ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.08.2005 Справа N 70/7-04/17/12/18-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Удовиченко О.С. –головуючого
Панової І.Ю.,
Грек Б.М.
розглянувши касаційну ТОВ “Дабл’ю Джей-Херсон”
скаргу
На постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 07.07.2005р.
у справі № 70/7-04/17/12/18-05
господарського суду Київської області
за позовом ТОВ “Дабл’ю Джей-Херсон”
за участю третьої ТОВ “Агрофірма “Урожай”
особи з самостійними
вимогами
до ВАТ “ Яготинське хлібоприймальне
підприємство”
за участю третіх
осіб, які не
заявляють самостійних 1. ЗАТ “РодАн-Капітал”
вимог на предмет 2. ТОВ “Дніпро-Дон_Трейдінг”
спору на стороні 3. Акціонерний банк “Київська Русь”
відповідача:
Про спонукання до виконання договору і відшкодування шкоди,
заподіяної його невиконанням
за участю представників:
позивача - Ніколюк О.Л.
відповідача - Тюрін А.В.
ІІІ особи з самостійними вимогами
на предмет спору - Грибков М.Є.
Безсмертний В.Д.
ІІІ особи без самостійних вимог ЗАТ «РодАн-Капітал»- Додатко
Р.В.,
В С Т А Н О В И В:
ТОВ “ Дабл Ю Джей –Херсон” м. Херсон звернулося з позовом до ВАТ
“ Яготинське хлібоприймальне підприємство” про спонукання до
виконання договору зберігання зерна ЗБ-ЯХ –0000158 від
25.11.2003 року і відшкодування шкоди, заподіяної його
невиконанням, просив зобов’язати відповідача виконати п. 2.1
договору шляхом повернення зі схову 1711,652 т. кукурудзи
фуражної 3-го класу, що передана на зберігання позивачем ї
здійснення її відвантаження в надані ТОВ “ Компанія “
Реалзернотранс” транспортні засоби. А також позивач просив
стягнути з ВАТ “ Яготинський ХПП” збитки у сумі 471980,27 грн.
Третя особа з самостійними вимогами на предмет спору - ТОВ “
Агрофірма “ Урожай” звернулась до відповідача з позовом та
просила господарський суд повернути ТОВ “ Агрофірма “ Урожай”
зерно кукурудзи фуражної третього класу у кількості 1693266 кг.
На суму 1185286,20 грн. з чужого незаконного володіння
відповідача,яке знаходиться у нього на зберіганні, шляхом
зобов’язання останнього здійснити дії, щодо переоформлення
складської квитанції на власника зерна –ТОВ “ Агрофірма “
Урожай”.
Рішенням господарського суду Київської області від 03-06.06.2005
року у справі № 70/7-04/17/12/18-05 позовні
вимоги позивача задоволені частково. ВАТ “ Яготинське
хлібоприймальне підприємство” було зобов’язано виконати п. 2.1
договору відповідального зберігання зерна № ЗБ-ЯХ-0000158 від
25.11.2003 року, шляхом повернення зі схову 1711,652 т.
Кукурудзи фуражної 3-го класу яка була передана на зберігання
позивачем, та здійснити її відвантаження в надані ТОВ “ Компанія
“ Реалзернотранс” транспортні засоби., стягнуто з відповідача
судові витрати, в решті позову відмовлено.
Крім того, у задоволенні позовних вимог ТОВ “ Агрофірма “
Урожай” господарський суд також відмовив.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 07.07.2005 року( Колегія суддів: Міщенко П. К., Федоров
М.О., Рудченко С.Г.) апеляційну скаргу ТОВ “ Агрофірма “ Урожай”
на рішення господарського суду від 03-06.06.2005 року задоволено
повністю, рішення скасовано.
Суд апеляційної інстанції постановив нове рішення, згідно якого,
у позові позивачу відмовлено повністю, позов третьої особи з
самостійними вимогами на предмет спору про зобов’язання
повернути 1693,266 тон зерна кукурудзи задоволено повністю,
зобов’язано ВАТ “ Яготинське хлібоприймальне підприємство”
видати ТОВ “ Агрофірма”Урожай” зерно кукурудзи фуражної третього
класу у кількості 1693,266 тон на суму 1185286,20 грн., яке
знаходиться на зберіганні у ВАТ “ Яготинське хлібоприймальне
підприємство”.
