ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.08.2005 Справа N 2-23/4017-2005
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя Першиков Є.В.
судді Коробенко Г.П.
Полянський А.Г.
розглянувши
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.
Сімферополі
на постанову від 04.05.2005р. Севастопольського
апеляційного господарського суду
у справі № 2-23/4017-2005 господарського суду
Автономної Республіки Крим
за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності Муратова
Олександра Івановича
До Державної податкової інспекції у м.
Сімферополі
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
За участю представників сторін:
позивача – не з’явився
відповідача – не з’явився
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
21.02.2005 р. у справі № 2-23/4017-2005 (суддя Іщенко Г.М.)
позов Суб’єкта підприємницької діяльності Муратова Олександра
Івановича задоволено частково: визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.
Сімферополі № 41701/0 від 11.01.2005 р., в іншій частині позов
залишено без розгляду.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 04.05.2005 (судді Градова О.Г., Голик В.С., Фенько Т.П.)
рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
21.02.2005 р. у справі № 2-13/4017-2005 залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями,
Державна податкова інспекція у м. Сімферополі звернулася до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати постанову від 04.05.2005 р. Севастопольського
апеляційного господарського суду та рішення господарського суду
Автономної Республіки Крим від 21.02.2005 року у справі № 2-
23/4017-2005, та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові
повністю.
Згідно розпорядження заступника Голови Вищого господарського
суду України Осетинського А.Й. від 23.08.2005 р. у зв’язку з
перебуванням суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П. у черговій
відпустці, для перегляду в касаційному порядку справи № 2-
23/4017-2005, призначеної до розгляду на 25.08.2005 р. колегією
суддів у складі: головуючого –Ходаківської І.П. суддів –Савенко
Г.В., Полянського А.Г., утворити колегію суддів в наступному
складі: головуючий – Першиков Є.В., судді –Коробенко Г.П. ,
Полянський А.Г.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2004 р.- 06.01.2005 р.
Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі (далі - ДПІ у
м. Сімферополі) була проведена документальна тематична перевірка
дотримання податкового законодавства, правильності обчислення і
своєчасності сплати збору на розвиток пасажирського
електротранспорту у АР Крим Суб’єкта підприємницької діяльності
Муратова Олександра Івановича (далі - СПД Муратова О.І.) за
період з 01.06.2003 р.- 31.12.2004 р., за результатами якої
складений акт від 06.01.2005 р. № 14/17-1. Перевіркою було
встановлено порушення п. п. 1.2 п. 1, п. п. 2.1 п. 2, п. п. 4.1.
п. 4, п. п. 6.1. п. 6 Додатку № 10 Постанови Верховної Ради
Автономної Республіки Крим “Про збір на розвиток пасажирського
електротранспорту у АР Крим” від 19.02.2003 р. № 434-3/03. На
підставі акту перевірки відносно позивача прийнято податкове
повідомлення-рішення № 41701/0 від 11.01.2005 р. про
застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 9 180 грн.
З акту перевірки № 14/17-1 вбачається, що за період з 01.06.2003
р. -31.12.2004 р. позивачем здійснювались пасажирські
перевезення.
Відповідач прийшов до висновку про нарахування позивачеві за
2003 р. і за 2004 р. збору на розвиток пасажирського
електротранспорту у АР Крим у сумі 9 180 грн. згідно Положення
“Про збір на розвиток пасажирського електротранспорту у АР
Крим”.
Місцевий та апеляційний господарський суд пришли до висновку, що
правова позиція відповідача є помилковою і його доводи не
приймаються судом до уваги при вирішенні спору.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції
виходив з того, що ст. ст. 14, 15 Закону України “Про систему
оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
та ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів
України “Про місцеві податки і збори” від 20.05.1993 № 56-93
( 56-93 ) (56-93)
визначено вичерпний перелік податків і зборів, в якому
відсутній збір на розвиток пасажирського електротранспорту в
Автономній Республіці Крим.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено, що Положенням про збір на розвиток пасажирського
електротранспорту в Автономній Республіці Крим, затвердженим
постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від
19.02.2003 р. № 434-3/03, запроваджено збір на розвиток
пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим,
який не входить до системи оподаткування в Україні.
Відповідно до ст. 8 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
в Україні
визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші
нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
є нормами прямої дії.
Згідно зі ст. 67 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
кожен
зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах,
встановлених законом. Статтею 92 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
передбачено, що виключно Законами України
встановлюються система оподаткування, податки і збори.
Відповідно до ст. 135 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки
Крим та рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим не
можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються
відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, законів
України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України
та на їх виконання.
Статтею 137 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
визначено
виключний перелік питань, з яких Автономна Республіка Крим
здійснює нормативне регулювання (до яких не віднесено питання
встановлення податків і зборів).
Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і
збори (обов’язкові платежі) до бюджетів та державних цільових
фондів визначено Законом України “Про систему оподаткування”
( 1251-12 ) (1251-12)
.
