ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.09.2005 Справа N 17/282-04-8334
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О.Ф. - головуючого, Козир Т.П. , Рибака В.В., за участю
представників сторін: позивача –Ченкової Н. Я., Пономарьова П.
О., відповідача –Сомка В. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу ВАТ “ЕК “Одесаобленерго” на постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 26.04.2005 року у справі
господарського суду Одеської області за позовом ВАТ “ЕК
“Одесаобленерго” до ТОВ “Іскра”
про стягнення боргу,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2004 року ВАТ “ЕК “Одесаобленерго” звернулось до
господарського суду з позовом до ТОВ “Іскра” про стягнення боргу
за поставлену за договором електричну енергію в сумі 50051 грн.
15 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення умов
договору № 17 від 16.10.1989 року не оплатив вартість спожитої
електроенергії у період з 1.11.1998 року по 1.03.2000 року.
У ході розгляду справи ВАТ “ЕК “Одесаобленерго” уточнило позовні
вимоги.
Позивач просив стягнути 15236 грн. 85 коп. заборгованості за
період з 1.11.1998 року по 1.03.2000 року з тих же підстав та на
підставі ст.ст. 21, 70, 78 Уніфікованого закону про переказний
та простий векселі 34814 грн. 30 коп. заборгованості за простим
векселем № 753281130765 від 21.06.2001року.
Рішенням господарського суду Одеської області від 2.03.2004 року
в позові відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
26.04.2005 року рішення суду залишене без змін.
В касаційній скарзі ВАТ “ЕК “Одесаобленерго” просить скасувати
судові рішення та направити справу на новий розгляд до місцевого
господарського суду, посилаючись на порушення судом вимог ст.ст.
6, 8 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 17 Закону України
“Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, Постанови НКРЕ України №
953 від 21.07.1998 року ( v0953227-98 ) (v0953227-98)
та ст.ст. 4, 6,35, 43,
80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ “Іскра” просить постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2005 року
залишити без змін, а скаргу –без задоволення.
Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, між КСП “Іскра”, реорганізованим у ТОВ
“Іскра”, та ВАТ “ЕК “Одесаобленерго” 16.10.1989 року було
укладено договір № 17, за яким позивач зобов’язався відпускати
ТОВ “Іскра” електричну енергію в погоджених обсягах, а
відповідач зобов’язався оплачувати спожиту електроенергію за
тарифом 10 коп. за 10 квт/год щомісячно.
Договір укладено строком до 31.12.1990 року і він вважається
продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до
закінчення цього строку одна із сторін не повідомить про відмову
від договору або його перегляд.
Вказаний договір продовжувався на кожний наступний рік.
Протягом.11.1998 –січня 1999 років ТОВ “Іскра” не оплатило
спожиту електроенергію на суму 923 гривні 62 коп.
На момент звернення з позовом позивач пропустив строк позовної
давності. Відповідач заявив про його застосування.
Згідно ст. 80 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
закінчення строку позовної
давності до пред’явлення позову є підставою для відмови в
позові.
Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної
давності, порушене право підлягає захистові.
Суд вивчив причини пропуску позовної давності, перевірив всі
доводи позивача та надані докази в цій частині і прийшов до
висновку, що строк позовної давності пропущено без поважних
причин.
За таких обставин господарський суд правильно застосував позовну
давність і обгрунтовано відмовив в позові в цій частині.
Разом з тим, відмовляючи в позові в іншій частині, місцевий
господарський суд, в порушення ст.ст. 22, 38, 43, 65 і 84 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, залишив поза увагою заяву про уточнення
позовних вимог: не перевірив викладених в ній доводів і не дав
оцінки наданим доказам в частині складової боргу за векселем.
Не перевірив у повному обсязі вказане і суд апеляційної
інстанції.
Встановивши, що борг за векселем оплачено платіжним дорученням №
75 від 25.12.2001 року, апеляційний господарський суд не
перевірив доводи позивача про те, що рішенням суду у справі №
22/60-03-2065 зазначену суму було віднесено до розрахунків за
електроенергію за інший період, визнано переплатою іншого
періоду і стягнено з ВАТ “Одесаобленерго” на користь ТОВ
“Іскра”, тобто, борг за векселем залишився неоплаченим.
Враховуючи, що вказані обставини мають суттєве значення для
правильного вирішення спору, судові рішення визнати законними не
можна, тому вони підлягають скасуванню, а справа –передачі на
новий розгляд.
При новому розгляді суду необхідно врахувати наведене, більш
ретельно перевірити доводи сторін, встановити дійсні обставини
справи і прийняти рішення відповідно до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу задовольнити.
Скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 26.04.2005 року і рішення господарського суду Одеської
області від 2.03.2005 року.
Справу передати до господарського суду Одеської області на новий
розгляд в іншому складі суддів.
Головуючий О.Шульга
Судді Т.Козир
В.Рибак