Позивач ТОВ “ Дабл Ю Джей -Херсон” звернувся до Вищого
господарського суду з касаційною скаргою на постанову суду
апеляційної інстанції від 07.07.2005 року,яка мотивована тим, що
здане позивачем на зберігання зерно не має відношення до зерна
кукурудзи в обсязі 1693,266 тн., право повернення якого вимагає
ТОВ “ Агрофірма “ Урожай”, що і було досліджено та викладено у
рішення господарського суду, відповідач свої зобов’язання за
договором зберігання зерна № ЗБ-ЯХ –0000158 від 25.11.2003 року
належним чином та в повному обсязі не виконав, наслідком чого
було звернення позивача з позовом про спонукання до виконання
договору і відшкодування шкоди заподіяної його невиконанням.
Суд першої інстанції у рішенні від 03-06.06.05. встановив, що
зерно кукурудзи , яке передане позивачем на зберігання
відповідачу та є предметом позову визначене саме родовими
ознаками.
Відповідно до чинного законодавства ТОВ “ Агрофірма “ Урожай”
має право на відшкодування збитків та стягнення з ТОВ “ Дніпро-
Дон-Трейдінг” вартості відсутнього зерна.
Вищенаведені в постанові ствердження, що накладений арешт з
метою забезпечення позову на зазначену партію зерна кукурудзи у
справі № 20/195, накладення арешту на вказану кукурудзу
постановою слідчого індивідуалізує зерно, що є предметом спору,
ніяким чином не відповідає дійсності та фактичним обставинам
справи, зерно кукурудзи яке було передано на зберігання
позивачем знаходиться як встановлено у рішення господарського
суду в знеособленому стані поміж зерна того ж класу та якості.
Постанова суду апеляційної інстанції не відповідає фактичним
обставинам справи та суперечить діючому законодавству України.
Позивач просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції,
рішення господарського суду залишити без змін.
Третя особа з самостійними вимогами на предмет спору –ТОВ “
Агрофірма” Урожай” просила залишити касаційну скаргу позивача
без задоволення, посилаючись на те, що позивач не був стороною у
справі № 20/43, висновки позивача щодо законності рішення
господарського суду у цієї справі є безпідставними.
Матеріали справи свідчать про наявність спірного зерна,так і про
безпідставність висновків заявника касаційної скарги, щодо
відсутності зерна як предмета вимог для ТОВ “ Агрофірма “
Урожай”.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 07.07.2005 року правомірне скасовано рішення суду
першої інстанції у цій справі, оскільки в матеріалах справи є
достатньо доказів того, що саме спірне зерно є індивідуально
визначеним їз всієї партії зерна кукурудзи, що зберігається у
відповідача. Такими доказами є довідка слідчого відділу
Яготинського РВ ГУ МВС України, копія постанови слідчого про
визнання речовим доказом вказаного зерна кукурудзи рішення
господарського суду міста Києва № 20/43 від 13.04.2004 року.
Відповідач просив залишити постанову Київського міжобласного
апеляційного господарського суду без зміна касаційну скаргу без
задоволення, посилаючись на факт набрання законної сили рішенням
господарського суду м. Києва від 13.04.2004 року № 20/43, згідно
якого право власності на продане товариству “ Дніпро-Дон-
Трейдинг” зерно кукурудзи визнано за ТОВ “ Агрофірма “Урожай”,
законною є вимога останнього про повернення майна з незаконного
володіння.
Обставини зміни поклажодавців при переоформленні зберігання
партії зерна кукурудзи обсягом 1693266,0 кг, підтверджують, що
саме зазначена партія зерна кукурудзи була прийнятою в натурі на
зберігання від ТОВ “ Агрофірма “ Урожай” і в подальшому була
лише переоформленою як прийнята на зберігання від ТОВ “ Дабл ю
Джей-Херсон”, у зв’язку з чим останньому була виписана складська
квитанція № 535 від 25.11.2003 року.
Висновок Київського міжобласного апеляційного господарського
суду стосовно того, що спірна партія зерна набула індивідуальних
ознак вмотивована обставинами справи та правилами ст. . 184 ЦК
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді Панової І.Ю.,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального
права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню,
виходячи з наступного:
-як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій між ТОВ “ Дабл ю Херсон” та ВАТ “
Яготинське хлібоприймальне підприємство укладений договір
відповідального зберігання зерна ЗБ-ЯХ-0000158 від 25.11.2003
року.
