ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.09.2005 Справа N 4/433-15/70
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді Грека Б.М. –доповідача у справі,
суддів : Рибака В.В.
Черкащенка М.М.
розглянувши у Закритого акціонерного товариства
відкритому судовому “Інтеграція”
засіданні касаційну
скаргу
на постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 02.06.05
у справі № 4/433-15/70
господарського суду Львівської області
за позовом Закритого акціонерного товариства
“Інтеграція”
до Відкритого акціонерного товариства
“Західенерго”
Про стягнення 4 382 461,18 грн.
за участю представників від:
позивача Павлов І.Г. (дов. № 65), Щурко В.І. (дов. №
66)
відповідача Діткну І.З. (дов. № 06-571)
В С Т А Н О В И В :
Закрите акціонерне товариство “Інтеграція” звернулося до
господарського суду Львівської області із позовом про стягнення
з Відкритого акціонерного товариства “Західенерго” 2381744,82
грн. заборгованості за поставлене вугілля, індексу інфляції у
сумі 773250,84 грн., 227465,52 грн. - 3% річних за несвоєчасне
виконання зобов'язання відмовлено повністю.
Рішенням господарського суду Львівської області від 15.04.05
(суддя
Т. Костів), залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 02.06.05 (колегія суддів у
складі: головуючого-судді Кордюк Г.Т., суддів: Бобеляка О.М.,
Орищина А.В.), в позові відмовлено. Судові акти мотивовані тим,
що позивачем не доведено факту поставки вугілля по акту
приймання-передачі № 9 від 01.12.02 у встановленому договором №
10-н568 від 04.12.01 порядку, заборгованість по оплаті якого він
просить сягнути.
Не погоджуючись з рішенням та постановою, позивач звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати рішення господарського суду Львівської області
від 15.04.05 та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 02.06.05 та ухвалити рішення про
задоволення позовних вимог. Касаційна скарга мотивована тим, що
відповідач підтвердив існування договірних відносин по договору
шляхом перерахуванням коштів на підставі листа № 24 від
18.02.03.
Обґрунтовуючи свою правову позицію, заявник також посилається на
те, що господарським судом безпідставно не взято до уваги листи
Ладижинської ТЕС, в яких йдеться, що остання має заборгованість
перед позивачем станом на 24.02.05 в сумі 3381744,82 грн.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів
Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної
інстанцій, 04.12.01 укладено договір № 10-н568, згідно з яким
позивач (продавець) прийняв на себе зобов’язання по поставці і
передачі вугілля енергетичного в розмірі 31466,400 тонн згідно
специфікації на загальну суму 6022668,96 грн., а відповідач
(покупець) зобов'язався прийняти його у власність та оплатити в
порядку передбаченому п. 1 договору.
З 28.12.01 по 7.08.02 сторонами підписано вісім актів приймання-
передачі: № 1 від 28.12.01, № 2 від 17.01.02, № 3 від 30.01.02,
№ 4 від 01.03.02, № 5 від 08.04.02, № 6 від 22.05.02, № 7 від
01.07.02, № 8 від 07.08.02, яким підтверджується отримання
відповідачем вугілля на загальну суму 2130924,18 грн. Акт
приймання-передачі № 9 від 01.12.02 на суму 3891744,82 грн.
підписаний лише позивачем, доказів передачі акту на підписання
відповідачу матеріали справи не містять.
Відповідно договору № 10-н/568 від 04.12.01 доказом поставки
вугілля є загальний акт приймання-передачі, який складається на
підставі: актів приймання передачі на кожну партію продукції,
реєстру вагонів на поставлену продукцію з вказівкою номера
вагона, номера залізно-дорожньої квитанції, ваги; акту хімічної
лабораторії Ладижинської ТЕС; складської розписки, яка
підтверджує наявність поставленої продукції на паливному
складі(п. 7 договору). Зазначені документи, які б підтверджували
поставку, позивачем надані не були, а господарським судом не
витребувалися.
Але відповідно до статті 38 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якщо подані сторонами докази є
недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від
підприємств та організацій незалежно від їх участі в справі
документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Зі змісту
наведеної статті вбачається обов'язок, а не право господарського
суду витребувати необхідні докази. Втім, приписи згаданої
правової норми не були виконані ні місцевим ні апеляційним
господарським судами, так судами не витребувалися докази,
необхідні для об'єктивного встановлення наявності чи відсутності
факту поставки вугілля за актом приймання-передачі № 9, що
призвело до розгляду справи без дотримання встановлених статтею
43 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
принципів всебічності, повноти та об'єктивності судового
розгляду справи. Внаслідок не витребування згаданих доказів,
суди не мали можливості надати належну правову оцінку листам
Ладижської ТЕС від 19.12.02 та 24.02.05 в яких йдеться про
визнання боргу по акту приймання-передачі № 9.
Оскільки витребування та дослідження доказів у справі не
відноситься до компетенції Вищого господарського суду України,
рішення господарського суду Львівської області від 15.04.05 та
постанова Львівського апеляційного господарського суду від
02.06.05 підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий
розгляд до господарського суду Рівненської області.
При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій
постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази,
дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити
законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи
суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно
перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами
матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому
повно відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються
достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 3 ч. 1 ст.
111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Інтеграція”
від 08.07.05 № 61 задовольнити частково, рішення господарського
суду Львівської області від 15.04.05 та постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 02.06.05у справі № 4/433-
15/70 скасувати, справу
№ 4/433-15/70 направити на новий розгляд до господарського суду
Львівської області.
Головуючий - суддя Б. Грек
Судді В. Рибак
М. Черкащенко