ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.08.2005 Справа N 32/200
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Невдашенко Л.П.
Суддів Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
розглянувши касаційну Товариства з обмеженою відповідальністю
скаргу фірми “Анна”
на постанову від 17.05.2005 Дніпропетровського
апеляційного господарського суду
у справі № 32/200 господарського суду
Дніпропетровської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Магазин Ковбаси”
до Товариства з обмеженою відповідальністю
фірми “Анна”
3-я особа Приватний підприємець Слишова Г.І.
Про усунення перешкод в користуванні власністю
за участю представників сторін:
позивача Верба М.І.
відповідача Филипенко Т.В.
3-ї особи не з’явились
В С Т А Н О В И В :
ТОВ “Магазин Ковбаси” звернулося до господарського суду
Дніпропетровської області з позовною заявою про усунення
перешкод в користуванні власністю, а саме: не житловим
приміщенням загальною площею 175,8 кв.м розташованого в буд. №
67 по пр. К.Маркса в м. Дніпропетровську.
Також позивач заявив клопотання про вжиття заходів забезпечення
позову шляхом заборони відповідачу передавати спірне приміщення
третім особам.
Ухвалою від 05.04.2005 господарський суд Дніпропетровської
області (суддя Васильєв О.Ю.) задовольнив клопотання позивача та
з метою забезпечення позову у справі заборонив відповідачу –ТОВ
“Анна” передавати нежитлові приміщення загальною площею 175,8
кв.м. , розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, пр.
К.Маркса, 67 будь-яким третім особам на будь-яких умовах.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 17.05.2005р. (головуючий Неклеса М.П. , судді Логвиненко
А.О., Головко В.Г.) вказану ухвалу суду першої інстанції
залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційної
скаргою, в якій просить їх скасувати, як такі що винесені при
неправильному застосуванні норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі
встановлених фактичних обставин справи застосування норм
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню,
виходячи з наступного.
Відповідно до приписів статті 66 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його
заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право
вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову
допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо
невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим
виконання рішення господарського суду.
Право вжиття тих чи інших заходів, перелік яких міститься в ст.
67 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, належить суду, який виходить із
предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій
заявника.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначено в оскаржуваних
судових рішень, клопотання про забезпечення позову обґрунтовано
тим, що рішенням господарського суду від 23.12.2003 по справі №
31/281 розірвано договір оренди спірних приміщень, який був
укладений між ПП Слишова Г.І. та позивачем у даній справі та
зобов’язано ПП Слишову Г.І. звільнити займані приміщення,
повернувши їх ТОВ “Магазин Ковбаси”. Проте, ПП Слишова Г.І.
звільнюючи спірні приміщення передала їх не ТОВ “Магазин
Ковбаси”, а ТОВ “Анна”, в особі директора Слишової Г.І., що і
стало причиною звернення позивача до суду, з метою захисту своїх
порушених прав.
Місцевий господарський суд повно і всебічно дослідив надані
докази дійшов правильного висновку про наявність підстав для
вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу
вчиняти певні дії щодо спірного майна, оскільки невжиття таких
заходів може призвести до передачі майна третім особам, що
утруднить виконання рішення суду, в разі задоволення позову.
З таким висновком суду першої інстанції погодився і суд
апеляційної інстанції.
Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає юридичну оцінку, дану попередніми судовими
інстанціями обставинам справи такою, що ґрунтується на
матеріалах справи і чинному законодавству, а висновок суду -
таким, що відповідає вимогам ст. ст. 66, 67 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Тому не вбачається підстав для задоволення
касаційної скарги та скасування прийнятих у справі судових
рішень.
Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують
висновків суду першої інстанції та, крім того, пов’язані з
переоцінкою висновків суду попередніх інстанцій, що виходить за
межі повноважень касаційної інстанції в силу вимог ст. 111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,111-8, ст. 111-9, 111-11, 111-13
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 17.05.2005р., якою залишено без змін ухвалу господарського
суду Дніпропетровської області від 05.04.2005р. у справі №
32/200 залишити без змін, а касаційну скаргу – без задоволення.
Головуючий Л.Невдашенко
Судді: М.Михайлюк
Н.Дунаєвська