ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.08.2005 Справа N 9/510
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у
справі),
Панової І.Ю.
Бур’янової С.С.
розглянувши АБ “Металург”
матеріали
касаційної скарги
на постанову від 02.03.2005 р. Запорізького апеляційного
господарського суду
у справі № 9/510 господарського суду Запорізької
області
за позовом ЗАТ “Пивоварня “Ефес Україна”,
м. Іллічевськ
до АБ “Металург”, м. Запоріжжя
Про стягнення 200 000,00 грн.
третя особа без ТОВ “Пивна компанія”, м. Запоріжжя
самостійних вимог
на стороні
відповідача
за участю представника сторони:
від відповідача –Щербаков Б.В., довір.
В С Т А Н О В И В:
ЗАТ “Пивоварня “Ефес Україна” звернулося до господарського суду
Запорізької області з позовом до АБ “Металург” про стягнення 200
000,00 грн. за договором про банківську гарантію.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.11.2004
р. (суддя Нечипуренко О.М.) у задоволені позову відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
02.03.2005 р. (судді: Яценко О.М. —головуючий,
Кричмаржевський В.А., Хуторной В.М.) апеляційну скаргу ЗАТ
“Пивоварня “Ефес Україна” задоволено частково. Рішення
господарського суду Запорізької області від 22.11.2004 р.
змінено та резолютивну частину рішення викладено в іншій
редакції, а саме: позов задоволено, з АБ “Металург” стягнено на
користь ЗАТ “Пивоварня “Ефес Україна” 137 081,18 грн. суми
банківської гарантії та в решті суми позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, АБ “Металург” звернувся
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в
якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 02.03.2005 р. та прийняти нове рішення,
яким відмовити позивачу у позові.
Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судом ст.ст.
191, 196 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
. Також, судом не
були застосовані ст.ст. 563, 565 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, які, на думку скаржника, мали бути застосовані до
спірних правовідносин.
Заслухавши пояснення представника сторони, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, між позивачем
та третьою особою укладено договір поставки № 0022 від
30.06.2003 р. (далі –Договір поставки), відповідно до умов якого
позивач постачає пивобезалкогольну продукцію власного
виробництва згідно замовлення третьої особи.
Розрахунки за Договором поставки здійснюються шляхом
перерахуванням третьою особою на розрахунковий рахунок позивача
протягом 30 календарних днів з дня фактичної поставки товару на
склад третьої особи. При цьому, загальна вартість заборгованості
не може перевищувати 200 000,00 грн. та забезпечується
банківською гарантією, наданою АБ “Металург”, з лімітом
200 000,00 грн.(п. 2.2 Договору поставки).
Судами також встановлено, що 18.08.2003 р. відповідачем та
третьою особою укладений договір № 08-03/2015-Г про надання
банківської гарантії (далі –Договір гарантії), згідно з яким
протягом строку дії договору відповідач, за проханням третьої
особи, надає позивачу гарантію виконання третьою особою своїх
зобов’язань з оплати відвантаженої продукції за договором
поставки № 0022 від 02.01.2003 р., укладеного між позивачем та
третьою особою на суму до 200 000,00 грн.
Відповідно до п. 2.1.1 Договору гарантії відповідач
зобов’язується надати позивачу гарантійний лист, що передбачає
частковий, в сумі до 200 000,00 грн., платіж у випадку
нездійснення третьою особою оплати відвантаженого позивачем
товару згідно договору.
Додатковою угодою № 1 від 20.08.2003 р. до Договору гарантії
сторони передбачили нову банківську гарантію в розмірі
200 000,00 грн. та змінили дату договору на забезпечення
зобов’язань якого видана гарантія з 02.01.на 30 червня.
Додатковою угодою № 2 від 30.12.2003 р. до Договору гарантії
продовжено строк видачі (дії) гарантії до 31.12.2004 р.
Враховуючи те, що правовідносини між сторонами продовжували
існувати після набрання чинності Цивільним кодексом України,
судами правильно застосовано до спірних правовідносин норми
останнього.
Як встановлено судом першої інстанції під час розгляду справи,
позивач на вимогу суду не надав докази того, що перед зверненням
з письмовою вимогою до відповідача ним було вжито у відношенні
до третьої особи відповідних заходів з погашення заборгованості
та отримано відмову третьої особи від виконання зобов’язання.
Заперечуючи проти витребування судом першої інстанції доказів
вжиття позивачем заходів з погашення заборгованості
безпосередньо боржником –третьою особи у справі, суд апеляційної
інстанції не врахував те, що гарант несе субсидіарну (додаткову)
відповідальність перед кредитором, а не солідарну, що
встановлена ст.ст. 541 –544, 554 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 619 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
до пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну
відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до
основного боржника.
Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора
або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на
пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному
обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що
позивачем не дотримано встановленого законом порядку, оскільки
він не звертався попередньо з вимогою до боржника.
За таких обставин справи у позивача відсутнє право вимоги
погашення заборгованості від гаранта –відповідача у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду
першої інстанції про відмову позивачеві в позові є таким, що
відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому
підлягає залишенню без змін, а постанова суду апеляційної
інстанції відповідно –скасуванню.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 541 –544, 554,
560, 619 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. ст. 111-5,
111-7, 111-9 –111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу АБ “Металург” задовольнити.
2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
02.03.2005р. у справі № 9/510 скасувати.
3. Рішення господарського суду Запорізької області від
22.11.2004 р. у справі № 9/510 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді І.Ю. Панова
С.С. Бур’янова