ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.08.2005 Справа N 9/339-04
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Полянського А. Г.
суддів Муравйова О. В.
Рогач Л. І.
розглянула
касаційну скаргу Вінницької міжрайонної державної податкової
інспекції
на постанову Житомирського апеляційного господарського
суду
від 23.06.05
у справі № 9/339-04
господарського суду Вінницької області
за позовом Науково-виробничої фірми “Геліо –ЛТД”
до Вінницької міжрайонної державної податкової
інспекції
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
В засіданні взяли участь представники
- позивача: Шевчук О.В. –дов. від 26.08.05
- відповідача: Мазур О.О. –дов. № 1100/10 від 16.03.05
Ухвалою від 18.08.05 колегії суддів Вищого господарського суду
України касаційна скарга Вінницької міжрайонної державної
податкової інспекції № 2907/10 від 18.07.05 була прийнята до
провадження, розгляд справи був призначений на 30.08.05.
До початку розгляду справи по суті у судовому засіданні 30.08.05
відводів складу суду не заявлено.
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні 30.08.05 було оголошено вступну та
резолютивну частини постанови Вищого господарського суду
України.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою від 12.05.05
Господарського суду Вінницької області (суддя В.Матвійчук) позов
Науково-виробничої фірми “Геліо –ЛТД” залишений без розгляду.
Суд першої інстанції, приймаючи зазначену ухвалу, виходив з
того, що позивач без поважних причин не подав витребувані судом
матеріали, необхідні для вирішення спору.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
23.06.05 (головуючий суддя Майор Г.І., судді Веденяпін О.А.,
Черпак Ю.К.), ухвала Господарського суду Вінницької області від
12.05.05 у справі № 9/339-04 скасована, а справа передана на
розгляд Господарському суду Вінницької області.
Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що Господарський
суд Вінницької області не оцінив поважність невиконання
позивачем його вимог щодо надання доказів. Отже, апеляційний
господарський суд вважає, що перш ніж залишати позов без
розгляду, господарському суду необхідно з’ясувати причини
невиконання його вимог позивачем і об’єктивно оцінити їх
поважність. Зазначеного, на думку апеляційної інстанції,
місцевим господарським судом зроблено не було.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Вінницька
міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
23.06.05 скасувати повністю, а ухвалу Господарського суду
Вінницької області від 12.05.2005 залишити без змін.
Зокрема, заявник касаційної скарги посилається на те, що при
прийнятті апеляційною інстанцією постанови, Житомирський
апеляційний господарський суд припустився порушень
процесуального права, оскільки при її прийнятті позивача, на
думку Вінницької об’єднаної державної податкової інспекції, було
звільнено від обов’язку доведення обставин, на яких ґрунтуються
його позовні вимоги, отже, порушено приписи статей 33, 34 та 115
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
В запереченнях на касаційну скаргу, які Вищим господарським
судом розцінені як відзив на скаргу, Науково-виробнича фірма
“Геліо –ЛТД” щодо доводів скаржника заперечує, вважаючи їх
безпідставними, у зв’язку з чим просить постанову апеляційної
інстанції від 23.06.05 залишити без змін, а касаційну скаргу
Вінницької об’єднаної державної податкової інспекції –без
задоволення.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на неї,
заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку залишення касаційної скарги без
задоволення, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено апеляційною інстанцією, 06.10.04 Науково-
виробнича фірма “Геліо ЛТД” звернулась до Господарського суду
Вінницької області з позовною заявою про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення № 0000752301/0 від 27.09.04,
яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання по податку
на прибуток в розмірі 69862 грн., в тому числі основний платіж
63511 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 6351 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи в
Господарському суді Вінницької області неодноразово відкладався
із зобов’язанням сторін надати суду необхідні для вирішення
спору документи.
Касаційна інстанція вважає, що позивач надав всі витребувані
документи, окрім доказу щодо країни реєстрації фірми Дау Еланко,
про що свідчать Пояснення від 28.12.04 р. з переліком документів
та відміткою канцелярії суду, окремий перелік документів від
28.12.2004 р. та перелік документів, поданих з позовною заявою.
