ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.08.2005 Справа N 1/116
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Головуючого Невдашенко Л.П.
суддів Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у Миколаївського обласного комітету товариства
відкритому судовому сприяння обороні України
засіданні касаційну
скаргу
на постанову від 12.04.2005 Одеського апеляційного
господарського суду
у справі № 1/116 господарського суду Миколаївської
області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Миколаївська теплоелектроцентраль”
До Миколаївського обласного комітету товариства
сприяння обороні України
Про стягнення 33684,96 грн.
За участю представників сторін:
позивача Ходикін М.М.
відповідача Рагулін В.І.
В С Т А Н О В И В:
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
12.04.2005 р. задоволено апеляційну скаргу ВАТ “Миколаївська
теплоелектроцентраль” (позивач) та скасовано рішення
господарського суду Миколаївської області від 23.12.2004р. Позов
задоволено у повному обсязі.
Миколаївський обласний комітет ТСОУ, як відповідач по справі,
звернувся до ВГСУ з касаційною скаргою і вважає, що Одеський
апеляційний господарський суд при прийнятті оскаржуваної
постанови від 12.04.2005 р. (далі –Постанова) допустив порушення
та неправильне застосування норм матеріального та процесуального
права і тому просить її скасувати.
Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, та
правильність застосування норм матеріального та процесуального
права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як встановлено та зазначено попередніми судовими інстанціями, у
відповідності з договором № 2158 від 01.09.2000 р. позивач
здійснює постачання теплової енергії в гарячій воді.
Пункт 6 двосторонньої угоди передбачає обов’язок відповідача
здійснювати розрахунок за поставлену теплову енергію.
Відповідач своє зобов’язання щодо сплати вартості отриманої
теплової енергії згідно показників приладів обліку виконав, що
підтверджено платіжним дорученням № 306 від 12.07.2004 р. (а.с.
78), розрахунком позивача (а.с.80), листом від 24.11.2004 р.
(а.с. 137).
Позивач заявив позовні вимоги щодо стягнення вартості втрат
теплової енергії через ізоляцію та витікання теплоносія в сумі
23732,8 грн.
Одеський апеляційний господарський суд скасовуючи рішення
господарського суду Миколаївської області про відмову у
задоволенні позову зазначив, що відповідно додатків до договору
№ 1/1 та 2 сторони визначили порядок визначення втрат в теплових
мережах споживача, який він і повинен сплачувати, а фактична
наявність інших користувачів, що підключилися до тепломережі не
впливає на обсяг визначених договором зобов’язань відповідача
перед Миколаївською ТЄЦ.
Однак, погодитись з таким висновком апеляційного господарського
суду неможливо, оскільки судом відповідний розрахунок втрат у
теплових мережах відповідача невизначений і в Постанові суду не
наведений.
Також попередніми судовими інстанціями не з’ясована межа
балансової належності і експлуатаційної відповідальності
споживача та субспоживачів і яким чином та за чиєю згодою вони
підключились до теплотраси (п. 4.1.5 Договору).
Апеляційним судом взято за основу розрахунок нормативних втрат,
тобто без врахування фактичних втрат теплоносія та відповідних
випробувань технічно справних трубопроводів, оскільки відповідні
акти про таке випробування відсутні.
Апеляційним господарським судом недосліджено і не наведено в
постанові суду схему теплотраси, що перебуває на балансі
відповідача, її технічну характеристику, зокрема, теплокамери
(вузол приєднання) та довжину дільниці теплотраси споживача,
тобто обсяг теплових мереж відповідно до балансової належності.
Не з’ясовано і не зазначено апеляційним судом, який спосіб
обліку відпускання та використання теплоенергії застосовувався
при розрахунках з абонентами, розрахунковий, чи приладами.
Вищенаведене свідчить, що попередніми судовими інстанціями
неповно з’ясовані всі обставини справи, що мають суттєве
значення для правильного вирішення даного спору.
Враховуючи, що відповідно до вимог ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна інстанція не має права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні
або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази, колегія суддів дійшла висновку, що прийняті у
справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа передачі
на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно
врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини
справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення
для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від
цього прийняти основане на законі рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
12.04.2005р. та рішення господарського суду Миколаївської
області від 23.12.2004 у справі № 1/116 скасувати, а матеріали
справи передати на новий розгляд до господарського суду
Миколаївської області.
Головуючий Л.Невдашенко
Судді: М.Михайлюк
Н.Дунаєвська