Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Шульги О.Ф. - головуючого, Козир Т.П. , Семчука В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2005 року у справі господарського суду Волинської області за позовом ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” до ВАТ по газопостачанню та газифікації “Волиньгаз”

про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2004 року ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” звернувся до господарського суду з позовом до ВАТ “Волиньгаз” про стягнення боргу за спожитий природний газ та пені за несвоєчасні розрахунки.

Посилаючись на невиконання відповідачем зобов’язань за договором № 10/16-1468 від 25.12.2000 року, просив стягнути з ВАТ “Волиньгаз” 5145984 гривні 74 коп. основного боргу, 721353 гривні 85 коп. пені, 360218 гривень 93 коп. штрафу, 492497 гривень92 коп. втрат коштів від інфляції і 339264 гривні 48 коп. –3 проценти річних.

Рішенням господарського суду Волинської області від 14.02.2005 року Дочірній компанії “Газ України “НАК “Нафтогаз України” в позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2005 року рішення суду залишено без зміни.

В касаційній скарзі ДК “Газ України “НАК “Нафтогаз України” просить скасувати судові рішення і задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами ст. 130, 161 ЦК УРСР (1540-06) , ст. 526 ЦК України (435-15) , постанови Кабінету Міністрів України № 1785 від 13.11.1998 року (1785-98-п) і постанови НКРЕ № 759 від 12.07.2000 року (v0759227-00) .

Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За п. 3 ст. 84 ГПК України (1798-12) у мотивувальній частині рішення суду вказуються обставини справи, докази, на підставі яких прийнято рішення, доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України “Про судове рішення” (v0011700-76) від 29.12.76 № 11 із змінами, внесеними постановами Пленуму від 24.04.81 № 4, від 25.12.92 № 13, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 161 ЦК УРСР (1540-06) , чинної на момент виникнення спірних правовідносин, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк.

Така ж вимога міститься і в ст. 526 ЦК України (435-15) щодо обов’язків, які продовжують існувати після набрання чинності цим Кодексом.

Суд відмовив в позові з тих мотивів, що відповідач не має права визначати порядок, розміри та строки розрахунків з позивачем, оскільки це не відповідає постанові Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 13.11.1998 року № 1785 “По вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ” (1785-98-п) , якою було визначено алгоритм для здійснення розрахунків.

Однак, з таким висновком суду повністю погодитись не можна.

Вказаний алгоритм визначає послідовність дій підприємств та банків, що їх обслуговують, при надходженні коштів на розподільчі рахунки підприємств за поставлений природний газ і не впливає на домовленість сторін за договором щодо строків оплати вартості поставленого газу та не припиняє зобов’язання боржника з оплати боргу кредитору, в тому числі шляхом реалізації свого права на стягнення боргу з споживачів природного газу.

За таких обставин судові рішення визнати законними не можна, тому вони підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд.

Під час нового розгляду господарському суду необхідно врахувати наведене, встановити дійсні обставини справи і прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” задовольнити частково.

Скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2005 року і рішення господарського суду Волинської області від 14.02.2005 року.

Справу передати до господарського суду Волинської області на новий розгляд в іншому складі суддів.