ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.08.2005 Справа N 9/196
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді Кривди Д.С. –(доповідача у справі),
суддів : Жаботиної Г.В.,
Муравйова О.В.,
розглянувши у відкритому ДПІ у м. Полтаві
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 22.02.2005
у справі № 9/196 господарського суду Полтавської
області
за позовом ТОВ “Сімо”
до ДПІ у м. Полтаві
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
за участю представників сторін від:
позивача Терещенко О.В. –за довіреністю від 19.11.2004р.
відповідача Чала О.Д. –за довіреністю від 03.08.2005р.
Згідно розпорядження Заступника Голови Вищого господарського
суду України Осетинського А.Й. від 30.08.2005р. здійснено заміну
складу суду на колегію суддів: головуючий суддя Кривда Д.С.,
судді Жаботина Г.В., Муравйов О.В.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Полтавської області від
17.12.2004р. (суддя Бунякіна Г.І.), залишеним без змін
постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 22.02.2005р. (головуючий суддя Самусенко С.С., судді
Лобань О.І., Шевченко В.Ю.), позовні вимоги задоволено; визнано
недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від
19.01.2004р. № 00000726/0; стягнуто з відповідача на користь
позивача 85грн. витрати по державному миту та 118грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У поданій касаційній скарзі відповідач просить скасувати
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на
порушення судом норм матеріального права.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу спростовує її доводи та
просить залишити постанову без змін, а скаргу –без задоволення.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності застосування судами
норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
присутніх в судовому засіданні представників сторін, приходить
до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з
огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у м. Полтаві
проведено позапланову комплексну документальну перевірку з
питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства
ТОВ “СІМО” за період з 01.01.2001р. по 01.10.2003р., за
результатами якої складено акт № 1/Д/225426 від 17.01.2004р.
На підставі даного акту відповідач прийняв спірне податкове
повідомлення-рішення від 19.01.2004р. № 00000726/0, яким
позивачу відповідно до п. 2.10 Положення про ведення касових
операцій у національній валюті в Україні ( z0237-01 ) (z0237-01)
визначено
суму податкового зобов’язання за платежем “штрафні санкції за
порушення законодавства про патентування” в розмірі
В акті перевірки вказано на порушення п. 2.10 Положення про
ведення касових операцій у національній валюті України,
затвердженого Постановою Правління НБУ від 19.02.2001 № 72
( z0237-01 ) (z0237-01)
, оскільки ТОВ „СІМО" не оприбутковано в касу
підприємства готівкових коштів на загальну суму 76519,41грн.
У відповідності до пункту 2.10 Положення про ведення касових
операцій у національній валюті в Україні, затвердженого
Постановою Правління Національного банку України 19.02.2001 № 72
( z0237-01 ) (z0237-01)
(в редакції, чинній на момент виникнення спірних
правовідносин), уся готівка, що надходить до кас підприємств,
має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися в їх касах.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять
готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і
веденням касової книги згідно з пунктом 4.2 цього Положення
( z0237-01 ) (z0237-01)
, є здійснення такими підприємствами обліку готівки
в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням цих операцій
у встановленому порядку прибутковим касовим ордером з видачею
відповідної квитанції та відображенням у касовій книзі в день
одержання підприємством готівкових коштів.
Господарськими судами встановлено, що з посиланням на
вищезазначене Положення ( z0237-01 ) (z0237-01)
відповідачем зроблено
висновок про неоприбуткування в касу товариства готівки в
розмірі 76519,41грн. з огляду лише на письмові заяви (пояснення)
приватних підприємців - контрагентів позивача. При цьому
первинна бухгалтерська документація товариства відповідачем не
перевірялася.
Також судами прийнято до уваги ту обставину, що ТОВ „СІМО" щодо
взаємовідносин з ПП Дийнекіним А.А. та ПП Смотрицькою О.Г. має
первинну документацію, яка свідчить про їх розрахунки з
позивачем в безготівковому порядку (арк. справи 9-30). Натомість
доказів в підтвердження факту передачі готівки в загальному
розмірі 76519,41грн. підприємцями ТОВ „СІМО" матеріали справи не
містять і судами не встановлено.
З огляду на недоведеність факту неоприбуткування позивачем
готівки, господарські суди обґрунтовано дійшли до висновку про
неправомірність застосування до позивача фінансових санкцій.
Крім того, згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення
сума застосованих до позивача штрафних санкцій визначена як
податкове зобов’язання, що суперечить преамбулі, пунктам 1.2,
1.5 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Згідно з вимогами статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
обставин, встановлених у даній справі судом першої та
апеляційної інстанцій.
З урахуванням викладеного, переглянута у справі постанова
відповідає приписам чинного законодавства, а відтак відсутні
правові підстави для задоволення касаційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, п. 1
ч. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, –
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 22.02.2005 у справі № 9/196 залишити без змін, а
касаційну скаргу ДПІ у м. Полтаві –без задоволення.
Головуючий - суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
О.Муравйов