Відповідно до ст. 1 вказаного Закону ( 1251-12 ) (1251-12)
встановлення і
скасування податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів
та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам
здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної
Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами
відповідно до цього Закону, інших законів України про
оподаткування.
Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових
платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді
цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову
енергію, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися
або змінюватися іншими законами України, крім законів про
оподаткування.
Види податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються
на території України, встановлено ст. 14 (загальнодержавні
податки і збори) та ст. 15 Закону України “Про систему
оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
(місцеві податки і збори (обов’язкові
платежі)). Податки і збори (обов’язкові платежі), справляння
яких не передбачено цим Законом ( 1251-12 ) (1251-12)
, сплаті не
підлягають (ч. 6 ст. 1 Закону ( 1251-12 ) (1251-12)
).
Враховуючи, що збір на розвиток пасажирського електротранспорту
в Автономній Республіці Крим не входить до переліку податків і
зборів, що справляються на території України, цілком
правомірними є висновки господарських судів щодо безпідставного
донарахування вказаного збору позивачу.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд не застосовує акти
державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають
законодавству України.
Посилання відповідача у касаційній скарзі на Закон України “Про
Державний бюджет на 2003 р.” ( 380-15 ) (380-15)
та на повноваження
Верховної Ради АРК проводити експерименти у сфері оподаткування,
оскільки податки і збори, їх зміна і застосування пільг,
механізму сплати можуть встановлюватися тільки спеціальними
законами України у сфері оподаткування не приймаються до уваги з
наступних підстав.
В Бюджетному кодексі України ( 2542-14 ) (2542-14)
визначаються
особливості формування бюджету Автономної Республіки Крим,
зокрема передбачається, що надходження та витрати бюджету
Автономної Республіки Крим формуються у порядку, встановленому
цим Кодексом, із урахуванням Закону України “Про затвердження
Конституції Автономної Республіки Крим” ( 350-14 ) (350-14)
(частина
перша статті 67). Тобто за змістом Бюджетного Кодексу України
( 2542-14 ) (2542-14)
це, вважає Конституційний Суд України, і є
визначенням основ бюджетної політики України стосовно
повноважень Автономної Республіки Крим, установлених у
підпунктах 13, 14 пункту 1 статті 18 Конституції Автономної
Республіки Крим. Ці повноваження реалізуються органами
Автономної Республіки Крим лише відповідно до Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, Бюджетного Кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
та законів про податки в Україні.
Слід зазначити, що рішенням Конституційного суду України у
справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України
щодо відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
(конституційності) положень Конституції Автономної Республіки
Крим та Закону України “Про затвердження Конституції Автономної
Республіки Крим” від 16.01.2003 № 1-рп/2003 ( v001p710-03 ) (v001p710-03)
(
Справа N 1-3/2003) щодо підтвердження конституційності положень
абз. 1 п. п. 14 п. 1 ст. 18 Конституції Автономної Республіки
Крим визнано такими, що відповідають Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
лише положення абз. 1 п. п. 14 п. 1 ст. 18
Конституції Автономної Республіки Крим щодо “проведення
експериментів у сфері оподаткування згідно з законодавством
України”.
Однак, слід взяти до уваги, що поняття “проведення експериментів
у сфері оподаткування” в контексті абз. 1 п. п. 14 п. 1 ст. 18
Конституції Автономної Республіки Крим не включає в себе
встановлення місцевих податків і зборів, оскільки відповідно до
тексту абз. 1 п. п. 14 п. 1 ст. 18 Конституції Автономної
Республіки Крим віданню Автономної Республіки Крим підлягає
“згідно з законодавством України... проведення експериментів у
сфері оподаткування, встановлення місцевих податків та зборів, а
також патентування окремих видів діяльності, здійснення інших,
передбачених законами України, повноважень у сфері бюджету і
оподаткування” (тобто зазначена норма Конституції Автономної
Республіки Крим містить перелік повноважень, до яких відносяться
як проведення експериментів у сфері оподаткування, так і
встановлення місцевих податків і зборів).
При цьому, слід зазначити, що положення зазначеної норми
Конституції Автономної Республіки Крим щодо встановлення
місцевих податків і зборів не були предметом розгляду в
Конституційному суді України і не визнавалися конституційними.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від
21.01.2005 р., позивача було зобов’язано уточнити позовні вимоги
в частині відшкодування сплаченого збору в сумі 1 140 грн. та
надати докази сплати цієї суми.
Проте, позивач не виконав зазначених вимог, в порушення п. 5 ч.
1 ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, з огляду на що висновок суду
про залишення позову в цій частині без розгляду є правомірним.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла до висновку, що судом першої та апеляційної
інстанцій було повно та всебічно з’ясовано обставини, що мають
значення для справи, надано їм належну правову оцінку та
винесено рішення з дотриманням норм матеріального та
процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі
залишити без задоволення.
Постанову від 04.05.2005 р. Севастопольського апеляційного
господарського суду у справі № 2-23/4017-2005 господарського
суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.
Головуючий суддя Першиков Є.В.
Судді Коробенко Г.П.
Полянський А.Г.