ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.08.2005 Справа N 7/32-0-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
А.Г. Полянського - головуючого
О.В. Муравйова
Л.І. Рогач
за участю представників:
позивача не з’явились (про час і місце судового
засідання повідомлені належно)
відповідача не з’явились (про час і місце судового
третьої особи засідання повідомлені належно)
не з’явились (про час і місце судового
засідання повідомлені належно)
розглянувши у Великоолександрівського районного центру
відкритому судовому зайнятості
засіданні касаційну
скаргу
на постанову Запорізького апеляційного господарського
суду від 24.06.2005 року
у справі № 7/32-О-05 господарського суду Херсонської
області
за позовом Великоолександрівського районного центру
зайнятості
до Нововоронцовської міжрайонної державної
третя особа, яка не податкової інспекції
заявляє самостійних
вимог на предмет
спору на стороні
відповідача Сільськогосподарський виробничий кооператив
“Промінь”
Про визнання недійсними рішень Великоолександрівського
відділення Нововоронцовської міжрайонної державної податкової
інспекції від 26.02.2004 року № № 17, 22 та зобов’язання
Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції
скасувати ці рішення
В С Т А Н О В И В:
В січні 2005 року Великоолександрівський районний центру
зайнятості звернувся до господарського суду Херсонської області
з позовом до Нововоронцовської міжрайонної державної податкової
інспекції про визнання недійсними рішень Великоолександрівського
відділення Нововоронцовської міжрайонної державної податкової
інспекції від 26.02.2004 року № № 17, 22 та зобов’язання
Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції
скасувати ці рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що податкова інспекція з
перевищенням наданим їй повноважень безпідставно списала та
визнала безнадійним податковим боргом страхові внески, які за
своєю природою не є податковим боргом; відносини зі сплати
страхових внесків не регулюються податковим законодавством,
оскільки їх не включено до переліку загальнодержавних податків і
зборів (обов’язкових платежів) визначених та передбачених
статтями 14, 15 Закону України “Про систему оподаткування”
( 1251-12 ) (1251-12)
; на правовідносини зі сплати страхових внесків не
поширюється дія Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 17.02.2005
року (суддя Задорожна Н.О.), залишеним без змін постановою
Запорізького апеляційного господарського суду від 24.06.2005
року (судді: Хуторной В.М. –головуючий, Коробка Н.Д.,
Кричмаржевський В.А.) у позов відмовлено.
Рішення та постанова мотивовані тим, що фактичні обставини
справи свідчать, що оскаржувані рішення відповідача прийнято в
межах наданих йому повноважень, та з дотриманням норм чинного
законодавства, яке регулює правовідносини по списанню
безнадійних податкових боргів до бюджету та державних цільових
фондів. Також судами зауважено, що позивач самостійно, з
дотриманням вимог Порядку списання безнадійного податкового
боргу платників податків, затвердженого наказом Державної
податкової адміністрації України від 14.03.2001 року N 103,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2002 року
за N 16/6304 ( z0016-02 ) (z0016-02)
, надав відповідачу довідку про
наявність у підприємства заборгованості по страховим внескам на
які розповсюджується дія закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, після чого відповідачем і було
прийнято рішення про списання такої заборгованості.
Не погоджуючись з постановою, Великоолександрівський районний
центр зайнятості звернувся до Вищого господарського суду України
з касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 24.06.2005 року по справі № 7/32-О-05, в
якій просить скасувати постанову апеляційного господарського
суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм
матеріального права, а саме: підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті
18 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
( 2181-14 ) (2181-14)
. Зокрема заявник в касаційній скарзі зазначає про
те, що збір на обов’язкове державне страхування на випадок
безробіття не є податком (збором) в розумінні зазначеного
Закону, тому відсутні правові підстави керуватися вказаною
нормою Закону при проведенні списання безнадійного податкового
боргу на обов’язкове державне страхування на випадок безробіття.
Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав.
Третя особа –Сільськогосподарський виробничий кооператив
“Промінь” надав відзив на касаційну скаргу в якому просить
відмовити в задоволення касаційної скарги, а ухвалені у справі
судові рішення залишити без змін.
