9/111 Про визнання незаконними правових актів, що порушують право власності - Текст документа

12.10.2004р. Акціонерне товариство „Агроінком-Хутро” /надалі –Позивач/ звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Полісся” /Відповідач-1/, виконавчого комітету сільської ради с. Нові Яриловичі /Відповідач-2/, Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації /Відповідач-3/ про визнання нелигітимними загальних зборів акціонерів АТ „Агроінком-Хутро” від 28.08.1998р. та від 29.01.2000р.; скасування державної реєстрації ДП „Агрофірма „Полісся” АТ „Агроінком-Хутро”, зареєстрованого розпорядженням райдержадміністрації від 30.11.1999р. № 501-а; визнання недійсним рішення виконавчого комітету сільської ради с. Нові Яриловичі № 17 від 17.04.2003р. та свідоцтво про право власності від 24.04.2003р., виданого Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації Відповідчу-1.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 16.11.2004р. у справі № 9/111 (суддя Івченко С.М.) провадження в частині визнання нелегітимними зборів акціонерів АТ „Агроінком-Хутро” від 28.08.98р. та від 29.01.00р. та про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 24.04.03р., виданого Чернігівським МБТІ, припинено; позов задоволено частково: скасовано державну реєстрацію дочірнього підприємства „Агрофірма „Полісся” АТ „Агроінком-Хутро”; зобов’язано засновника дочірнього підприємства вчинити дії по ліквідації підприємства; визнано недійсним рішення виконкому Новояриловицької сільської ради № 17 від 17.04.03р.; в решті позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що з протоколів загальних зборів акціонерів АТ „Агроінком-Хутро” від 28.08.98р. та від 29.01.00р. неможливо встановити, чи був необхідний кворум голосів для проведення зборів та чи правомочні були збори приймати відповідні рішення, а додаткова угода до установчого договору про створення та діяльність ТОВ „Агрофірма „Полісся” від імені дочірнього підприємства підписана неуповноваженою особою - виконавчим директором, хоча за статутом виконавчим органом є директор. Оскільки рішення про передачу майна прийняті зборами акціонерів з порушенням встановленого порядку, у Новояриловицької сільської ради не було підстав визнавати за Відповідачем-1 права власності на спірне майно.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2005р. по справі № 9/111 (судді: Зеленін В.О. - головуючий, Рєпіна Л.О., Синиця О.Ф.) рішення суду першої інстанцій залишено без змін з тих же підстав.

ТОВ „Агрофірма „Полісся” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2005р. та рішення господарського суду Чернігівської області від 16.11.2004р. у справі № 9/111 скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, АТ “Агроіком-Хутро” створено на підставі установчого договору та статуту, затверджених зборами засновників від 19.01.1996р. (протокол № 2) та зареєстроване Ріпкінською райдержадміністрацією 05.02.96р.

Засновниками АТ “Агроінком-Хутро” згідно установчих документів є НВАТ “Агроінком” та товариство членів трудового колективу КСП “Поліське”. На формування своєї частки у статутному фонді АТ “Агроінком-Хутро” товариство членів трудового колективу КСП “Поліське” внесло майно вартістю 97,8 млрд. крб., належного йому на підставі свідоцтва про власність, виданого регіональним відділенням Фонду державного майна України в Чернігівській області.

Відповідно до статті 12 Закону України “Про господарські товариства” (1576-12) , товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Відповідно до статті 9 Закону України “Про господарські товариства” (1576-12) товариство має право створювати на території України та за її межами філії та представництва, а також дочірні підприємства відповідно до чинного законодавства України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 28.08.1998р. зборами акціонерів АТ “Агроінком-Хутро” було прийнято рішення про створення дочірнього підприємства “Агрофірма “Полісся” та формування статутного фонду дочірнього підприємства в розмірі 371693,84 грн. із майна, що належить позивачу, а 29.01.2000р. зборами акціонерів АТ “Агроінком-Хутро” було прийнято рішення про створення ТОВ “Агрофірма “Полісся” з передачею майна дочірнього підприємства до статутного фонду новоствореного підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.10.2004р. Позивач звернувся з позовом про визнання недійсною та скасування державної реєстрації дочірнього підприємства “Агрофірма “Полісся”.

З 01.01.2004р. набули чинності Цивільний кодекс України (ред.2003р.) та Господарський кодекс України, відповідно втратили чинність Закон України “Про підприємництво” (698-12) та “Про підприємства в Україні” (887-12) .

З 01.07.2004р. набув чинності Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” (755-15) , підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Як вбачається з матеріалів справи, жодних підстав, перелічених в Законі, судами встановлено не було.

Суд першої інстанції (з яким погодився суд апеляційної інстанції) обґрунтовує прийняте рішення щодо скасування державної реєстрації дочірнього підприємства порушенням закону під час проведення та прийняття зборами акціонерів рішення про його створення, проте, судом не наведено жодної конкретної норми законодавства, які суд вважає порушеними при створенні дочірнього підприємства.

В оскаржуваному рішенні суд посилається на те, що з протоколів зборів акціонерів неможливо встановити, чи був кворум для проведення зборів та прийняття рішень, не вказано кількість голосів по кожному з проголосованих питань.

Відповідно до частини першої статті 84 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) у мотивувальній частині рішення вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976р. № 11 “Про судове рішення” (v0011700-76) , обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

В оскаржуваному рішенні неповно відображені обставини справи, пов'язані з правомочністю проведених зборів акціонерів, повноваженнями представника дочірнього підприємства, який підписав додаткову угоду, щодо передачі спірного майна до статутного фонду ТОВ “Агрофірма “Полісся”. Суд, приймаючи рішення виходив з припущень, а не з встановлених за допомогою належних та достовірних доказів обставин справи, а тому прийняте рішення не може вважатися обґрунтованим.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Вирішуючи спір про визнання недійсним рішення виконкому Новояриловицької сільської ради № 17 від 17.04.2003р. про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, суд не навів жодної правової норми, якій би не відповідало вказане рішення.

Судова колегія дійшла до висновку, що рішення від 16.11.2004р., яке залишено постановою суду апеляційної інстанції без змін, постановлено господарським судом без дотримання вимог статей 32, 43 Господарського процесуального кодексу (1798-12) щодо всебічного, повного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевірити їх.

Вищий господарський суд України не може прийняте нове рішення по справі, оскільки судом першої інстанції не було досліджено всіх обставин справи та не надано їм оцінки.

За таких обставин оскаржувані судові рішення та постанова підлягають скасуванню як незаконні та необґрунтовані, а справа –направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ “Агрофірма “Полісся” задовольнити частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2005р. та рішення господарського суду Чернігівської області від 16.11.2004р. упрсаві № 9/111 скасувати.