На виконання п. п. 1.1 цього договору зберігач - відповідач у
справі прийняв від поклажодавця –позивача у справі на зберігання
кукурудзу фуражну у обсязі 2335,112 тн. про що була виписана у
відповідності до п. 4.1 договору складська квитанція № 535 від
25.11.2003 року.
Послуги по зберіганню були оплачені, на вимогу представника
позивача про видачу зі зберігання зерна відповідач передав зі
збереження і відвантажив 623,46 тн., замість 2335,112 тн.
Суд першої інстанції встановив, що зерно кукурудзи фуражної 3-го
класу в кількості 1711,652 тн. належить до речей,які визначені
лише родовими ознаками, яке було здано на зберігання і
знаходиться на елеваторі відповідача серед іншого зерна
кукурудзи такого ж сорту і якості, тому у відповідності до ст. .
423 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
відповідач зобов’язаний повернути
позивачеві рівну або обумовлену сторонами кількість речей зданих
на схов, того ж роду і якості.
Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку що позовні
вимоги в частині зобов’язання відповідача повернути зі схову
1711,562 тн. кукурудзи фуражної 3 класу правомірні та
обґрунтовані, тому підлягають задоволенню.
Позовна заява ІІІ особи з самостійними вимогами на предмет спору
мотивована тим, що предметом спору між ТОВ “ “ Дабл ю Джей
Херсон” та ВАТ “ Яготинське хлібоприймальне підприємство “ є те
саме зерно кукурудзи фуражної 3 класу, право власності на яке у
кількості 1693266 кг. На суму 1185286,20 грн. визнано рішенням
господарського суду м. Києва від 13.04.2004 року у справі №
20/43 за ТОВ “ Агрофірма “ Урожай”, яке набрало законної сили.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не
погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо
підтвердження факту здійснення індивідуалізації ІІІ особою з
самостійними вимогами спірного зерна, в зв’язку з тим, що
рішення у справі № 20/43 про визнання права власності на продане
“ Дніпро-Дон-Трейдинг” зерно за розірваним договором купівлі-
продажу не містить відомостей які б дозволили індивідуально
визначити певну партію зерна кукурудзи та його місцезнаходження.
Колегія суддів вважає, що виходячи з вимог ст. .208 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
в,даному випадку, індивідуалізація спірної партії
зерна кукурудзи можлива шляхом застосування певних засобів
пакування, маркування, засобів, які виключають можливість
змішування спірної партії з іншим зерном кукурудзи фуражної.
Протоколи слідчих органів та інші процесуальні документи,
довідки про порушення кримінальної справи в даному випадку не
можуть підтверджувати факт індивідуалізації спірного зерна.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає
обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги
ТОВ “ Агрофірма” Урожай” всупереч вимогам ст. .33 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, є не доведеними.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача збитків у сумі
471980,27 коп, за неналежне виконання зобов’язань за договором №
ЗБ-ЯХ-0000158 від 25.11.2003 року, Колегія суддів вважає, що
згідно з вимогами ст. . 203 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
для покладення
цивільної відповідальності у сфері відшкодування збитків
необхідний повний склад цивільного правопорушення (
протиправність поведінки, шкода, причинний зв’язок, вина)
Відповідно до ст. . 209 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, особа, яка не
виконала зобв’язання, або виконала його неналежним чином,несе
майнову відповідальність лише за наявності вини,крім випадків,
передбачених законом або договором.
Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність
в матеріалах справи доказів відсутності вини відповідача, який
порушив зобов’язання, та в зв’язку з чим господарський суд
правомірне відмовив у позові про стягнення з ВАТ “ Яготинське
хлібоприймальне підприємство” збитків у сумі 471980,27.
На підставі викладеного, Постанову суду апеляційної інстанції
належить скасувати, рішення господарського суду Київської
області –залишити без змін.
Керуючись статтями 111-7, 111-9 –111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ “Дабл’ю Джей-Херсон” задовольнити.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 07.07.2005р. у справі № 70/7-04/17/12/18-05 -
скасувати.
Рішення господарського суду Київської області від 03-06.06.2005
року у справі № 70/7-04/17/12/18-05 залишити без змін.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді І.Ю. Панова
Б.М.Грек