ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
30.08.2005                                        Справа N 10/482
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                   А.Г. Полянського - головуючого
                   О.В. Муравйова
                   Л.І. Рогач
за участю представників: 
позивача           не   з’явились   (про  час  і  місце  судового
                   засідання повідомлені належно)
відповідача        Валько В.С. –дов. від 04.07.2005 року
третьої особи      
                   не   з’явились   (про  час  і  місце  судового
                   засідання повідомлені належно)
розглянувши у      Суб’єкта  підприємницької діяльності –фізичної
відкритому         особи Попова Костянтина Івановича
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову       Запорізького  апеляційного господарського суду
                   від 15.06.2005 року
у справі           №  10/482   господарського  суду   Запорізької
                   області
за позовом         Приватного підприємства “Амадей”
до                 Суб’єкта підприємницької діяльності  –фізичної
третя особа, яка   особи Попова Костянтина Івановича
не заявляє         Мелітопольська об’єднана  державна   податкова
самостійних вимог  інспекція
на предмет спору
на стороні
відповідача
за участю          Державної  податкової  інспекції у Жовтневому
                   районі м. Запоріжжя
 
про   стягнення суми
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
В вересні 2004 року Приватне підприємство “Амадей” звернулося до
господарського  суду Запорізької області з позовом  до  Суб’єкта
підприємницької  діяльності –фізичної  особи  Попова  Костянтина
Івановича  про  стягнення  з  відповідача  на  користь  позивача
168704,28 грн. заборгованості за отримане з 01.08.2002  року  по
14.09.2002 року пальне. В процесі розгляду справи позивач  подав
доповнення  до позовної заяви, яким збільшив позовні  вимоги  та
просить суд стягнути 171342,04 грн. заборгованості.
 
Рішенням  господарського суду Запорізької області від 20.12.2004
року (суддя Алейнікова Т.Г.) у позові відмовлено.
 
Постановою  Запорізького  апеляційного господарського  суду  від
15.04.2005  року  (судді:  Коробка Н.Д.  –головуючий,  Мойсеєнко
Т.В.,  Юхименко  О.В.) рішення господарського  суду  Запорізької
області від 20.12.2004 року скасовано частково; позов задоволено
частково;  стягнуто з відповідача на користь позивача  131178,45
грн.  основного боргу, 1311,78 грн. держмита, 89,68 грн.  витрат
на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій
частині  позову  відмовлено. Стягнуто з відповідача  на  користь
позивача 646 грн. держмита за подачу апеляційної скарги.
 
Не погоджуючись з постановою, Суб’єкт підприємницької діяльності
–фізична  особа  Попов Костянтин Іванович  звернувся  до  Вищого
господарського  суду України з касаційною скаргою  на  постанову
Запорізького  апеляційного господарського  суду  від  15.04.2005
року  по  справі  №  10/482,  в якій  просить  залишити  рішення
господарського  суду  першої інстанції  без  змін,  а  постанову
апеляційного  господарського  суду  у  даній  справі  скасувати,
мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування
апеляційним   господарським   судом   норм   матеріального    та
процесуального права.
 
Позивач відзив на касаційну скаргу не надав.
 
Заслухавши  доповідь  судді –доповідача, пояснення  представника
відповідача,  присутнього  у  судовому  засіданні,   перевіривши
наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин  справи  та  повноти  їх  встановлення  в  рішенні   та
постанові,  колегія  суддів  вважає,  що  касаційна  скарга   не
підлягає задоволенню з таких підстав.
 
Апеляційним  господарським судом встановлено, що за  видатковими
накладними РН-0000149 від 04.09.2002р. на суму 20054,26грн., РН-
0000113  від  08.08.2002р. на суму 40108,50грн., РН-0000099  від
03.08.2002р.  на суму 20054,26грн., РН-0000078 від  01.08.2002р.
на  суму  20054,26грн.,  РН-0000118  від  13.08.2002р.  на  суму
20054,26грн.,  РН-0000121 від 15.08.2002р. на суму 20054,26грн.,
РН-0000125  від 19.08.2002р. на суму 20054,26грн.РН-0000085  від
23.08.2002р.  на суму 20054,25грн., № 0000085/1 від 23.08.2002р.
на  суму  20054,25грн.,  РН-0000128  від  27.08.2002р.  на  суму
20054,26грн.,  РН-000111-7  від  13.09.2002р.,  №  0000158   від
14.09.2002р.  на  суму 20054,25грн. приватний підприємець  Попов
К.І.   отримав   від  ПП  "Амадей"  дизельне  паливо   на   суму
271613,30грн. Факт отримання дизпалива підтверджується підписами
приватного   підприємця   на   видаткових   накладних   та    не
заперечується     безпосередньо     відповідачем.      Вартість,
найменування,  кількість  товару  визначені  в  накладних,   які
підписані повноважними представниками сторін.
 