Всі подані документи знаходяться в матеріалах справи.
Отже, підставою залишення позовної заяви без розгляду слугував
факт неподання позивачем місцевому суду доказів щодо правового
статусу фірми Дау Еланко Пфаленценшуцмитель Вертрибгес м. б.г.,
без яких, на думку суду першої інстанції, неможливо розглянути
справу повно та об’єктивно.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з
апеляційним господарським судом в тому, що суд першої інстанції
об’єктивно не оцінив поважність невиконання позивачем вимог суду
щодо надання доказів.
Так, відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без
поважних причин не подав витребувані господарським судом
матеріали. необхідні для вирішення спору, або представник
позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і
його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.
Як вже було зазначено вище, ухвала суду першої інстанції про
залишення позову без розгляду мотивована тим, що позивач не
виконав вимоги суду щодо надання доказів відносно правового
статусу фірми Дау Еланко Пфланцешуцмитель Вертрибсгес м. б.г.,
доказів в підтвердження того, що компанія Dow AgroSciences
Vertriegesellschaft GmbH є правонаступником фірми Дау Еланко
Пфланцешуцмитель Вертрибсгес та доказів щодо правового статусу
компанії Dow AgroSciences Vertriegesellschaft GmbH.
В процесі розгляду справи в місцевому господарському суді,
згідно положень ст. 38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, було задоволено
клопотання позивача про витребування доказів за кордоном, а саме
- доказів на підтвердження статусу іноземного суб’єкта
господарювання фірми Dow AgroSciences L.L.C., AgroSciences S.A.,
AgroSciences Ltd. та направлено до Міністерства юстиції України
судове доручення від 28.01.2005 р. про отримання підтвердження
статусу фірм Дау Еланко Пфланцешуцмитель Вертрибсгес, Dow
AgroSciences L.L.C., AgroSciences S.A., AgroSciences Ltd.
Такі дії суд першої інстанції вчинив відповідно до вимог ст. 1
Конвенції про отримання за кордоном доказів з цивільних та
торгових справ , оскільки правом
здійснення запитів про отримання доказів за кордоном наділені
лише судові органи, але не сторони по справі. Запити
здійснюються шляхом судових доручень.
Керуючись ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд відклав розгляд
справи в зв'язку з необхідністю витребування нових доказів, про
що виніс відповідну ухвалу.
З Міністерства юстиції України надійшов лист № 25а-30-05 від
14.03.05, яким повернуто судовий запит та повідомлено, що судове
доручення повинно бути адресоване не Міністерству юстиції
України, а компетентному суду США.
Вищий господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на
те, що після повернення судового запиту господарський суд першої
інстанції не вжив заходів для належного оформлення запиту згідно
вимог Конвенції про отримання за кордоном доказів з цивільних і
торгових справ, а зобов'язав позивача надати такі докази.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з
твердженням позивача, що місцевий суд, зобов’язавши позивача
надати відповідні документи, практично унеможливив вирішення
спору, оскільки поклав на позивача обов'язок, який згідно
законодавства не може вчиняти сторона в справі, а повинен
здійснювати виключно суд.
Таким чином, касаційна інстанція вважає, що вимоги ухвали суду
залишилися невиконаними позивачем з поважних причин, які не
залежали від його волі.
Враховуючи викладене, касаційна інстанція погоджується з
апеляційним господарським судом в тому, що перш ніж залишити
позов без розгляду, господарський суд зобов’язаний з’ясувати
причини невиконання його вимог позивачем і об’єктивно оцінити їх
поважність, чого, власне, місцевим господарським судом зроблено
не було.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції
було повно та всебічно з’ясовано обставини, що мають значення
для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено
постанову з дотриманням норм процесуального права, що дає
підстави для залишення її без змін.
Враховуючи вищенаведене, касаційна скарга задоволенню не
підлягає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Вінницької міжрайонної державної податкової
інспекції залишити без задоволення.
Постанову від 23.06.05 Житомирського апеляційного господарського
суду у справі № 9/339-04 Господарського суду Вінницької області
залишити без змін.
Головуючий суддя А. Полянський
Судді О. Муравйов
Л. Рогач