ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.08.2005 Справа N 17/74
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кривди Д.С.,
суддів Жаботиної Г.В., Грека Б.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився
від відповідача: не з’явився
розглянувши касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу №
133 Відкритого акціонерного товариства “Чернігівський завод
радіоприладів”
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
17.05.2005р.
у справі № 17/74 Господарського суду Чернігівської області
за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові
до Житлово-будівельного кооперативу № 133 Відкритого
акціонерного товариства “Чернігівський завод радіоприладів”
про стягнення заборгованості у розмірі 241758,83 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Державна податкова інспекція у м. Чернігові звернулася до
Господарського суду Чернігівської області з позовом до Житлово-
будівельного кооперативу № 133 Відкритого акціонерного
товариства “Чернігівський завод радіоприладів” про стягнення
заборгованості у розмірі 241758,83 грн.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від
19.04.2005р. (суддя І.В.Кушнір) позовні вимоги Державної
податкової інспекції у м. Чернігові задоволено: стягнуто за
рахунок активів з Житлово-будівельного кооперативу № 133
Відкритого акціонерного товариства “Чернігівський завод
радіоприладів” на користь Державного бюджету України 162147,71
грн. основного платежу по податку на прибуток організацій і
підприємств споживчої кооперації, кооперативів та громадських
організацій, 26793,00 грн. штрафних санкцій та 52818,12 грн.
пені; стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу № 133
Відкритого акціонерного товариства “Чернігівський завод
радіоприладів” в доход Державного бюджету України 2417,00 грн.
держмита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Чернігівської
області від 19.04.2005р., Житлово-будівельний кооператив № 133
Відкритого акціонерного товариства “Чернігівський завод
радіоприладів” подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
17.05.2005р. (судді: А.І.Мартюк, С.Я.Дикунська, Г.М.Мачульський)
апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу № 133
Відкритого акціонерного товариства “Чернігівський завод
радіоприладів” повернуто заявнику на підставі п. 3 ст. 97 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Не погодившись з ухвалою Київського апеляційного господарського
суду від 17.05.2005р., Житлово-будівельний кооператив № 133
Відкритого акціонерного товариства “Чернігівський завод
радіоприладів” подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати
ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
17.05.2005р. та направити справу до господарського суду
апеляційної інстанції для розгляду по суті. Свою вимогу Житлово-
будівельний кооператив № 133 Відкритого акціонерного товариства
“Чернігівський завод радіоприладів” мотивує тим, що
господарським судом апеляційної інстанції неправильно
застосовано норми процесуального права, а саме: п. 3 ст. 97 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Сторони не скористались правом, наданим ст. 22 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
щодо участі їх представників у судовому засіданні.
Про час і місце розгляду касаційної скарги були повідомлені.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність
застосування місцевим господарським судом та апеляційним
господарським судом норм матеріального та процесуального права,
Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна
скарга Житлово-будівельного кооперативу № 133 Відкритого
акціонерного товариства “Чернігівський завод радіоприладів” не
підлягає задоволенню.
Повертаючи апеляційну скаргу без розгляду, господарський суд
апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем в порушення
ч. 3 ст. 94 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 2 Декрету Кабінету
Міністрів “Про державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
до апеляційної скарги не
додано жодних доказів сплати державного мита.
Правила щодо ставок державного мита встановлені ст. 3 Декрету
Кабінету Міністрів України “Про державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
, згідно
п. “г” ч. 2 якої розмір ставки державного мита із апеляційних і
касаційних скарг, що подаються до господарських судів, на
рішення та постанови становить 50 відсотків ставки, що підлягає
сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій
інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки,
обчисленої виходячи з оспорюванної суми.
Проте, відповідач у касаційній скарзі посилається на те, що його
звільнено від сплати державного мита на підставі п. 15 ст. 4
Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
.
Згідно п. 15 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про
державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
від сплати державного мита звільняються
фінансові органи та державні податкові інспекції - за видачу їм
свідоцтв і дублікатів свідоцтв про право держави на спадщину та
документів, необхідних для одержання цих свідоцтв, за вчинення
державними нотаріальними конторами виконавчих написів про
стягнення податків, платежів, зборів і недоїмок; фінансові
органи та державні податкові інспекції - позивачі й відповідачі
- за позовами до суду та господарського суду; органи державного
контролю за цінами - позивачі й відповідачі - за позовами до
суду та господарського суду. Таким чином, як випливає з приписів
даної правової норми, від сплати державного мита даною правовою
нормою у відповідних випадках звільняються фінансові органи,
державні податкові інспекції та органи державного контролю за
цінами. Враховуючи, що позивач –Житлово-будівельний кооператив
не є одним із вищезгаданих органів, то від сплати державного
мита його не звільнено.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна скарга (подання) не приймається до розгляду і
повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не
додано документів, що підтверджують сплату державного мита у
встановлених порядку і розмірі. Як випливає із приписів даної
правової норми, на господарський суд покладено обов’язок
повернути апеляційну скаргу без розгляду, якщо відсутні докази,
що мають підтвердити сплату державного мита у встановлених
порядку і розмірі.
Враховуючи, що відповідач при подачі апеляційної скарги до
апеляційного господарського суду документів щодо сплати
державного мита не подав, то апеляційний господарський суд
правомірно не прийняв до розгляду та повернув відповідачу
апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційні
скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів
розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних
скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови
апеляційного господарського суду.
Згідно ч. 1 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для
скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського
суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального
чи процесуального права. Оскільки апеляційним господарським
судом правові норми порушено не було, то підстави для скасування
оскаржуваної ухвали відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу № 133
Відкритого акціонерного товариства “Чернігівський завод
радіоприладів” залишити без задоволення, ухвалу Київського
апеляційного господарського суду від 17.05.2005р. у справі №
17/74 –без змін.
Головуючий - суддя Кривда Д.С.
судді Жаботина Г.В.
Грек Б.М.