Покликаючись  на  знищення  документів  про  здійснення   оплати
одержаного дизельного палива готівковими коштами (касових чеків)
згідно  акта  від 12.04.2004 року відповідач зазначає  в  якості
доказів  у  підтвердження належного виконання своїх  зобов’язань
умови   розрахунків  згідно  накладних  (попередня  оплата)   та
матеріали перевірки його діяльності органом державної податкової
служби.
 
Згідно  частини  2  статті  151  Цивільний  кодекс   Української
РСР  ( 1540-06  ) (1540-06)
         зобов'язання виникають з договору  або  інших
підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.
 
Відповідно  до  статті  161  зазначеного  Кодексу  ( 1540-06  ) (1540-06)
        
зобов'язання   повинні   виконуватися   належним   чином   і   в
установлений   строк   відповідно  до  вказівок   закону,   акту
планування,  договору,  а  при  відсутності  таких  вказівок   -
відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
 
Статтями  33,  34  Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12  ) (1798-12)
         встановлено обов’язок кожної із сторін довести  ті
обставини на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та
заперечень, належними та доступними у справі доказами.
 
Обов’язок  доказування  та  подання доказів  розподіляється  між
сторонами,  виходячи з того, хто посилається на  певні  юридичні
факти,  які  обґрунтовують його вимоги та заперечення,  зокрема,
позивач  повинен довести факти, на підставі яких він  пред’являє
позов, а відповідач –факти, на яких він базує заперечення  проти
позову.
 
Скасовуючи частково рішення господарського суду першої інстанції
та задовольняючи частково позов апеляційний господарський суд не
погодився з висновками місцевого господарського суду про те,  що
відсутні належні докази які б підтверджували факт заборгованості
відповідача перед позивачем, а подані до суду матеріали свідчать
про  відсутність заборгованості Приватного підприємця  перед  ПП
"Амадей".
 
Також,   апеляційним   господарським   судом   встановлено,   що
розрахунки  за отримане дизельне паливо проводились  готівковими
та  безготівковими коштами. В якості доказів часткової оплати за
отримане   дизельне   паливо  апеляційним  господарським   судом
прийнято  платіжні  доручення № ПлП-000533 від  04.11.2002р.  на
суму 5000грн., № ПлП-000532 на суму 12000грн., № ПлП-000560  від
03.12.2002р. на суму 11390грн., № ПлП-000537 від 04.11.2002р. на
суму  5113грн.  - всього на загальну суму 33503грн,  акт  звірки
взаємних розрахунків від 04.05.2005 року, якій підписаний  всіма
учасниками  спору,  здійсненої  на  підставі  Z-звітів,  касовій
стрічці, книги обліку розрахункових операцій для РРО, яким  було
встановлено  факт  оплати  відповідачем  позивачу  за   отримане
дизельне паливо в сумі 106931,85грн.
 
Апеляційною інстанцією правомірно не прийнято в якості  належних
доказів  у  справі  акти  Мелітопольської  об’єднаної  державної
податкової   інспекції  та  державної  податкової  інспекції   в
Жовтневому районі м. Запоріжжя, які містять суперечливі  дані  і
не  відповідають первинним платіжним документам  та  підписаному
відповідачем акту звірки взаємних розрахунків.
 
Порушення  у  ведені ПП “Амадей” податкового та  бухгалтерського
обліку  є підставою для притягнення позивача до відповідальності
передбаченої законодавством, але не змінює розподілу  обов’язків
сторін щодо доведення певних обставин справи.
 
З’ясувавши,  що  передача  пального є платна,  а  заборгованість
відповідача  у  справі  за  отримане по  видатковими  накладними
дизельне   паливо   становить  131178,45грн.  (271613,30грн.   -
106931,85грн.   -  33503грн.),  апеляційний  господарський   суд
правомірно в цій частині задовольнив позов.
 
За    таких   обставин   постанову   Запорізького   апеляційного
господарського  суду  від 15.04.2005 року прийнято  обґрунтовано
при    правильному    застосуванні   норм    матеріального    та
процесуального права.
 
Твердження  заявника  про  порушення і неправильне  застосування
апеляційним   господарським   судом   норм   матеріального    та
процесуального  права при прийнятті постанови не  знайшли  свого
підтвердження та суперечать матеріалам справи, в зв’язку  з  чим
підстав  для скасування зазначеної постанови колегія  суддів  не
вбачає.
 
На   підставі  викладеного,  керуючись  статтями  111-5,  111-7,
пунктом   1   статті   111-9,  статтею  111-11,   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності  –фізичної
особи Попова Костянтина Івановича залишити без задоволення.
 
Постанову  Запорізького  апеляційного  господарського  суду  від
15.04.2005   року   у   справі  №  10/482  господарського   суду
Запорізької області залишити без змін.
 
Головуючий    А. Полянський
 
Судді         О. Муравйов
 
              Л. Рогач