21/364 Про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг. - Текст документа

Спір про визнання недійсними правоохоронних документів (свідоцтв, патентів) на об’єкти права інтелектуальної власності фактично є спором про право власності та за змістом статей 469, 479, 488 та 499 Цивільного кодексу України (435-15) має цивільний характер, а тому даний спір підвідомчий господарським судам.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.04.2005 (суддя Шевченко Е.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2005 (колегія суддів у складі: суддя Зеленін В.О. –головуючий, судді Рєпіна Л.О., Синиця О.Ф.), позов задоволено. Названі судові акти з посиланням на приписи статей 5-6 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” (3689-12) (далі –Закон (3689-12) ) мотивовано тим, що в зв’язку зі схожістю товарного знака “ДАТАSАТ” до ступеня змішування з фірмовим найменуванням позивача названий спірний знак для товарів і послуг не відповідає законодавчо визначеним умовам надання правової охорони.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ЗАТ “Українські Сателітарні Системи” просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції з даного спору та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що позивачем не доведено факту відомості його фірмового найменування, а тому з огляду на статтю 6 Закону (3689-12) відсутні підстави для відмови ЗАТ “Українські Сателітарні Системи” у наданні правової охорони на товарний знак “ДАТАSАТ”.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі –ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- 29.10.2001 Солом’янською районною в м. Києві державною адміністрацією було зареєстровано ЗАТ “Датасат”;

- згідно з п. 1.1 статуту позивача він може використовувати як повну, так і скорочену назви:

українською мовою - ЗАТ “Датасат”;

російською мовою - ЗАО “Датасат”;

англійською мовою - J-SC “Datasat”;

- ЗАТ “Українські Сателітарні Системи” є власником свідоцтва на знак для товарів і послуг від 15.03.2004 № 38657, об’єктом якого є словесне позначення “ДАТАSAT”, виконане латиницею, для товарів 9 класу та послуг 35 та 38 класів МКТП (спеціальна апаратура, реклама, зв’язок); дата подання заявки про реєстрацію знака 26.11.2002;

- висновком експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 09.03.2005 № 86 підтверджується:

факт відомості фірмового найменування позивача ЗАТ “Датасат” стосовно товарів 9 класу та послуг 35, 38 класів МКТП на дату подання ЗАТ “Українські Сателітарні Системи” заявки про реєстрацію знака “ДАТАSАТ”, тобто станом на 26.11.2002;

схожість фірмового найменування позивача ЗАТ “Датасат” та знака для товарів і послуг “ДАТАSАТ” до ступені змішування.

Згідно зі статтею 159 Господарського кодексу України (436-15) суб'єкт господарювання - юридична особа або громадянин-підприємець може мати комерційне найменування. Правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб'єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу.

Статтею 8 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 (995_123) передбачено, що фірмове найменування охороняється в усіх країнах Союзу без обов'язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака.

За змістом частини другої статті 489 Цивільного кодексу України (435-15) право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

Водночас відповідно до приписів пункту 1 статті 5 Закону (3689-12) правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом (3689-12) .

Згідно ж з пунктом 3 статті 6 цього Закону (3689-12) не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що товарний знак, який є тотожнім або схожим до ступеня змішування з фірмовим найменуванням іншої юридичної особи, є неохороноспроможним.

Тому з огляду на припис статті 19 Закону (3689-12) у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково.

Посилання ЗАТ “Українські Сателітарні Системи” на те, що фірмове найменування позивача не було відомим на момент подання заявки про реєстрацію спірного товарного знака спростовуються встановленими попередніми інстанціями обставинами справи, а відтак не можуть бути взяті до уваги Вищим господарським судом України, який відповідно до статті 111-7 ГПК України (1798-12) не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, попередні судові інстанції з урахуванням з’ясованих ними у розгляді справи фактичних даних дійшли вірного висновку про необхідність скасування державної реєстрації знака для товарів і послуг “ДАТАSАТ” в зв’язку з невідповідністю останнього умовам надання правової охорони, визначеним статтею 6 Закону (3689-12) . Тому передбачених законом підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2005 зі справи № 21/364 залишити без змін, а касаційну скаргу закритого акціонерного товариства “Українські Сателітарні Системи” –без задоволення.