ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
31.08.2005                                      Справа N 6/347/5д
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді   Кривди Д.С.,
суддів  Жаботиної Г.В., Грека Б.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: Бисикало Т.А.
від відповідача: не з’явився
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.
Чернігові
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
29.03.2005р.
у справі № 6/347/5д Господарського суду Чернігівської області
за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові
до Приватного наукового виробничого підприємства “Маг і К”
до Малого приватного підприємства “Міт”
 
про   визнання угоди недійсною,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Державна  податкова  інспекція  у  м.  Чернігові  звернулася  до
Господарського   суду  Чернігівської  області   з   позовом   до
Приватного  наукового  виробничого підприємства  “Маг  і  К”  та
Малого  приватного  підприємства “Міт” про  визнання  угоди  від
16.12.2003р. недійсною.
 
Рішенням   Господарського   суду   Чернігівської   області   від
10.02.2005р. (суддя Ж.В.Блохіна), залишеним без змін  постановою
Київського  апеляційного господарського  суду  від  29.03.2005р.
(судді: М.М.Куц, П. О.Дзюбко, І.Ю.Панова), у задоволені позовних
вимог відмовлено.
 
Не  погодившись з прийнятими у даній справі судовими  рішеннями,
Державна  податкова  інспекція у м. Чернігові  подала  касаційну
скаргу,  в  якій  просить скасувати рішення Господарського  суду
Чернігівської  області від 10.02.2005р. та постанову  Київського
апеляційного  господарського суду від 29.03.2005р.  та  прийняти
нове  рішення,  яким  задовольнити позовні вимоги.  Свою  вимогу
Державна  податкова  інспекція у м. Чернігові  мотивує  тим,  що
господарським судом першої та апеляційної інстанції  неправильно
застосовано норми матеріального та процесуального права, а саме:
ст. 49 ЦК Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
Розглянувши   касаційну  скаргу,  перевіривши  юридичну   оцінку
обставин  справи та повноту їх встановлення, Вищий господарський
суд  України  дійшов  висновку, що  касаційна  скарга  Державної
податкової   інспекції  у  м.  Чернігові  підлягає   задоволенню
частково.
 
Як  вже  було  зазначено,  Державна  податкова  інспекція  у  м.
Чернігові   звернулася   з  позовом  до   Приватного   наукового
виробничого   підприємства  “Маг  і  К”  та  Малого   приватного
підприємства   “Міт”   про  визнання  угоди   від   16.12.2003р.
недійсною.
 
Господарським судом встановлено:
 
-Між  Приватним науковим виробничим підприємством “Маг і  К”  та
Малим  приватним підприємством “Міт” 16.12.2003р. було  укладено
договір  купівлі-продажу  товару,  згідно  якого  Мале  приватне
підприємство  “Міт” зобов’язалось передати Приватному  науковому
виробничому підприємству “Маг і К” товар на суму 4836,96грн.,  в
т.ч. податок на додану вартість 806,16грн.
 
-Приватне  науково виробниче підприємства “Маг  і  К”  здійснило
оплату  товару платіжними дорученнями від 16.12.2003р. № 132  та
від 29.12.2003р. № 139 на суму 4836,96грн.
 
-  Мале  приватне  підприємство “Міт” зареєстроване  як  суб’єкт
підприємницької  діяльності  14.11.1995р.,  взято  на  облік   у
Ленінській МДПІ м. Луганська як платник податків.
 
-Рішенням   Артемівського  районного  суду  м.   Луганська   від
11.06.2004р.,  яке  набрало законної  сили,  визнано  недійсними
установчі  документи  та  відмінено державну  реєстрацію  Малого
приватного підприємства “Міт”.
 
-Свідоцтво про реєстрацію як платника податку на додану вартість
Малого приватного підприємства “Міт” анульоване Ленінською  МДПІ
26.07.2004р.  з моменту внесення в реєстр платників  податку  на
додану вартість.
 
Згідно  ст.  21  та ст. 1 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          сторонами  у
судовому  процесі  –позивачами  та  відповідачами  –можуть  бути
підприємства,  установи, організації, інші  юридичні  особи,  із
чого  випливає, що відповідачем у даному процесі може бути особа
яка є юридичною особою.
 
