ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.08.2005 Справа N 5/3035-2/325
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кравчука Г.А.,
суддів: Рогач Л.І., Мачульського Г.М.,
розглянувши у Державної податкової інспекції у
відкритому судовому Франківському р-ні м. Львова,
засіданні касаційні заступника прокурора Львівської області
скарги
на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 14.03.2005 р.
у справі № 5/3035-2/325
господарського суду Львівської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Данута Плюс”
до 1) Державної податкової інспекції у
Франківському р-ні м. Львова,
2) Відділення державного казначейства у
Франківському р-ні м. Львова
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники :
позивача: Чехоніна В.Ю., дов. № б/н від 22.08.2005 р.;
відповідача 1: Чабан О.С., дов. № 14222/9/10 від
15.07.2005 р.;
відповідача 2: — не з'явились;
Прокуратури — не з'явились;
Львівської області:
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2004 р. Товариство з обмеженою відповідальністю
“Данута Плюс” (далі –Товариство) звернулось до господарського
суду Львівської області з позовом до Державної податкової
інспекції у Франківському р-ні м. Львова (далі –Інспекція) і
Відділення державного казначейства у Франківському р-ні м.
Львова (далі –Відділення) про визнання недійсним прийнятого на
підставі акту перевірки № 23-4/2475 від 17.11.2003 р.
податкового повідомлення-рішення Інспекції № 23-4/2475/15260 від
17.11.2003 р., яким у нього виявлено завищення суми бюджетного
відшкодування з податку на додану вартість у розмірі
1 401 369,68 грн., та зобов'язання повернути податок на додану
вартість у розмірі 1 401 369,68 грн.
Позовні вимоги Товариство обґрунтовувало тим, що витрати,
пов'язані зі сплатою Товариству з обмеженою відповідальністю
“Комтек” відсотків за договором купівлі-продажу на умовах
товарного кредиту № Кт-31-07/03 від 31.07.2003 р. у розмірі
8 408 217,97 грн. (податок на додану вартість –1 401 369,68
грн.), у тому числі шляхом передачі простого векселя № 66334992-
648295 номінальною вартістю 17 398 143,00 грн. (емітент
–Товариство з обмеженою відповідальністю “Альфа-Трейд”),
відносяться до складу валових витрат відповідно до вимог Закону
України “Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
,
а тому воно правомірно віднесло суму податку на додану вартість
у розмірі 1 401 369,68 грн. до складу податкового кредиту.
Відповідно, податкове повідомлення-рішення Інспекції № 23-
4/2475/15260 від 17.11.2003 р. не відповідає вимогам
законодавства України, а суму податку на додану вартість у
розмірі 1 401 369,68 грн. підлягає поверненню з Державного
бюджету України.
Рішенням господарського суду Львівської області від
06.12.2004 р. (суддя Зварич О.В.) позовні вимоги Товариства
задоволено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
14.03.2005 р. (колегія суддів: Бобеляк О.М., Дубник О.П. ,
Орищин Г.В.) рішення господарського суду Львівської області від
06.12.2004 р. залишено без змін.
Вказані судові акти мотивовані тим, що витрати, понесені
Товариством за договором купівлі-продажу на умовах товарного
кредиту № Кт-31-07/03 від 31.07.2003 р., у тому числі у зв'язку
зі сплатою відсотків за користування товарним кредитом,
пов'язані з господарською діяльністю, і відносяться до складу
валових витрат, а тому Товариство правомірно віднесло відповідну
суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Інспекція та заступник прокурора Львівської області звернулись
до Вищого господарського суду України з касаційними скаргою та
поданням на постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 14.03.2005 р., в яких просять зазначену постанову і
рішення господарського суду Львівської області від 06.12.2004 р.
скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству у
задоволенні його позовних вимог. Касаційні скарга та подання
мотивовані тим, що господарські суди попередніх інстанцій,
вирішуючи спір, порушили п. 1.7 ст. 1, п. 4.8 ст. 4 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, ст. 43
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Товариство зверталось до Вищого господарського суду України з
клопотаннями про залишення касаційної скарги Інспекції без
розгляду (клопотання № б/н від 07.06.2005 р.) та про відміну
ухвали Вищого господарського суду України від 08.06.2005 р. по
даній справі (клопотання № б/н від 27.06.2005 р.) у зв'язку з
тим, що зазначена касаційна скарга підписана не уповноваженою
особою. Клопотання мотивовані тим, що начальник Інспекції
Малицька М.Ф., яка підписала касаційну скаргу, на момент її
підписання –11.04.2005 р. –була звільнена відповідно до наказу
Державної податкової адміністрації України № 483-0 від
11.04.2005 р. та наказу Державної податкової адміністрації у
Львівській області № 173-0 від 11.04.2005 р.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
зазначені клопотання задоволенню не підлягають, оскільки з
аналізу норм КЗпП України виплаває, що день звільнення
працівника є його останнім робочим днем. Оскільки касаційна
скарга Інспекції підписана начальником Інспекції Малицькою М.Ф.
