ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.08.2005 Справа N 05/56-05
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого: Першикова Є.В.,
суддів: Полянського А.Г.,
Коробенко Г.П.
розглянула
касаційну скаргу Куп’янської об’єднаної державної податкової
інспекції у Харківській області (далі
Куп’янська ОДПІ)
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 25.04.05
у справі № 05/56-05
господарського Харківської області
суду
за позовом Куп’янської ОДПІ
до суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної
особи Чудіна О.В. (далі Підприємець)
третя особа Куп’янська районна державна адміністрація
(далі Адміністрація)
Про припинення (скасування) підприємницької діяльності суб’єкта
підприємницької діяльності –фізичної особи
В засіданні взяли участь представники
- позивача: не з’явилися;
- відповідача: не з’явилися;
- третьої особи: не з’явилися.
Ухвалою від 14.07.05 касаційна скарга Куп’янської ОДПІ від
20.05.05
№ 1530/10/10-022 була прийнята до провадження та призначена до
розгляду на 25.08.05 колегією суддів Вищого господарського суду
України у постійному складі: головуючий –Першиков Є.В., судді
Савенко Г.В., Ходаківська І.П. , утвореною розпорядженням Голови
Вищого господарського суду України від 09.04.04.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду
України Осетинського А.Й. від 23.08.05 у зв’язку з перебуванням
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П. у черговій відпустці, для
розгляду господарських справ призначених до перегляду в
касаційному порядку колегією суддів у складі: головуючого
–Першикова Є.В., суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П. на
25.08.05 утворено колегію суддів у наступному тимчасовому
складі: головуючого –Першикова Є.В., суддів Полянського А.Г.,
Коробенко Г.П. , яка розглядає справу по суті.
У судове засідання 25.08.05 сторони по справі не з’явилися, у
зв’язку з чим повний текст постанови направляється сторонам в
установленому порядку.
Рішенням від 09.03.05 господарського суду Харківської області
(суддя Ольшанченко В.І.) Куп’янській ОДПІ в задоволенні позовних
вимог відмовлено.
Постановою від 25.04.05 Харківського апеляційного господарського
суду (колегія суддів у складі: головуючого Шутенко І.А., суддів
Твердохліба А.Ф., Істоміної О.А.) апеляційну скаргу Куп’янської
ОДПІ залишено без задоволення, а рішення від 09.03.05 без змін.
Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій
Куп’янська ОДПІ звернулася до Вищого господарського суду України
з касаційною скаргою в якій просить рішення від 09.03.05 та
постанову від 25.04.05 скасувати, та прийняти по справі нове
рішення про задоволення позовних вимог Куп’янської ОДПІ щодо
припинення (скасування) підприємницької діяльності Підприємця.
Скаржник вважає, що попередні судові інстанції прийняли
необґрунтовані рішення, які не відповідають вимогам чинного
законодавства, а саме ст. 58 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,
ст. 250 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, ст. 9 Закону
України “Про систему оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
від 25.06.91 р.
№ 51-ХІЇ та ст. 4 Закону України «Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами» № 2181-111 від 21.12.00 ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Підприємець відзив на касаційну скаргу не надав та не
скористався наданим процесуальним законодавством правом на
участь у засіданні суду касаційної інстанції, про причини явки
суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час
та місце розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу та уточнення до
неї, заслухавши суддю-доповідача, оцінивши та дослідивши повноту
встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та
їх правову оцінку, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями 21.02.05
Куп'янське ОДПІ звернулося до господарського суду Харківської
області із позовом про припинення (скасування) реєстрації
підприємницьку діяльність суб'єкта підприємницької діяльності
–фізичної особи - підприємця Чудіна Олександра В'ячеславовича,
оскільки останній більше трьох років не надав до податкової
служби декларації, звіти та інші документи, пов'язані із сплатою
податків.
Податковий орган вважаючи, що у відповідності до п. 17 ст. 11
Закону України “Про державну податкову службу в Україні”
( 509-12 ) (509-12)
, п. 4.1.4. ст. 4 Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, п. 2 ст. 46 Закону
України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб
–підприємців” ( 755-15 ) (755-15)
має право звернутися до суду.
Попередні судові інстанції, відмовляючи в задоволені позовних
вимог взяли до уваги, що СПД ФО Чудін Олександр В’ячеславович,
зареєстрований згідно рішення Куп'янської райдержадміністрації
24.12.95 за адресою: м. Куп'янськ, майдан Вілейний, 16, кв.131
Куп'янської ОДПІ до суду надано Акт № 418/10/17-113 від 28.01.05
в якому вказано,що Підприємець не звітує перед податковим
органом з 01.03.02.
Приймаючи рішення та постанову судові інстанції послалися на п.
1 ст. 247 та ст. 238 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
,
вважаючи, що у разі здійснення суб'єктом господарювання
діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до
нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію
у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єктом та
його ліквідації.
За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення
господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути
застосовані уповноваженими органами державної влади або органами
місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції,
тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру,
спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання
та ліквідацію його наслідків.
Також було враховано, що види адміністративно-господарських
санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються
Господарським кодексом України ( 436-15 ) (436-15)
та іншими
законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції
можуть бути встановлені виключно законами.
Питання припинення підприємницької діяльності фізичної особи
–підприємця визначено п. 2 ст. 46 Законом України “Про державну
реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”
( 755-15 ) (755-15)
, де встановлено, що підставами для ухвалення судового
рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної
особи –підприємця є неподання протягом року органам державної
податкової служби податкових, вказані вимоги почали діяти з
1.07.2004 року.
