ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.08.2005 Справа N 13/51-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
А.Г. Полянського - головуючого
О.В. Муравйова
Л.І. Рогач
за участю представників:
позивача Гончаренко О.О. –дов. від 20.12.2004 року
відповідача Бородавка К.П. –дов. від 19.08.2005 року
розглянувши у Державної податкової адміністрації у
відкритому Харківській області
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 07.06.2005 року
у справі № 13/51-05 господарського суду Харківської
області
за позовом Акціонерного товариства “Страхова компанія
“Аванте”
до Державної податкової адміністрації у
Харківській області
Про визнання недійсним та скасування рішення
В С Т А Н О В И В:
В березні 2005 року Акціонерне товариство “Страхова компанія
“Аванте” звернулося до господарського суду Харківської області з
позовом до Державної податкової адміністрації у Харківській
області про визнання недійсним рішення Державної податкової
адміністрації у Харківській області від 03.03.2005 року №
878/10/25-010 про залишення скарги без розгляду та скасування
зазначеного рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при прийняті вказаного рішення
відповідач вийшов за межі його компетенції, встановленої
законом, а оспорюване рішення суперечить законодавству з
оподаткування.
Рішенням господарського суду Харківської області від 05.04.2004
року (суддя Водолажська Н.С.) в частині вимог про скасування в
повному обсязі рішення Державної податкової адміністрації у
Харківській області від 03.03.2005 року № 878/10/25-010 про
залишення скарги без розгляду провадження по справі припинено. В
решті позовних вимог відмовлено.
Мотивуючи судове рішення в частині відмови в позові,
господарський суд першої інстанції, посилаючись на підпункти
5.2.2, 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, зазначив, що позивач
порушив порядок апеляційного узгодження податкового зобов’язання
та виходив з того, що на час прийняття відповідачем оскарженого
рішення податкові зобов’язання платника податку були узгоджені,
отже вони не підлягали узгодженню в адміністративному порядку, в
зв’язку з чим у відповідача не було законного права розглядати
скаргу по суті. В частині припинення провадження по справі
господарський суд послався на статтю 12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та зазначив, що
господарським судам України, зокрема, підвідомчі справи у спорах
про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у
законодавстві, а скасування рішень проводиться органом, який
його прийняв, як це передбачено Законом України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, тому дана вимога не
підвідомча господарському суду та позов в цій частині підлягає
припиненню на підставі пункту 1 статті 80 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
07.06.2005 року (судді: Філатов Ю.М. –головуючий, Івакіна В.О.,
Сіверін В.І.) рішення господарського суду Харківської області
змінено; визнано недійсним рішення Державної податкової
адміністрації у Харківській області від 03.03.2005 року №
878/10/25-010 про залишення скарги без розгляду, а в іншій
частині рішення залишено без змін.
Постанова апеляційного господарського суду вмотивована тим, що
матеріали справи спростовують висновки господарського суду
першої інстанції щодо пропуску строку на оскарження в
апеляційному порядку та про те, що позивач порушив порядок
апеляційного узгодження податкового зобов’язання.
Не погоджуючись з постановою, Державна податкова адміністрація у
Харківській області звернулась до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою на постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 07.06.2005 року по справі №
13/51-05, в якій просить скасувати постанову апеляційного
господарського суду, а рішення господарського суду першої
інстанції залишити без змін, мотивуючи касаційну скаргу доводами
про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права, а саме: статті 21
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
та пункту 7 Положення про порядок
подання та розгляду скарг платників податків органами державної
податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової
адміністрації України від 3.03.1998 року N 93 ( z0176-98 ) (z0176-98)
(у
редакції наказу Державної податкової адміністрації України від
2.03.2001 року N 82 ( z0238-01 ) (z0238-01)
), зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 15.03.2001 року за N 238/5429
(надалі Положення). Зокрема, заявник зазначає, що спірне рішення
є законним та винесеним в межах його компетенції, встановленої
законом.
Позивач відзив на касаційну скаргу не надав.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників
сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та
постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України переглядає за
касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського
суду та постанови апеляційного господарського суду.
Як встановлено судами, оскаржене рішення про залишення скарги
без розгляду було прийнято відповідачем за результатами розгляду
скарги від 18.02.2005 року № 021801 на податкове повідомлення-
рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції
Харківської області від 18.01.2005 року № 0007622310/1 та скарги
від 18.02.2005 № 021802 року на дії посадових осіб зазначеної
податкової інспекції при проведенні перевірки та розгляду
звернень товариства, з мотивів того, що на час звернення з
зазначеною скаргою процедура адміністративного оскарження
вказаного податкового повідомлення-рішення закінчилась і
податкове зобов’язань визначене в ньому вважається узгодженим.
Судом першої інстанції встановлено, що податкове повідомлення-
рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції
Харківської області від 18.01.2005 року № 0007622310/1 було
прийнято за результатами розгляду первинної скарги платника
податків на податкове повідомлення-рішення Дергачівської
міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області
від 21.12.2005 року № 0007622310/0.
