зводиться до тлумачення названих
норм на свою користь, не спростовують обґрунтованих висновків
судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в позові, тому
до уваги не приймаються.
Керуючись ст.ст. 111-9-111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В :
рішення господарського суду Харківської області від 05.04.2005
р., постанову Харківського апеляційного господарського суду від
25.05.2005 р., у справі № 37/416-04 залишити без змін, а
касаційну скаргу ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі
Харківського обласного управління - без задоволення.
Судді, головуючий О. Шульга
Т. Козир
В. Рибак