Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. –головуючого, Семчука В.В., Чабана В. В., за участю повноважних представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Акціонерного товариства відкритого типу “Акціонерний банк “Столичний” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2005 року у справі господарського суду м. Києва за позовом АТВТ по будівництву, монтажу і експлуатації засобів телекомунікації, радіо і телебачення “Свемон” до ВАТ “Акціонерний банк “Столичний”

про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2004 року позивач звернувся до суду з позовом до АТВТ “Акціонерний банк “Столичний” про стягнення відсотків за договором субординованого боргу.

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.03.2005 року позов задоволено.

З АТВТ “Акціонерний банк “Столичний” на користь позивача стягнено 561444 гривні 71 коп. відсотків за договором субординованого боргу і 25925 гривень 05 коп. –3 проценти річних.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2005 року рішення суду змінене.

З відповідача на користь позивача стягнено 495723 гривні 34 коп. відсотків за договором субординованого боргу і 22519 гривень 75 коп. –3 відсотки річних. В іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі Акціонерне товариство відкритого типу “Акціонерний банк “Столичний” просить скасувати судові рішення і відмовити в позові.

Вважає, що судами неправильно застосовано ст. 124 Конституції України (254к/96-ВР) , ст. 5 Закону України “Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів” (710/97-ВР) , ст. 27 Закону України “Про господарські товариства” (1576-12) , ст. 48 ЦК УРСР (1540-06) , ст. ст. 216 ч. 1, 224 і 1212 ЦК України (435-15) .

На думку заявника, він не повинен платити відсотки за угодою, оскільки вона формально не виконана в зв’язку з визнанням недійсним біржового контракту, укладеного на її виконання.

Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 1.09.2000 року сторони уклали договір № СБ 32, за яким позивач зобов’язався передати відповідачу на умовах субординованого боргу 683000 гривень, а відповідач –залучити вказані кошти на термін 5 років та нараховувати за користування коштами відсотки в розмірі 26% річних.

Зазначені кошти з АТВТ “Свемон” на користь АТВТ “Акціонерний банк “Столичний” стягнені рішенням арбітражного суду м. Києва від 13.04.2001 року.

В порядку примусового виконання рішення суду органами державної виконавчої служби 25.07.2001 року між ЗАТ ІК “Тект” і ТОВ “Регіональний центр досліджень “Експеримент” укладено біржовий контракт № 73/А/1234/1, за яким були реалізовані прості іменні акції емітента - АТВТ “Акціонерний банк “Столичний”, що належали АТВТ “Свемон”.

Кошти в сумі 683000 гривень, виручені від реалізації акцій, 6.08.2001 року повністю перераховані відповідачу у даній справі. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16.06.2004 року у справі № 2-45/2004 визнано недійсним біржовий контракт № 73/А/1234/1 від 25.07.2001 року, укладений між ЗАТ ІК “Тект” та ТОВ “Регіональний центр досліджень “Експеримент”.

Грошові кошти в сумі 766088 грн. 01 коп. , отримані Акціонерним товариством відкритого типу “Акціонерний банк “Столичний” від Відділу державної виконавчої служби Старокиївського районного управління юстиції у м. Києві, в порядку реституції стягнуто з банку на користь ТОВ “Регіональний центр досліджень “Експеримент”.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва виконане.

3.08.2004 року АТВТ “Акціонерний банк “Столичний” платіжним дорученням № 24070/авто перерахував вказані кошти ТОВ “РЦД”Експеримент”.

Відповідно до ст. 59 ЦК УРСР (1540-06) угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.

Проте, якщо з самого змісту угоди випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє, дія угоди визнається недійсною і припиняється на майбутнє.

Стягуючи відсотки за договором, суд прийшов до висновку, що позивач виконав свої зобов’язання за договором субординованого боргу належним чином.

Проте, з такими висновками суду повністю погодитись не можна.

В порушення ст.ст. 38, 43, 65, 84 і 105 ГПК України (1798-12) суди неповно встановили істотні для справи обставини і не з’ясували, зокрема, дійсну правову природу спірних відносин, яким чином залучені кошти обліковувались у відповідача і хто за даними обліку банку визначався їх власником.

Враховуючи, що вказані обставини мають істотне значення для юридично правильного вирішення спору, судові рішення визнати законними не можна, тому вони підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді суду необхідно врахувати наведене, встановити дійсні обставини справи і прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2005 року і рішення господарського суду м. Києва від 25.03.2005 року.

Справу передати до господарського суду м. Києва на новий розгляд в іншому складі суддів.