Взявши до уваги вимоги ст. 58 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, якою регламентовано, що закони та інші
нормативно-правові акти не мають зворотної сили в часі, крім
випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність
особи, а тому ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх
вчинення не визнавалися законом як порушення.
У зв’язку з вказаними обставинами попередні судові інстанції
прийшли до висновку,що на день набрання чинності Законом України
“Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб
–підприємців” ( 755-15 ) (755-15)
не існувало жодного законодавчого акту,
який би передбачив припинення (скасування) державної реєстрації
фізичних осіб –підприємців за не подання звітності податковим
органам, а тому у податкових органів не було підстав для
звернення до суду, оскільки минув рік від дня набрання чинності
цим законом.
Також судовими інстанціями взято до уваги, що ст. 250
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
визначає, що
адміністративно-господарською санкцію, якою є
скасування(припинення) державної реєстрації суб'єкта
господарювання можуть бути застосовані протягом шести місяців з
дня виявлення порушення, але не один рік з дня порушення цим
суб'єктом встановлених законодавчими актам правил здійснення
господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Судові інстанції прийшли до висновку що Куп’янською ОДПІ
допущено порушено строк застосування адміністративно-
господарської санкції такої, як скасування (припинення)
державної реєстрації суб'єкта господарювання, оскільки останній
не подає звітність з 01.03.02, тобто більше року з моменту
вчинення порушення.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
попередні судові інстанції приймаючи рішення та постанову на
дали належної правової оцінки п. 2 ст. 46 Закону України “Про
державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб —підприємців
( 755-15 ) (755-15)
оскільки дана норма права передбачає припинення
підприємницької діяльності фізичної особи —підприємця, а не
скасування підприємницької діяльності.
Також місцева та апеляційна судові інстанції не взяли до уваги,
що скасування державної реєстрації юридичної особи або фізичної
особи —підприємця не є тотожнім державній реєстрації припинення
юридичної особи та державній реєстрації припинення
підприємницької діяльності фізичної особи —підприємця, оскільки
ці поняття включають в себе різний комплекс дій, різну процедуру
і мають інші суттєві розбіжності.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
попередні судові інстанції при вирішенні питання щодо права
органів державної податкової служби на звернення до суду, не
взяли до ували, що обидва інститути (скасування державної
реєстрації юридичної особи або фізичної особи –підприємця та
державна реєстрація припинення юридичної особи та державна
реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи
–підприємця) мають на меті один результат: припинення діяльності
особи як суб'єкта господарювання (підприємця) за наявності умов,
передбачених законодавством України.
У зв'язку з прийняттям Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, Закону України “Про державну реєстрацію юридичних
осіб та фізичних осіб –підприємців” ( 755-15 ) (755-15)
, втратив чинності
Законом України “Про підприємництво” ( 698-12 ) (698-12)
де було
визначено право на звернення до суду органів державної
податкової служби з позовами, метою яких є припинення діяльності
суб'єктів господарювання у передбачених законодавством України
випадках.
Оскільки інститут скасування державної реєстрації юридичної
особи або фізичної особи —підприємця до прийняття Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
регулював ті ж самі правовідносини,
що й інститут державної реєстрації припинення юридичної особи та
державної реєстрації припинення підприємницької діяльності
фізичної особи —підприємця, органи державної податкової служби
мав право звертатися до судів, в тому числі господарських судів,
з такими позовами відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України “Про
державну податкову службу в Україні” ( 509-12 ) (509-12)
, але цім
обставинам не надано належної правової оцінки.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла до висновку, що судом першої та апеляційної
інстанцій було не повно та не всебічно з’ясовано обставини, що
мають значення для справи, та не надано їм належної правову
оцінки, а тому винесення рішень по справі було здійснено без
дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає
підстави для їх скасування та направлення справи на новий
розгляд.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи
вимоги ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відзначає, що перегляд у касаційному
порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на
підставі встановлених фактичних обставин справи та перевіряється
лише застосування попередніми інстанціями норм матеріального і
процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.
З врахуванням того, що з’ясування наведених обставин в силу ст.
111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції,
колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що всі
ухвалені у справі судові рішення не можна вважати законними і
обґрунтованими, а тому є підстава для часткового задоволення
касаційної скарги Куп’янської ОДПІ, у зв’язку з чим рішення
місцевого господарського суду та постанова апеляційної
інстанції, як не обґрунтовані та такі, що не відповідають
вимогам чинного законодавства, підлягають скасування, а справа
направленню на новий розгляд до господарського суду Луганської
області.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої
інстанції необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли
суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно
перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами
матеріального права, отже обґрунтованим визнається рішення, в
якому повно відображені обставини, що мають значення для даної
справи, висновки суду про встановлені обставини і правові
наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються
достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. При
цьому, суду необхідно встановити дійсні права та обов'язки
сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір
відповідно до закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Куп’янської об’єднаної державної податкової
інспекції у Харківській області від 20.05.05 № 1530/10/10-022
задовольнити частково.
Рішення від 09.03.05 господарського суду Харківської області та
постанову від 25.04.05 Харківського апеляційного господарського
суду у справі № 05/56-05 господарського суду Харківської
скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Головуючий Є.Першиков
судді: А.Полянський
Г.Коробенко