в останній робочий день –11.04.2005 р, то вона є такою, що
підписана уповноваженою особою.
Товариство скористалось правом, наданим ст. 111-2 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, та надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому
просить постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 14.03.2005 р. та рішення господарського суду Львівської
області від 06.12.2004 р. залишити без змін, а касаційну скаргу
Інспекції –без задоволення. Відзив мотивований тим, що вказані
судові акти відповідаються вимогам Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Відділення не скористалось правом, наданим ст. 111-2 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, та відзив на касаційну скаргу не надіслало, що не
перешкоджає перегляду постанови апеляційного господарського
суду, яка оскаржується.
У зв'язку з відпусткою судді Грейц К.В. за розпорядженням
заступника Голови Вищого господарського суд України від
30.08.2005 р. справа розглядається Вищим господарським судом
України у складі колегії суддів Кравчука Г.А. –головуючого,
Рогач Л.І. та Мачульського Г.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю
представників Товариства і Інспекції матеріали справи та доводи
Інспекції, заступника прокурора у Львівській області та
Товариства, викладені, відповідно, у касаційних скарзі, поданні
та відзиві на касаційну скаргу, перевіривши правильність
юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи,
застосування господарськими судами апеляційної та першої
інстанцій норм матеріального та процесуального права при
прийнятті ними рішень, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що касаційна скарга Інспекції та касаційне
подання заступника прокурора у Львівській області підлягають
частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та
матеріалами справи підтверджується, що Товариство за договором
купівлі-продажу на умовах товарного кредиту № Кт-31-07/03 від
31.07.2003 р. здійснило частковий розрахунок, у тому числі
сплату відсотків по цьому договору, шляхом передачі простого
векселя № 6334992-642895 номінальною вартістю
17 398 143,00 грн., емітентом якого є Товариство з обмеженою
відповідальністю “Альфа-Трейд”.
Відповідно до частини третьої п. 4.8 ст. 4 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
(у редакції,
яка була чинною на момент формування Товариством відповідного
податкового кредиту) векселі отримані, але не оплачені платником
податку, або видані, але не оплачені платником податку, не
змінюють сум податкових зобов'язань або податкового кредиту
такого платника податку, незалежно від видів операцій, по яких
такі векселі використовуються.
В порушення ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо всебічного,
повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин
справи в їх сукупності, керуючись законом, місцевий та
апеляційний господарські суди не дослідили факту наявності або
відсутності з боку Товариства порушення частини третьої п. 4.8
ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
при віднесенні ним до складу податкового кредиту
суми податку на додану вартість у розмірі 1 401 369,68 грн.,
сплаченої частково з використанням векселя № 6334992-642895.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України,
викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності
з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до
даних правовід носин.
Оскільки передбачені процесуальним законом (ст. 111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
) межі перегляду справи в касаційній
інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені
ним, вирішува ти питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних дока зів над іншими, збирати нові
докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що постанова Львівського
апеляційного господарського суду від 14.03.2005 р. та рішення
господарського суду Львівської області від 06.12.2004 р.
підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до
господарського суду Львівської області.
При новому розгляді справи господарському суду необхідно
всебічно та повно з'ясувати обставини справи в їх сукупності та
вирішити спір відповідно до вимог закону.
За згодою представників позивача та відповідача-1, відповідно до
частини другої ст. 85 та частини першої ст. 111-5 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, в судовому засіданні оголошена лише вступна та
резолютивна частини постанови Вищого господарського суду
України.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 та 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському
районі м. Львова та касаційне подання заступника прокурора
Львівської області на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 14.03.2005р. у справі № 5/3035-2/325
господарського суду Львівської області задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
14.03.2005р. та рішення господарського суду Львівської області
від 06.12.2004 р. у даній справі скасувати, а справу направити
на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Л.І. Рогач
Суддя Г.М. Мачульський