ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.08.2005 Справа N А03/123-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. –головуючого,
Костенко Т.Ф.
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали
касаційної скарги ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 05.07.2005 р.
у справі господарського суду Харківської області
за позовом ТОВ “Восток 777”
до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова
ВДК у Дзержинському районі м. Харкова
про спонукання до вчинення дій,
в судовому засіданні взяли участь представники :
позивача: не з’явилися
відповідача: Теплова Ю.П. дов. № 11264/10/10-018 від 30.08.05 р.
другого відповідача: не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 24.05.05 господарського суду Харківської області
позов задоволено.
Визнано недійсним лист ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №
4161/10/15-127 від 25.03.05 р. Зобов’язано ДПІ у Дзержинському
районі м. Харкова видати торгові патенти в сфері грального
бізнесу на 10 гральних автоматів; зарахувати суму зайво сплачену
в минулих звітних періодах вартості торгових патентів у розмірі
21000 грн. у рахунок оплати за торгові патенти в сфері грального
бізнесу на 10 гральних автоматів.
Стягнуто з бюджету у ВДК Дзержинського району м. Харкова на
користь ТОВ “Восток 777” суму надмірно сплаченої в 2004 р.
вартості торгових патентів у розмірі 5480,12 грн.
Доповідач Костенко Т.Ф.
Постановою від 05.07.05 Харківського апеляційного господарського
суду вказане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ДПІ у Дзержинському районі
м. Харкова звернулась до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою і просить їх скасувати, оскільки вважає, що
суди порушили п. 1 ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та п. 5 ст. 5
Закону України “Про внесення змін до Закону України № 98/96 “Про
патентування деяких видів підприємницької діяльності “ № 102/98-
ВР від 10.02.98 р. ( 102/98-ВР ) (102/98-ВР)
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить
необхідним відмовити в задоволенні касаційної скарги з наступних
підстав.
Як було встановлено господарськими судами, які приймали рішення
у даній справі 22.03.2005 р. позивачем до ДПІ було направлено
заявку на придбання 10 торгових патентів, в якій він просив
зарахувати суму переплати, котра утворилась при перерахуванні
позивачем вартості торгових патентів за 2-4 квартали 2004 року,
в рахунок оплати за придбання торгових патентів на 2-4 квартали
2005 року.
Листом від 25.03.2005 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова
було відмовлено позивачу у видачі патентів, у зв’язку з тим, що
станом на 24.03.2005 рік у підприємства позивача існує
заборгованість перед бюджетом у розмірі 9383,07 грн.
Висновки ДПІ стосовно заборгованості позивача перед бюджетом у
сумі 9383,07 грн. ґрунтуються на тому, що вартість патентів у
сфері грального бізнесу на ігрові автомати у 2004 році повинна
бути із розрахунку 700 грн. за квартал, відповідно до Закону
України “Про державний бюджет України на 2004 рік”, яким (ст.
57) внесені зміни до ст. 5 ЗУ “Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності “ від 23.03.96 № 98/96-ВР
( 102/98-ВР ) (102/98-ВР)
(далі ЗУ № 98/96-ВР ( 102/98-ВР ) (102/98-ВР)
) про збільшення
вартості патенту на 1 автомат з 1400 грн. до 2800 грн. на рік.
Приймаючи рішення у даній справі попередні судові інстанції
виходили з того, що відповідно до вимог ст.ст. 4, 5 Закону
України № 98/96-ВР ( 102/98-ВР ) (102/98-ВР)
оплата вартості торгового
патенту здійснюється наперед, за 1 квартал 2004 року до
16.12.2003 року, тому дія Закону України “Про державний бюджет
України на 2004 рік” ( 1344-15 ) (1344-15)
, який набрав чинності з
01.01.2004 р., не розповсюджується на правовідносини, які
виникли до 01.01.2004 р., а вартість патенту до 700,0 грн. за
квартал була встановлена без дотримання необхідної процедури і
термінів внесення змін у закони щодо оподатковування і протягом
2004 року оплату необхідно було здійснювати з розрахунку 350,0
грн. за дію 1 патенту в 1 квартал, тобто виходячи з вартості 1
патенту 1400,00 грн. у рік.
