ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.08.2005 Справа N 3/370-17/336
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Божок В.С.,
суддів: Костенко Т.Ф.
Коробенко Г.П.
розглянувши у відкритому ПП”Агроснаб-97”
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду
від 10.05.05
у справі господарського суду Полтавської області
за позовом Кременчуцької ОДПІ
до ПП “Агроснаб-97”
ТОВ “Крістіна ЛТД”
Про визнання недійсною угоди та стягнення 265728,40 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача Шаповал Н.В. дов. № 2037/10 від 03.02.05
від відповідача ПП “Агроснаб-97” –Потреба С.М. дов.
від 15.08.05 б/н,
-Єгоров Ю.М. засновн. посвід. від
12.06.05
ІХА № 200093
ТОВ “Крістіна ЛТД” - не з’явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 27.01.05 господарського суду Полтавської області в
позові відмовлено з тих підстав, що умови договору було
дотримано обома сторонами, умислу відповідачів на укладення
угоди, що суперечить інтересам держави і суспільства позивачем
не доведено.
Постановою від 10.05.05 Київського міжобласного апеляційного
господарського суду вказане вище рішення господарського суду
Полтавської області скасоване, позов задоволено.
Визнано недійсним договір № 15/04-сн від 01.04.2002, укладений
між Товариством з обмеженою відповідальністю “Крістіна ЛТД” та
Приватним підприємством “Агроснаб-97”.
Стягнуто з Приватного підприємства “Агроснаб-97” в доход держави
265728 (двісті шістдесят п’ять тисяч сімсот двадцять вісім) грн.
40 коп.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Крістіна
ЛТД” на користь Приватного підприємства “Агроснаб-97” 265728
(двісті шістдесят п’ять тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 40
коп.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Крістіна
ЛТД” 245,50 грн. судових витрат.
Постанову обгрунтовано тим, що ТОВ “Крістіна ЛТД” до органів ДПС
з.12.2001 року не звітувало, за юридичною адресою не
знаходилось, що є доказом спрямованого умислу суб’єкта спірних
угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів та
свідчить про наявність мети, яка суперечить інтересам держави і
суспільства.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить
необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити з наступних
підстав.
Господарськими судами встановлено, що Кременчуцькою ДПІ у
Полтавській області здійснено позапланову перевірку ПП
“Агроснаб-97” з питань взаємовідносин з ТОВ “Крістіна ЛТД” за
2002 рік, за результатами перевірки складено довідку від
15.10.03 № 319/3/26-20-022/25757961, згідно якої відповідачами
01.04.02 укладено договір № 15/-4сн, відповідно до умов якого
ТОВ “Крістіна ЛТД” (продавець) взяло на себе зобов’язання
поставити ПП “Агроснаб-97” (покупець) товар в кількості,
асортименті і за цінами, зазначеними у накладних. Матеріали
перевірки свідчать про те, що ПП “Агроснаб-97” за умовами
зазначеного договору придбало продукцію на загальну суму
265728,40 грн. у зв’язку з чим продавцем ТОВ “Крістіна ЛТД” були
виписані відповідні податкові накладні. Для оплати відвантаженої
продукції ТОВ “Крістіна ЛТД” було виписано рахунки, оплачені
покупцем через АБ “Східно-Європейський Банк”, про що свідчить
виписка останнього, а також платіжними дорученнями, всього на
суму 265728,40 грн.
Крім того, судами з’ясовано, що ТОВ “Крістіна ЛТД” зареєстровано
Ватутінською районною державною адміністрацією м. Києва
12.06.2000 року за реєстровим № 04146 та взято на облік як
платника податків з 18.07.2000 в ДПІ Деснянського районного
м. Києва, зареєстровано платником податку на додану вартість,
індивідуальний податковий номер 309777926019, що підтверджується
Свідоцтвом № 35333633 про реєстрацію платника податку на додану
вартість від 17.07.2000.
При цьому, рішенням Деснянського районного суду м. Києва від
24.02.2003 у справі № 2-1228/2003 за позовом ДПІ у Деснянському
районі м. Києва до Тіягараджаха Куруккала Муралітарина, Ткачук
Вікторії Юріївни, Зінькевича В’ячеслава Станіславовича визнано
недійсними установчі документи: Статут та Установчий договір ТОВ
“Крістіна ЛТД”, а також Свідоцтво № 35333633 про реєстрацію
платника податку на додану вартість з 26.12.2001 року; визнано
недійсними фінансово-господарські документи, видані від імені
ТОВ “Крістіна ЛТД” та підписані від імені Зінькевича В’ячеслава
Станіславовича за період з 26.12.2001 до набрання рішенням
законної сили.
В мотивувальній частині вказаного рішення зазначено, що суд
встановив, що ТОВ “Крістіна ЛТД” здійснювало свою діяльність на
підставі неправдивих даних про директора, місце свого
знаходження та про проведення операцій на поточному рахунку,
відкритому в банківській установі. З.12.2001 року права на
частку корпоративних прав ТОВ “Крістіна ЛТД”, господарські
документи та печатка передані невстановленим особам та
використовувались з метою завідомо суперечною інтересам держави
та суспільства. Крім того, на протязі всієї господарської
діяльності ТОВ “Крістіна ЛТД” податки підприємством не
сплачувались, внаслідок чого завдано значних збитків державі.
Відповідно до ст. 49 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
якщо угода укладена з
метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то
при наявності умислу в обох сторін у разі виконання угоди обома
сторонами –в доход держави стягується все одержане за угодою, а
в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони
стягується в доход держави все одержане і все належне з неї
першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж
умислу лише в однієї із сторін все одержане нею за угодою
повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або
належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход
держави.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 р. № 3
“Про судову практику в справах про визнання угод недійсними”
( v0003700-78 ) (v0003700-78)
(із відповідними змінами) встановлено, що при
розгляді справ про визнання угоди недійсною на підставі ст. 49
ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
судам слід мати на увазі, що дія цієї норми
поширюється на угоди, які укладені з метою, завідомо суперечною
інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні
принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать
угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної,
державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою,
приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування
доходів, використання майна, що знаходиться у їх власності або
користуванні, на шкоду правам, свободам і гідності громадян
інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або
незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч
встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених
у обігу. Задовольняючи позов у такій справі, суд повинен у
рішенні вказати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна
інтересам держави і суспільства мета укладення угоди і хто з її
учасників мав умисел на досягнення цієї мети.
Київським міжобласним апеляційним господарським судом правомірно
враховано приписи ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та обгрунтовано
взято до уваги, що оскільки факти незаконної діяльності ТОВ
“Крістіна ЛТД” доведено відповідно до вимог чинного
законодавства, то укладені таким товариством договори мають бути
визнані такими, що суперечать інтересам держави та суспільства з
наслідками передбаченими ст. 49 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційної інстанції та
вважає, що нею дана правильна юридична оцінка обставинам справи,
тому постанова відповідає чинному законодавству України і
підстав для її скасування немає.
Зважаючи на викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 1
ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 10.05.05 Київського міжобласного апеляційного
господарського суду зі справи № 3/370-17/336 залити без змін.
Головуючий, суддя В.С. Божок
Судді Т.Ф.Костенко
Г.П. Коробенко