Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Козир Т.П.

суддів Семчука В.В.,

Чабана В.В.

розглянувши у відкритому Товариства з обмеженою відповідальністю

судовому засіданні “Стрім”

касаційну скаргу

на постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 15.03.2005 року

у справі № 11/429-04

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

“Стрім” (далі –ТОВ “Стрім”)

до приватного підприємця Чаплигіна Кирила Анатолійовича (далі –ПП Чаплигін)

Про стягнення 22349,05 грн.

та зустрічним позовом ПП Чаплигіна

до ТОВ “Стрім”

Про визнання договору недійсним

за участю представників сторін:

позивача не з’явились;

відповідача Баранов Є.Г.

В С Т А Н О В И В:

ТОВ “Стрім” звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ПП Чаплигіна 14969,72 грн. заборгованості згідно договору оренди приміщення від 12.03.2003 № А1/2003, 119,02 грн. річних та 7260,31 грн. пені за прострочення платежу.

Позивач уточнив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача 65999,28 грн., в тому числі: 29939,44 грн. неустойки в розмірі подвійної плати за користування майном протягом березня-травня 2004 року, 581,61 грн. річних та 35478,00 грн. пені.

ПП Чаплигін подав зустрічний позов про визнання недійсним договору оренди приміщення № А1/2003 від 12.03.2003, укладеного з ТОВ “Стрім”.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.01.2005 (суддя Білоусова Я.О.) у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2005 (судді: Слюсарева Л.В., Білоконь Н.Д., Фоміна В.О.) рішення господарського суду Харківської області від 25.01.2005 залишено без зміни.

В касаційній скарзі, поданій до Вищого господарського суду України, ТОВ “Стрім” просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2005 прийняти нове рішення, яким стягнути неустойку у розмірі подвійної плати за користування приміщенням, у зустрічному позові відмовити посилаючись на те, що при прийнятті постанов судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що між АТ “Тяжпромелектропроект” та ТОВ “Стрім” був укладений договір № А3/2000 від 07.03.2000 оренди приміщення площею 435,1 кв.м за адресою: м. Харків, пр.Леніна,56, 1-й поверх.

12.03.2003 ТОВ “Стрім” за згодою АТ “Тяжпромелектропроект” уклало з ПП Чаплигіним договір суборенди приміщення площею 236,47 кв.м, розташованого за адресою: м. Харків, пр.Леніна,56, 1-й поверх.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2004 у справі № 20/592-03 договір оренди між АТ “Тяжпромелектропроект” та ТОВ “Стрім” був достроково розірваний, а ТОВ “Стрім” було зобов’язано звільнити орендоване приміщення. Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України (435-15) строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

Суди першої та апеляційної інстанцій належним чином дослідили обставини справи, перевірили надані докази і підставно дійшли висновку про необгрунтованість вимог за первісним позовом.

Судами також встановлено, що договір оренди між позивачем та відповідачем № А1/2003 був укладений з дотриманням вимог чинного законодавства.

За таких обставин висновки суду про відсутність підстав для визнання цього договору недійсним є правомірними.

Матеріали справи свідчать про те, що господарські суди в порядку ст. 43 ГПК України (1798-12) всебічно і об’єктивно дослідили матеріали справ в їх сукупності та підставно застосували норми матеріального та процесуального права.

Протилежні доводи оскаржувача не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на приписи ст. 111-7 ГПК України (1798-12) , відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні на постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Приймаючи до уваги викладене судова колегія не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акта.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Стрім” залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2005р. у справі № 11/429-04 залишити без зміни.