ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.08.2005 Справа N 4/66
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Головуючого Невдашенко Л.П.
суддів Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у Приватного підприємства “Пальміра”
відкритому судовому
засіданні касаційну
скаргу
на постанову від 23.05.2005 Донецького апеляційного
господарського суду
у справі № 4/66 господарського суду Донецької області
за позовом Приватного підприємця Фільченко О.М.
до 1. Донецького учбово-виробничого об’єднання
“Електроапарат”
2. ПП “Пальміра”
Про стягнення 126010,26 грн.
за участю представників сторін:
позивача не з’явились
відповідача –1 Піденко О.Д.
відповідача –2 Марьєнко С.В.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 13.04.2005 р.
у справі № 4/66 позов приватного підприємця Фільченко О.М. м.
Донецьк про стягнення 126010,26 грн. задоволено у повному обсязі
за рахунок Донецького учбово-виробничого об’єднання
“Електроапарат” м. Донецьк.
Рішення суду мотивовано приписами Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, Інструкцією “Про порядок реєстрації виданих,
повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей”,
листом Мінфіну від 30.07.03 р., Указом Президента України “Про
деякі міри по дорегулюванню підприємницької діяльності” та
приписами Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
23.05.2005 року вищевказане рішення господарського суду
Донецької області скасовано позовні вимоги задоволено та
стягнуто з Приватного підприємства “Пальміра” м. Донецьк на
користь Приватного підприємця Фільченка О.М. м. Донецьк,
вартість оплаченого майна у розмірі –126010,26 грн.
Не погоджуючись з даною Постановою Приватне підприємство
“Пальміра” звернулось до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою у якій просить її скасувати, посилаючись на
те, що прийнята постанова не законна і винесена з грубим
порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи не
обгрунтовані та необ’єктивні, не проаналізовані фактичні
обставини і зібрані у справі докази, а саме при розгляді
апеляційною інстанцією рішення господарського суду не розглянуті
всі питання стосовно вимог та заперечень не розкриті суть
правовідносин сторін, не надана правова оцінка встановлених
фактів і відсутні посилання на законодавство яким керувався суд
апеляційної інстанції.
Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги,
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановив та зазначив у своїй постанові апеляційний
господарський суд, що між ДУВО "Електроапарат" м. Донецьк та ПП
"Пальміра" м. Донецьк 15.12.2002р. укладено договір № 15/12
купівлі-продажу, за яким ПП "Пальміра" продало іншій стороні по
договору обладнання за номенклатурою, кількістю і ціною, яка
вказана у специфікаціях на загальну суму 197000 грн. Договір
виконаний сторонами у повному обсязі.
ПП "Пальміра" актами передачі частину майна передав ДУВО
"Електроапарат" м. Донецьк на відповідальне зберігання за
накладними № 5 від 13.03.03р. на суму 97000 грн. та № 6 від
13.03.03р. на суму 29009,68 грн.
12.11.2003р. між ПП "Пальміра" та суб’єктом підприємницької
діяльності Фільченко О.М. укладений договір купівлі-продажу №
4/18, відповідно до умов якого ПП "Пальміра" зобов’язався
передати у власність позивача світильники в обмін на
електродвигун, який переданий позивачем за актом приймання
20.01.2005р. ПП "Пальміра" свої зобов’язання по договору не
виконало.
Згідно ст. 180 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
зміст господарського
договору становлять умови договору, визначені угодою його
сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення
господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що
приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до
законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у
передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх
його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом
чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких
на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ст.ст. 655, 656 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
за договором
купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або
зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні
(покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти
майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом
договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на
момент укладення договору або буде створений (придбаний,
набутий) продавцем у майбутньому.
Як вбачається з матеріалів справи, розділом 4,договору купівлі-
продажу № 4/18 від 12.11.2003р., укладеним між ПП "Пальміра" та
СПД Фільченко О.М. передбачена оплата за товар шляхом
перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Додатковою угодою до зазначеного договору від 27.12.03р. сторони
домовились здійснити розрахунок за продукцію зустрічною
поставкою електродвигуна ВАО 2-800 кВт/1500 об/мин., про що
свідчить акт прийому –передачі від 20.01.05р.
Відповідно до ст. 629 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
договір є
обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання передати товар за договором купівлі-продажу від
12.11.2003р. покладається на продавця, тому вартість товару
повинна бути стягнута з ПП "Пальміра".
Крім того, як зазначив апеляційний господарський суд,
світильники, які є предметом договору № 4/18 від 12.11.2003р.,
індивідуально не визначені родовими ознаками, тому ПП "Пальміра"
не може посилатися на те, що саме світильники, номенклатура яких
вказана у специфікації № 1 до договору, знаходяться на
відповідному зберіганні у ДУВО "Електроапарат" м. Донецьк.
За таких обставин та враховуючи, що в силу вимог ст. 111-7
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти їх, колегія суддів Вищого господарського суду України
вважає, що підстав для скасування постанови Донецького
апеляційного господарського суду від 23.05.2005 не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
23.05.2005р. у справі № 4/66 залишити без змін, а касаційну
скаргу - без задоволення.
Головуючий Л.Невдашенко
Судді: М.Михайлюк
Н.Дунаєвська