ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.09.2005 Справа N 9/58
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді Грека Б.М. –доповідача у справі,
суддів : Рибака В.В.
Черкащенка М.М.
розглянувши у Обласного комунального підприємства
відкритому судовому “Миколаївоблтеплоенерго”
засіданні касаційну
скаргу
на постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 07.06.05
у справі № 9/58
господарського суду Миколаївської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Енергопостачальна компанія
“Миколаївобленерго”
до Обласного комунального підприємства
“Миколаївоблтеплоенерго”
Про врегулювання розбіжностей договору
за участю представників від:
позивача Татаренко Л.Ф. (дов. від 14.01.05)
відповідача Савицька О.Е. (дов. від 25.02.05)
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про
зобов'язання Обласного комунального підприємства
“Миколаївоблтеплоенерго” укласти додаткову угоду № 46/69 від
01.01.05 в редакції позивача, якою передбачено стягнення пені за
несвоєчасне виконання зобов'язання оплати спожитої
електроенергії та стягнення плати за перевищення договірної
величини споживання електроенергії.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.04.05
(суддя Філінюк І.Г.), залишеним без змін постановою Одеського
апеляційного господарського суду від 07.06.05 (колегія суддів у
складі: Мацюри П. Ф., Андреєвої Е.І., Ліпчанської Н.В.) позов
задоволено: зобов’язано Обласне комунальне підприємство
„Миколаївоблтеплоенерго” укласти з ВАТ Енергетичною компанією
„Миколаївобленерго” додаткову угоду № 46/69 від 01.01.05 про
об’єднання платежів та обсяги реалізації електричної енергії в
редакції ВАТ ЕК „Миколаївобленерго”.
Судові акти мотивовані тим, що законодавством передбачені
штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов'язання оплати
спожитої електроенергії та за перевищення договірної величини
споживання електроенергії, а тому визначення їх в договорі є
правомірним.
Не погоджуючись судовими актами у справі, відповідач звернувся
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в
якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 07.06.05 та рішення господарського суду
Миколаївської області від 08.04.05, прийняти нове рішення, яким
в позові відмовити, залишити додаткову угоду № 46/69 зі змінами,
внесеними протоколом розбіжностей.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами безпідставно не було
враховано, що основним споживачем теплової енергії, яка
виробляється відповідачем є населення, а враховуючи особливості
сплати населенням за комунальні послуги, відсутня можливість для
застосування до відповідача настільки значних штрафних санкцій.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів
Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної
інстанцій, між ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” в особі підрозділів
у Березнегуватському, Миколаївському, Новоодеському,
Очаківському, Снігурівському, Вознесенському, Первомайському
районі і м. Миколаєві та ВАТ ЕК „Миколаївобленерго” в особі
філій у Березнегуватському, Миколаївському, Новоодеському,
Очаківському, Снігурівському, Вознесенському, Первомайському
районі і м. Миколаєві були укладені договори про постачання
електричної енергії і технічне забезпечення електропостачання
споживача.
Для здійснення централізованої оплати за спожиту електроенергію
позивач запропонував змінити істотні умови вищевказаних
договорів шляхом укладення Додаткової угоди № 46/69 від
01.01.05, відповідно до якої оплата за спожиту активну
електроенергію, реактивну електроенергію, перевищення договірних
величин електроспоживання та потужності проводиться в
централізованому порядку з поточного банківського рахунку
відповідача.
22.12.04 ВАТ ЕК „Миколаївобленерго” направив ОКП
„Миколаївоблтеплоенерго” на узгодження Додаткову угоду № 46/69
від 01.01.05 про об’єднання платежів та обсяги реалізації
електричної енергії.
Листом від 14.01.05 № 125/17 ОКП „Миколаївоблтеплоенерго”
повернув позивачу примірник підписаної ним зазначеної угоди із
протоколом розбіжностей до неї, в якому наполягав на виключенні
з угоди п. 2, яким передбачено сплату відповідачем пені у межах
подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний
день прострочення платежу по день фактичної оплати за внесення
платежів з порушенням термінів передбачених п. 1 додаткової
угоди № 46/69. Також в протоколі розбіжностей йдеться про
виключення п. 7 угоди, відповідно до якого, на випадок
перевищення договірних величин спожитої електричної енергії і
потужності за розрахунковий період „Платник” сплачує
„Енергопостачальній організації” додаткову плату згідно Закону
України „Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
(ст. 26) і ПКЕЕ п.
7.26 по п'ятикратному кратному тарифу.
Керуючись ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, суди дійшли висновку, що додаткову угоду слід
залишити в редакції позивача, оскільки відповідач повинен
сплачувати штрафні санкції на загальних підставах.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за
потрібне підтримати дану правову позицію господарських судів,
оскільки вона базується на вірному застосуванні чинного
законодавства.
Так, на момент ухвалення рішення по ставі, статтею 26 Закону
України „Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
та п. п. 7.26-7.27
Правил користування електроенергією було передбачено нарахування
п'ятикратної вартості різниці фактично спожитої та договірної
величини у випадку споживання електроенергії понад договірну
величину. Тому у судів були відсутні підстави не приймати до
уваги згадані приписи законодавства.
Посилання відповідача на п. 2 Постанови Кабінету Міністрів
України від 24.03.99 № 1741, якою рекомендовано
енергопостачальним організаціям не застосовувати до підприємств
та організацій, що надають житлово-комунальні послуги населення
з постачання теплової енергії, стягнення п’ятикратної вартості
понад встановлені величини електричної енергії та потужності, а
також стягнення пені за несвоєчасні розрахунки за використану
електричну енергію, у тому числі за попередній період,
правомірно не були взяті судами до уваги, оскільки ця постанова
носить рекомендаційний характер.
Таким чином, господарський суд касаційної інстанції приходить до
висновку, що судові акти по справі ухвалені на повно з'ясованих
обставинах та при вірному правозастосуванні, а тому, відсутні
правові підстави для їх скасування.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 3 ч. 1 ст.
111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Обласного комунального підприємства
“Миколаївоблтеплоенерго” від 29.06.05 № 2977/юр залишити без
задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 07.06.05 у справі № 9/58 залишити без змін.
Головуючий - суддя Б. Грек
Судді В. Рибак
М. Черкащенко