Також, судами встановлено, що позивачем було направлено повторну
скаргу на податкове повідомлення-рішення від 18.01.2005 року №
0007622310/1, прийняте за наслідками розгляду первісної скарги
платника податків, до Дергачівської міжрайонної державної
податкової інспекції Харківської області. Поштовим відправленням
20.02.2005 року позивач направив до Державної податкової
адміністрації у Харківській області повторну скаргу на податкове
повідомлення-рішення від 18.01.2005 року № 0007622310/1.
Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції в
частині визнання недійсним оскаржуваного рішення, апеляційний
господарський суд виходив з того, що скарга платника податку на
податкове повідомлення-рішення від 18.01.2005 року №
0007622310/1 направлена до Дергачівської міжрайонної державної
податкової інспекції Харківської області в строк передбачений
підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, тобто у встановлений
десятиденний термін та дійшов висновку про невідповідність
спірного рішення чинному законодавству.
Однак судова колегія Вищого господарського суду України не
погоджується з вказаним висновком виходячи з наступного.
Вживаючи заходів до захисту своїх майнових прав та охоронюваних
законом інтересів, господарюючий суб’єкт зобов’язаний
додержуватися способу та порядку такого захисту, визначеного
чинним законодавством.
Відповідно підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України
“Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі
коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно
визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше
рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або
виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий
платник податків має право звернутися до контролюючого органу із
скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій
формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та
доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга
повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти
календарних днів, наступних за днем отримання платником податків
податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого
органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний
прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти
календарних днів від дня отримання скарги платника податків на
його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому
під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику
податків рішення про повне або часткове незадоволення його
скарги, такий платник податків має право звернутися протягом
десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді,
з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при
повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до
контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного
десятиденного строку для кожного випадку оскарження та
зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
Відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 зазначеного
Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
процедура адміністративного оскарження
закінчується останнім днем строку, передбаченого підпунктом
5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення
контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у
зазначений строк.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Законом України
“Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачене право платника податків оскаржити рішення відповідно
до визначених підпунктом 5.2.2 пунктом 5.2 статті 5 цього Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
строків та порядку, а контролюючий орган
зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення за скаргою платника
податків виключно в межах процедури адміністративного
оскарження.
З матеріалів справи вбачається, що платником податків було
розпочато процедуру адміністративного оскарження податкового
повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної
податкової інспекції Харківської області від 21.12.2005 року №
0007622310/0 шляхом звернення до Дергачівської міжрайонної
державної податкової інспекції Харківської області із первісною
касаційною скаргою від 30.12.2004 року та своєчасно одержано
рішення про результати розгляду скарги. Позивач звернувся до
Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції
Харківської області з повторною скаргою на податкове
повідомлення рішення вказаної податкової інспекції від
18.01.2005 року № 0007622310/1, яке було прийнято за
результатами розгляду первісної скарги.
Пунктом 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
не передбачено можливості
повторного розгляду органом державної податкової служби скарги
платника податків за обставин, які вже були предметом
адміністративного оскарження.
Скарга, направлена Акціонерним товариством “Страхова компанія
“Аванте” з порушенням передбаченої зазначеним
Законом ( 2181-14 ) (2181-14)
компетенції контролюючого органу щодо
розгляду скарг платника податків, не впливає на строки
узгодження спірного податкового зобов’язання.
В свою чергу господарський суд першої інстанції, врахувавши
вищезазначені норми Закону, встановивши, що позивач порушив
порядок та встановлений термін для оскарження в апеляційному
порядку податкового повідомлення-рішення Дергачівської
міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області
від 18.01.2005 року № 0007622310/1, дійшов законного та
обґрунтованого висновку, про те, що на час прийняття
відповідачем оскарженого рішення податкові зобов’язання платника
податку були узгоджені, отже, вони не підлягали узгодженню в
адміністративному порядку. Таким чином, обґрунтовано в частині
визнання недійсним оспорюваного рішення відмовив в позові.
Водночас колегія суддів зазначає, що висновок господарського
суду Харківської області про непідвідомчість господарським судам
України вимог позивача про скасування рішення податкового органу
відповідає положенням статті 12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Беручи до уваги викладене колегія суддів вважає постанову
Харківського апеляційного господарського суду в частині визнання
недійсним оспорюваного рішення такою, що прийнята з порушенням
норм матеріального права, а рішення господарського суду
Харківської області в цій частині обґрунтованим та таким, що
прийнято на підставі приписів Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-10 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у
Харківській області задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
07.06.2005 року в частині задоволення позову щодо визнання
недійсним рішення Державної податкової адміністрації у
Харківській області від 03.03.2005 року № 878/10/25-010
скасувати.
В іншій частині постанови Харківського апеляційного
господарського суду від 07.06.2005 року залишити без змін,
касаційну скаргу без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 05.04.2004
року залишити без змін.
Головуючий А. Полянський
Судді О. Муравйов
Л. Рогач