Сторони не скористалися правом на участь у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та
постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно преамбули Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ в
редакції Закону України від 20.02.2003р. № 550-ІУ ( 550-15 ) (550-15)
цей
Закон є спеціальним Законом з питань оподаткування, який
установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних
осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків
і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове
державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та
штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків
контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері
зовнішньоекономічної діяльності та визначає процедуру оскарження
дій органів стягнення.
Згідно підпункту 2.1.3 пункту 2.1 статті 2 зазначеного Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
контролюючими органами є, зокрема, органи фондів
загальнообов'язкового державного соціального страхування -
стосовно внесків на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування, у межах компетенції цих органів, встановленої
законом.
Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 зазначеного Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
органами, уповноваженими здійснювати заходи з
погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є
виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх
компетенції.
Підпунктом “г” підпункту 18.2.1 пункту 18.2 ст. 18 цього Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено, що підлягає списанню безнадійний
податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий
податковий борг, а також штрафні санкції, зокрема, податковий
борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин
непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Порядок списання безнадійного податкового боргу платників
податків, розроблений відповідно до пункту 18.2 статті 18 Закону
України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
,
затверджений наказом Державної податкової адміністрації України
від 14.03.2001 року N 103 зареєстрованим в Міністерстві юстиції
України 10.01.2002 року за N 16/6304 ( z0016-02 ) (z0016-02)
.
Пунктом 2 зазначеного Порядку ( z0016-02 ) (z0016-02)
визначено перелік
податків і зборів (обов'язкових платежів), щодо яких
здійснюється визначення та списання безнадійного податкового
боргу органами державної податкової служби, до яких, зокрема,
віднесено податки і збори (обов'язкові платежі), контроль за
своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування яких покладено
на відповідні контролюючі органи згідно з законодавством.
Підпунктом 5.2 пункту 5 зазначеного Порядку ( z0016-02 ) (z0016-02)
передбачено, що за результатами розгляду відповідних документів
з метою списання безнадійного податкового боргу контролюючі
органи регіонального рівня (якщо контролюючий не є податковим)
звертаються до податкового органу за місцем реєстрації платника
податків або за місцем обліку такого податкового боргу.
Відповідно підпункту 5.3 пункту 5 Порядку ( z0016-02 ) (z0016-02)
за
результатами розгляду документів, наданих контролюючим органом
або безпосередньо платником податків, керівник (його заступник)
органу державної податкової служби приймає рішення про списання
безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за
формою згідно з додатком 2.
Оскільки списання податкового боргу є однією з форм його
погашення за наявності визначених законом підстав, а
встановлений Законом України “Про порядок погашення зобов’язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
порядок погашення зобов’язань юридичних або
фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з
податків і зборів (обов’язкових платежів) цим Законом поширений
і на внески на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування, при відсутності виключних застережень щодо
зазначених внесків в пункті 18.2 статті 18 цього Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
слід дійти висновку про поширення його положень на
такі внески.
Отже, господарські суди врахувавши вищезазначені норми
законодавства, встановивши, що позивач відповідно до вимог
підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України “Про
порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
та вищезазначеного
Порядку ( z0016-02 ) (z0016-02)
з метою списання безнадійного податкового
боргу третьої особи звернувся до відповідача, надав відповідачу
довідку про наявність у підприємства заборгованості по страховим
внескам, дійшли законного та обґрунтованого висновку про те, що
податкова інспекція при прийнятті спірних рішень діяла в межах
наданих їй повноважень з дотриманням норм чинного законодавства,
яке регулює правовідносини по списанню безнадійних податкових
боргів до бюджетів та державних цільових фондів та правомірно
відмовили в позові.
З огляду на викладене касаційна інстанція вважає, що постанова у
справі прийнята у відповідності з нормами матеріального права,
підстав для її скасування не вбачається.
Доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, про порушення і
неправильне застосування судом норм матеріального права при
прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать
матеріалам справи, в зв’язку з чим судовою колегією не
приймаються до уваги.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11, Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Великоолександрівського районного центру
зайнятості залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
24.06.2005 року у справі № 7/32-О-05 господарського суду
Херсонської області залишити без змін.
Головуючий А. Полянський
Судді О. Муравйов
Л. Рогач