ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.08.2005 Справа N 18/98
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого: Першикова Є.В.,
суддів: Полянського А.Г.,
Коробенко Г.П.
розглянула
касаційну Бердянської міжрайонної державної податкової
скаргу інспекції Запорізької області (далі Бердянська
МДПІ)
на рішення господарського суду Запорізької області
від 21.04.05
у справі № 18/98
господарського Запорізької області
суду
за позовом суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної
особи Смірнової Т.А. (далі Підприємець)
до Бердянської МДПІ
Про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення
В засіданні взяли участь представники
- позивача: не з’явилися;
- відповідача: не з’явилися.
Ухвалою від 14.07.05 касаційна скарга Бердянської МДПІ від
31.05.05 № 4359/8/10 була прийнята до провадження та призначена
до розгляду на 25.08.05 колегією суддів Вищого господарського
суду України у постійному складі: головуючий –Першиков Є.В.,
судді Савенко Г.В., Ходаківська І.П. , утвореною розпорядженням
Голови Вищого господарського суду України від 09.04.04.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду
України Осетинського А.Й. від 23.08.05 у зв’язку з перебуванням
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П. у черговій відпустці, для
розгляду господарських справ призначених до перегляду в
касаційному порядку колегією суддів у складі: головуючого
–Першикова Є.В., суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П. на
25.08.05 утворено колегію суддів у наступному тимчасовому
складі: головуючий – Першикова Є.В., суддів Полянського А.Г.,
Коробенко Г.П. , яка розглядає справу по суті.
У судове засідання 25.08.05 сторони по справі не з’явилися у
зв’язку з чим повний текст постанови Вищого господарського суду
України направляється сторонам в установленому порядку.
Рішенням від 21.04.05 господарського суду Запорізької області
(суддя Туркіна Л.П.) позовні вимоги Підприємця задоволено.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Бердянської
МДПІ № 0000022620/0 від 20.01.05 щодо визначення Підприємцю
податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі
51 100,00 грн.
З Бердянської МДПІ на користь Підприємця стягнуто 85 грн. витрат
по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-
технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Бердянська МДПІ звернулася
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в
якій просить рішення від 21.04.05 скасувати, та припинити
провадження у справі.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні
оскарженого рішення судом було порушено норми процесуального
права, а саме: ст. 43, п. 11 ст. 80 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Зокрема, скаржник зазначає, що оскаржене Підприємцем податкове
повідомлення-рішення було відмінено та відкликано податковим
органом, на підставі чого Бердянською МДПІ було надано до
господарського суду лист Бердянської МДПІ на ім’я Підприємця про
відкликання повідомлень-рішень та клопотання про припинення
провадження по справі у зв’язку з відсутністю предмету спору,
всупереч чого суд розглянув справу по суті та прийняв рішення.
На день розгляду справи по суті письмовий відзив на касаційну
скаргу від Підприємця не надійшов.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку
встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність
застосування господарським судом норм процесуального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що
відповідно до п. 6.4 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181-ІІІ від 21.12.00 (далі
Закон № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
) податкове повідомлення вважається
відкликаним, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше
прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов’язання
(пені і штрафних санкцій) або податкового боргу. Податкове
повідомлення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим
органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми
податкового зобов’язання (пені і штрафних санкцій) або
податкового боргу.
Згідно п. п. 6.1, 6.3 Порядку направлення органами державної
податкової служби України податкових повідомлень платникам
податків”, затвердженого наказом Державної податкової
адміністрації України від 21.06.01 № 253, зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 06.07.01 за № 567/5758
( z0567-01 ) (z0567-01)
, податкове повідомлення вважається відкликаним у
разі, коли податковий орган скасовує або змінює раніше прийняте
рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (штрафних
(фінансових) санкцій), при чому таке повідомлення-рішення
вважається відкликаним з дня прийняття податковим органом
рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми
податкового зобов'язання (штрафних (фінансових) санкцій).
Пунктом 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що господарський суд припиняє
провадження у справі у випадку відсутності предмету спору.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції
зазначені норми матеріального та процесуального права враховані
не були, як і не було досліджено питання наявності чи
відсутності предмету спору.
Матеріалами справи підтверджено, що 31.01.05 Бердянською МДПІ
було прийнято рішення про скасування непрямих методів визначення
податкових зобов’язань до Підприємця.
Задовольняючи позовні вимоги Підприємця місцевим господарським
судом доводи податкового органу щодо припинення провадження по
справі у зв’язку з відсутністю предмету спору не були взяті до
уваги. При цьому суд першої інстанції зазначив, що такі
твердження не можуть враховуватися відповідно до ст. 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
оскільки зазначений факт не підтверджено належними доказами.
Згідно ст. 38 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, якщо подані сторонами докази є недостатніми,
господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств та
організацій незалежно від їх участі у справі документи і
матеріали, необхідні для вирішення спору.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
доказами у справі є будь-які фактичні дані,
на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку
встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких
ґрунтуються позовні вимоги і заперечення сторін, а також інші
обставини, які мають значення для правильного вирішення
господарського спору.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено, що обставини справи, які відповідно до
законодавства повинні бути підтверджені певними засобами
доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами
доказування.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що місцевим судом не було надано належної оцінки
запереченням Бердянської МДПІ щодо відсутності предмету спору у
зв’язку з відкликанням податкового повідомлення-рішення, що є
предметом розгляду даної справи.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює докази за своїм
внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і
об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в
їх сукупності, керуючись законом.
Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані
стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній
частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені
фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не
взято до уваги судом.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що господарським
судом при розгляді справи та прийнятті рішення не було взято до
уваги заперечення надані податковим органом.
Вказане, враховуючи суть спору, свідчить про не з’ясування
господарським судом всіх обставин та не дослідження всіх
доказів, які мають значення для правильного вирішення
господарського спору.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду
України, від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши
всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши
всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Неповне з’ясування обставин, які мають значення для справи,
невідповідність висновку суду фактичним обставинам справи та
неправильне застосування норм матеріального та процесуального
права призвели до неправильного вирішення спору, що дає підстави
для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі
справи на новий розгляд.
Оскільки, передбачені процесуальним законом межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в
рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази,
рішення у справі підлягає скасуванню, а справа –направленню на
новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене,
всебічно та повно з’ясувати обставини справи в їх сукупності та
вирішити спір відповідно до закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Бердянської міжрайонної державної податкової
інспекції Запорізької області № 4358/8/10 від 31.05.05
задовольнити частково.
Рішення від 21.04.05 господарського суду Запорізької області у
справі № 18/99 господарського суду Запорізької області
скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Головуючий Є.Першиков
судді: А.Полянський
Г.Коробенкo