Як   встановлено   господарським  судом  попередніх   інстанцій,
рішенням   Артемівського  районного  суду   м.   Луганська   від
11.06.2004р.,   визнано   недійсними  установчі   документи   та
відмінено  державну  реєстрацію Малого  приватного  підприємства
“Міт”.
 
Правила щодо припинення суб’єкта господарювання встановлені  ст.
59  ГК  України  ( 436-15 ) (436-15)
        , відповідно до ч.  6  якої  суб'єкт
господарювання  ліквідується, зокрема, у  разі  скасування  його
державної реєстрації у випадках, передбачених законом.
 
Згідно  ч.  7 ст. 59 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
         скасування  державної
реєстрації  позбавляє суб'єкта господарювання статусу  юридичної
особи  і  є  підставою для вилучення його з державного  реєстру.
Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до
державного реєстру запису про припинення його діяльності.  Такий
запис   вноситься  після  затвердження  ліквідаційного   балансу
відповідно до вимог цього Кодексу ( 436-15 ) (436-15)
        .
 
Враховуючи,   що  рішенням  Артемівського  районного   суду   м.
Луганська від 11.06.2004р. відмінено державну реєстрацію  Малого
приватного  підприємства “Міт”, то відповідно  до  вищенаведеної
правової  норми  дане підприємство мало бути позбавлено  статусу
юридичної  особи,  а  от  же стороною у господарському  процесі,
відповідно  до  ст.ст. 1, 21 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          бути  не
могло.  Проте,  господарським судом  попередніх  інстанцій  дані
обставини  на  підставі відповідних доказів та  у  встановленому
законом порядку досліджено не було.
 
Як  випливає  з  судових рішень, представник  Малого  приватного
підприємства “Міт” в судові засідання не з’являвся.
 
Позивач  у  позові  зазначив місцезнаходження Малого  приватного
підприємства “Міт”: м. Луганськ, вул. Фабрична, 1. Як випливає з
ухвали  місцевого  господарського  суду  від  18.01.2005р.,   за
зазначеною позивачем адресою Мале приватне підприємство “Міт” не
знаходиться, проте процесуальні документи йому надсилались  саме
за  цією адресою, що свідчить про неповідомлення належним  чином
даного відповідача про час і місце засідання суду.
 
Відповідно до ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         підставами  для
скасування   або   зміни  рішення  місцевого   чи   апеляційного
господарського  суду  або постанови апеляційного  господарського
суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального
чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в
будь-якому  випадку підставою для скасування  рішення  місцевого
або  постанови  апеляційного господарського  суду,  якщо  справу
розглянуто   судом  за  відсутності  будь-якої  із  сторін,   не
повідомленої  належним  чином про час і  місце  засідання  суду.
Враховуючи,  що  відповідач  –Мале приватне  підприємство  “Міт”
участі  у господарських засіданнях суду не приймав, оскільки  не
був  належним чином повідомлений про час і місце засідання суду,
то  судові  рішення підлягають скасуванню, а справа передачі  на
новий розгляд.
 
Під  час  нового  розгляду  справи  господарському  суду  першої
інстанції  слід взяти до уваги викладене, вжити всі  передбачені
законом   заходи   щодо  всебічного,  повного  та   об'єктивного
встановлення  обставин справи, прав та обов'язків  сторін  і,  в
залежності  від  встановленого та відповідно  до  вимог  чинного
законодавства, вирішити спір.
 
Керуючись  ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10,  111-11,
111-12    Господарського   процесуального     кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
Касаційну  скаргу Державної податкової інспекції у м.  Чернігові
задовольнити частково.
 
Рішення   Господарського   суду   Чернігівської   області    від
10.02.2005р. та постанову Київського апеляційного господарського
суду  від  29.03.2005р. у справі № 6/347/5д скасувати, а  справу
передати  на  новий розгляд до Господарського суду Чернігівської
області.
 
Головуючий - суддя      Кривда Д.С.
 
судді                   Жаботина Г.В.
 
                        Грек Б.М.