ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2005 Справа N 1/117 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого       Невдашенко Л.П.
суддів            Михайлюка М.В.
                  Дунаєвської Н.Г.
Розглянувши у     Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної
відкритому        особи Байлова Л.І.
судовому
засіданні
касаційну скаргу
на ухвалу         від 26.07.2005 Одеського апеляційного
                  господарського суду
у справі          № 1/117 господарського суду Миколаївської
                  області
за позовом        Товариства з обмеженою відповідальністю
                  “Тітан-Оцел”
до                Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної
                  особи Байлова Л.І.
Про   розірвання  договору  оренди,  виселення  з  орендованого
приміщення і зобов’язання повернути орендоване майно
          за участю представників сторін
- позивача       не з’явились
- відповідача    Байлов Л.І.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.07.2005р. (головуючий Картере В.І., судді Пироговський В.Т., Жеков В.І.) заяву СПД-ФО Байлова Л.І. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 12.10.2004р. у справі № 1/117 залишено без задоволення, а вказану постанову суду - без змін
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що винесена при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та проаналізувавши, на підставі встановлених в ній фактичних обставин, правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 112 ГПК України (1798-12) господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для перегляду постанови в порядку ст. 112 ГПК України (1798-12) .
Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа Байлов Л.І., подаючи заяву, в порядку ст. 112 ГПК України (1798-12) , зазначив нововиявленою обставиною ухвалу господарського суду Миколаївської області від 25.08.2004р. у справі № 9/246. Обґрунтовуючи заяву СПД-ФО Байлов Л.І. зазначив, що 30.04.05р. під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження по стягненню на його користь заборгованості з ТОВ “Тітан-Оцел” йому стало відомо про наявність зазначеної ухвали, якою затверджено мирову угоду про передачу ТОВ “Тітан-Оцел” у власність ППФ “Анаконда” пансіонату в зоні відпочинку с. Коблево, Березанського р-ну, Миколаївської області, а тому вважає, що ТОВ “Тітан-Оцел” у зв’язку з передачею права власності на спірне майно іншій особі не мало права подавати апеляційну скаргу у даній справі.
Київський апеляційний господарський суд, розглянувши заяву відповідача, дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню оскільки, відповідно до пункту 4 мирової угоди від 10.08.2005р. передбачено, що право власності на пансіонат “Тітан-Оцел” в зоні відпочинку с. Коблево, Березанського р-ну, Миколаївської області переходить до ППФ “Анаконда” з моменту підписання цієї угоди та складання акту прийому-передачі (тобто з моменту фактичної передачі майна, що відповідає вимогам ст. 334 ЦК України (435-15) ).
Тоді, як встановив суд та вбачається з наданого ТОВ “Тітан-Оцел” акту прийому-передачі пансіонату в зоні відпочинку с. Коблево, Березанського р-ну, Миколаївської області від 24.12.04р. і витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно право власності ППФ “Анаконда” на пансіонат “Тітан-Оцел” в зоні відпочинку с. Коблево, Березанського р-ну, Миколаївської області зареєстроване 24.12.2004р., тобто після прийняття Одеським апеляційним господарським судом 12.10. 2004р. постанови.
Оскільки на момент прийняття постанови Одеського апеляційного господарського суду від 12.10. 2004р по справі № 1/117 від ТОВ “Тітан-Оцел” право власності на спірне майно не перейшло до іншої особи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наявність ухвали господарського суду Миколаївської області від 25.08.04р. по справі № 9/246 про затвердження зазначеної вище мирової угоди не впливає на вирішення спору по справі № 1/117, а тому відсутні підстави для зміни зазначеної постанови у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, який відповідає матеріалам справи та чинному законодавству і не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 26.07.2005р. у справі № 1/117 залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.
Головуючий Л.Невдашенко Судді: М.Михайлюк Н.Дунаєвська