Розрахунок оплати патентів наданий позивачем свідчить, що він
здійснив оплату вартості торгових патентів за 2004 рік: за 1-й
квартал –350,0 грн. за 1 патент, за 2-й квартал 700,0 грн. за 1
патент, за 3-й квартал –700,0 грн. за 1 патент, за 4-й квартал
–з розрахунку 700,0 грн. за 1 патент і у 2004 році в бюджет ним
сплачена вартість торгових патентів на загальну суму 52960,24
грн., виходячи з вартості 1 патенту на 1 гральний автомат у рік
–2800,0 грн., тобто 700,0 грн. за квартал, тоді як платежі
повинні здійснюватися виходячи з вартості 1 патенту на 1 автомат
у рік –1400,00 грн., тобто 350,00 грн. за квартал, у зв’язку з
чим за результатами попередньої діяльності підприємства по
патентним платежах ним надмірно сплачені кошти в розмірі
26480,12 грн., а тому заявка від 22.03.2005 року на придбання
торгових патентів на 2005 рік є законною підставою для заліку
надмірно сплаченої суми вартості 10 торгових патентів за 2004
рік на 2005 рік у сумі 21000,00 грн., а залишок у сумі 5480,12
грн. (2684,12 –21000,00), підлягає поверненню з бюджету, як
зайво сплачена вартість торгових патентів за 2004 рік.
Колегія суддів Вищого господарського суду, погоджується із
зазначеним вище висновком попередніх судових інстанцій оскільки
згідно п. 19 ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування”
( 1251-12 ) (1251-12)
плата за торговий патент на деякі види
підприємницької діяльності відноситься до загальнодержавних
податків та зборів (обов’язкових платежів), Статтею 1 вказаного
Закону ( 1251-12 ) (1251-12)
визначено, що ставки, механізм справляння
податків і зборів (обов’язкових платежів) і пільги щодо
оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими
Законами України, крім законів про оподаткування. Всі зміни і
доповнення до цього Закону ( 1251-12 ) (1251-12)
та інших законів України
про оподаткування стосовно пільг, ставок, податків та зборів
(обов’язкових платежів), механізму їх сплати вносяться не
пізніше ніж за шість місяців до початку бюджетного року і
набирають чинності з початку нового бюджетного року.
Закон України “Про державний бюджет України” на відповідний рік
не відноситься до законодавства про оподаткування.
Крім того, колегія суддів вважає, що в частині визнання
недійсним листа ДПІ від 25.03.05 № 4161/10/15-127, судами
обґрунтовано взято до уваги, що даний лист має певні правові
наслідки для позивача у вигляді відмови в придбанні торгових
патентів, а також цей лист є актом державного органу, як
юридична форма рішення ДПІ, носить обов’язковий характер для
кола суб’єктів цих відносин, тобто має ознаки акту
ненормативного характеру, у зв’язку з прийняттям якого були
порушені права та охоронювані законом інтереси підприємства-
позивача.
Щодо повернення з бюджету надмірно сплаченої вартості торгових
патентів у розмірі 5480, 12 грн. судами правомірно враховано, що
підпунктом 15.3.1 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 “Про
порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами
і державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачений порядок
повернення зайво сплачених податків, зборів (обов’язкових
платежів) або їх відшкодування, у випадках передбачених законом
не пізніше 1095 дня з моменту здійснення такої переплати або
одержання права на таке відшкодування.
На виконання вказаної норми Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
, ДПА України,
Мінфіном України і Держказначейством України прийнято наказ №
58/78/22 від 03.02.2005 р., яким затверджений Порядок взаємодії
цих органів в процесі повернення помилково і або зайво сплачених
податків, зборів (обов’язкових платежів) платникам податків
( z0247-05 ) (z0247-05)
. Пунктами 1,3 і 6 Порядку ( z0247-05 ) (z0247-05)
передбачений
порядок повернення з бюджету на поточний рахунок або зарахування
(залік) в рахунок майбутніх зобов’язань такого платника податків
перед бюджетом по податках, зборах (обов’язкових платежах), у
тому числі і по платі за торговий патент на право здійснення
діяльності у сфері грального бізнесу, оскільки цей вид платежу в
силу п. 19 ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування”
( 1251-12 ) (1251-12)
віднесений до загальнодержавного податку, збору
(обов’язковому платежу).
Зважаючи на викладене, колегія суддів, вважає, що господарськими
судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому
судові рішення відповідають чинному законодавству України та
обставинам справи і підстав для їх скасування не має.
З огляду не зазначене вище, керуючись ст. ст. 111-5, 111-9, 111-
11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 05.07.05 Харківського апеляційного господарського
суду зі справи № А-03/123-05 залишити без змін.
Головуючий Божок В.С.
Судді: Костенко Т.Ф.
Коробенко Г.П.